Десятирічні розслідування НАБУ: ознака неефективності чи прихованого інтересу?<p>НАБУ понад 10 років розслідує справу бізнесмена Олексія Федоричева. Екс-суддя Олександр Ситников зазначає: така тривалість -це
ознака неефективності і прихованого інтересу детективів.</p>
Розслідування справ Національного антикорупційного бюро України може затягуватись на десятиріччя, що свідчить про зацікавленість детективів. Одним із таких прикладів є кримінальне провадження проти власника двох найбільших терміналів “ТИС-Зерно” і “ТИС-Добрива” в порту “Південний” Олексія Федоричева. Ця справа нагадує спробу рейдерства руками правоохоронців і немає нічого спільного із правосуддям, пише УНН.
Справа проти бізнесмена Федоричева
НАБУ понад 10 років розслідує кримінальне провадження проти Федоричева. За цей час детективам так і не вдалося зібрати докази вини бізнесмена. Кримінальне провадження проти нього – це радше спроба рейдернути термінали руками НАБУ, яка надто сильно затягнулась у часі.
Фактично, за 10 років детективам так і не вдалося вручити підозру бізнесмену чи обрати для нього запобіжний захід. А регулярні спроби арештувати майно хоч і закінчуються провалом щоразу, однак значно перешкоджають веденню критично важливого бізнесу у час війни, повʼязаного із забезпеченням продовольчої безпеки.
Міжнародне правосуддя поставило під сумнів дії НАБУ
Яскравим свідченням того, що справа проти Федоричева – це бізнес-розбірки за участю правоохоронців-антикорупціонерів є рішення суду Князівста Монако, де вже давно мешкає бізнесмен. Судді Монако відмовились вручити підозру Олексію Федоричеву, зазначивши, що його справа – це господарський спір, а не кримінал.
“… викладені у запитах відомості не дозволяють визначити характер справи як кримінальний, що дає змогу компетентним органам Князівства Монако зробити висновок: суть справи більшою мірою стосується фактів, які лежать в основі спору суто економічного характеру”, – йшлося в рішенні.
Схожої думки були й судді Вищого антикорупційного суду, які не вбачали підстав, для арешту майна чи обрання запобіжного заходу Федоричеву. Ба більше, вони навіть відмовились продовжити строки досудового розслідування після того, як вони спливли.
Проте винахідливість детективів НАБУ вражає. Замість того щоб змиритись з поразкою і визнати, що справа була замовною вони формально передали її на розслідування до Національної поліції. Увійшовши до слідчої групи першим, що зробили НАБУшники – змусили колег у Печерському районному суді Києва протиснути рішення про продовження строків розслідування.
Не отримавши того, що хотіли у ВАКС, детективи намагаються протиснути необхідні рішення в Печерському райсуді Києва. Тож усе вказує на те, що в НАБУ аж надто зацікавлені терміналами в порту “Південний”.
“Вічні” розслідування = прихований інтерес
Суддя у відставці Олександр Ситников пояснив, що розслідування, що тривають десятиріччя свідчать про те, що справа може бути замовною і її головна мета зіпсувати репутацію фігуранта такого кримінального провадження.
“Якщо за 10 років в цих справах нічого не роблять, значить там є якийсь інтерес в цій справі. Тому, знаєте, тут дійсно так не може бути. Взагалі, до цього НАБУ дуже багато питань”, – зазначив екссуддя.
Він переконаний, що на відсутність ефективної роботи НАБУ впливає його безконтрольність. Ситников також звернув увагу на те, що навіть внутрішні механізми громадського нагляду не працюють належним чином.
“Це стала в нас безконтрольна організація. Навіть та ГРД (громадська рада доброчесності – ред.), яка обрана, це вже, будемо казати, обрані ті люди, яких потрібно було обрати”, – зазначив він.
Екссудя не виключає, що в НАБУ діють певні схеми порушення справ тощо. “Я не думаю, що вони там такі чесні-кристальні, що це 10 років нічого не зробити. Я колишній слідчий, я вам скажу, що коли жорстко контролюють строки розслідування, то таких випадків не може бути, просто не може бути таких випадків”, – розповів Ситников.
Контроль над НАБУ покращить його ефективність
Юрист наголосив, що така ситуація неможлива в правоохоронних органах, де діє чіткий контроль за дотриманням процесуальних строків розслідування.
На думку Ситникова, низька результативність роботи НАБУ (один вирок, що набрав законної сили на одного детектива) ще один доказ системних проблем в НАБУ.
“Вони отримують такі зарплати, я здивований як юрист, як громадянин, чому їм платять такі гроші, а вихлопу, як ми кажемо, немає. Вони ходять і плюють в стелю, і сміються над усіма. Я ще не здивуюся, що в них там є плани розслідування кримінальних справ, по яких ведуться бумажечки, по всім цим питанням”, — обурюється він.
Вихід із цієї ситуації екссуддя бачить у встановленні дієвого контролю з боку Генеральної прокуратури, що відповідає Конституції України.
“Не може бути ця організація непідконтрольна. Вона повинна бути підконтрольна Генеральному прокурору. Не може бути, щоб в державі була структура, яка не підконтрольна Конституційному органу, а в нас це Генеральна прокуратура”, – наголосив Ситников.
Без належного нагляду НАБУ перетворюється на закриту і неефективну структуру, яка більше шкодить системі правосуддя, ніж допомагає.
При цьому затягування справ на десятиліття, відсутність вироків і невиправдано високі зарплати детективів – усе це свідчить про те, що без зовнішнього контролю НАБУ не здатне забезпечити результативну боротьбу з корупцією, заради якої воно і було створене.
Нагадаємо
Останнім часом зʼявляється все більше скандалів, повʼязаних із посадовцями НАБУ. Зокрема йдеться про колишнього детектива Тараса Лікунова, який розслідував справу щодо “Укрзалізниці”, а потімобійняв посаду в цій компанії після звільнення з посади фігуранта кримінального провадження. Тобто таким чином детектив фактично “звільнив” місце під себе, що, на думку експертів, є прямим порушенням закону “Про запобігання корупції” і конфліктом інтересів.
Крім того, останнім гучним скандалом стали справи проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який разом із батьком-громадянином рф, за даними слідства, займався торгівлею канабісом із Дагестаном. Йому інкримінують державну зраду. Окрім того, його підозрюють у зловживанні впливом для незаконних махінацій з податками українських підприємств на суму 30 млн гривень, за що він мав отримати 900 тис. гривень. Детектив НАБУ мав повпливати наоргани Державної податкової служби України для прийняття ними протиправних рішень щодо виключення близько десяти компаній з переліку ризикових. Що є очевидним свідченням корупції в НАБУ.
Источник: УНН
