День гідності і Свободи: події, які змінили історію України <p>21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи на честь Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Свято було відновлено у 2014 році після скасування Віктором Януковичем.</p>
День Гідності та Свободи – свято в Україні, що святкується щороку 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (початок 22 листопада 2004 року) та Революції Гідності (акція студентів та громадських активістів розпочалася 21 листопада 2013 року), пише УНН.
Деталі
Є наступником свята Дня Свободи, що святкувалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005-2011 роках, поки не було скасоване указом президента Віктора Януковича. 13 листопада 2014 року наступний президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День гідності та свободи.
Протест проти фальсифікацій Президента 2004 року
21 листопада 2004 року відбувся другий тур президентських виборів. Вночі Центральна виборча комісія оголосила переможцем Віктора Януковича. На знак протесту проти масових фальсифікацій з ранку 22 листопада на Майдан Незалежності почали з’їжджатися люди з усієї України.
Помаранчева революція носила мирний характер. Протистояння з силовиками та кровопролиття тоді вдалося уникнути.
Третього грудня Верховний суд визнав результати виборів недійсними та постановив провести повторне голосування.
26 грудня відбувся, так званий, третій тур, у якому переміг Віктор Ющенко. У 2005 році 22 листопада було проголошено Днем Свободи. Свято у 2011 році відмінив Янукович після своєї перемоги на президентських виборах.
Євромайдан, розгін студентів, Революція
21 листопада 2013 року, уряд, який тоді очолював Микола Азаров прийняв рішення про призупинення процесу підготовки підписання угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною.
В центрі Києва виник стихійний Євромайдан. Прихильники євроінтеграції України почали проводити свої мирні акції в багатьох населених пунктах України.
29 листопада Янукович у Вільнюсі так і не поставив свій підпис під угодою про асоціацію. В ніч на 30 листопада правоохоронці силою, із застосуванням спецзасобів розігнали студентів на Майдані Незалежності. Це призвело до посилення протестів у центрі столиці.
Перша фаза Революції Гідності відбувалася відносно мирно, хоча 11 грудня відбулася спроба відтіснити протестувальників з Майдану Незалежності.
16 січня Верховна Рада прийняла, так звані, диктаторські закони. У центрі Києва відбувалися сутички між протестувальниками з правоохоронцями та “тітушками”.
22 січня від куль снайперів загинули протестувальники Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Минуло року правоохоронці повідомили, що першою жертвою на Майдані був Юрій Вербицький.
Ввечері 18 лютого силовики знову пішли на штурм, що стало початком найкривавішої фази Революції Гідності.
Найзапекліші вуличні бої відбувалися у центрі Києва 20 лютого. Янукович за посередництва європейських міністрів домовилися, що силовики відходять в місця постійної дислокації, протестувальники протягом 24 годин здають зброю, призначаються дострокові президентські вибори.
Однак, люди на Майдані виступили проти таких домовленостей. Янукович втік до Харкова, а потім до росії. Туди ж втекла і більша частина його оточення.
Источник: УНН
