Ціннішими стають навички, а не престижність вишу: як змінюється архітектура ринку праці. В Україні розбудовують Національну систему кваліфікацій. Профспілки мають відігравати принципову роль у визначені стандартів, що впливають на умови праці мільйонів людей.
В Україні стрімко змінюється ринок праці та підхід до оцінки кваліфікації працівників: на перший план виходять реальні вміння людини, унікальні навички, гнучкість та готовність вчитися новому. Про це йшлося під час експертної дискусії “Людський капітал та Національна система кваліфікацій” та презентації посібника для профспілкових експертів “Кваліфікаційний компас”, пише УНН.
Світ праці змінюється стрімко й безповоротно. На зміну епосі дипломів прийшла ера кваліфікацій — де вагу має не престижність університету, а реальне вміння людини виконати роботу. Національна система кваліфікацій, яка активно розбудовується в Україні, формує нову архітектуру ринку праці: з професійними стандартами, кваліфікаційними центрами, єдиними реєстрами та чіткими правилами гри для всіх учасників
– вважає керівник департаменту правового захисту Федерації профспілок Євгеній Гостюмінський.
Представники профспілкового руху наголосили, що професійні спілки мають відігравати провідну роль у формуванні стандартів, що визначають умови праці мільйонів людей. Саме тому і був створений посібник “Кваліфікаційний компас”, авторами якого стали керівник департаменту з питань економічного розвитку ФПУ Анна Пугачова, член Національного агентства кваліфікацій Василь Федюк та керівник Секретаріату Національного агентства кваліфікацій Юлія Мартин.
Посібник – це практичний гід для профспілкових експертів, який крок за кроком пояснює, як працює система кваліфікацій, що таке професійний стандарт і чим він відрізняється від застарілих кваліфікаційних характеристик, як брати участь у розробленні стандартів і не дозволити перетворити їх на інструмент тиску на працівника, як через кваліфікаційні центри легалізувати роками накопичений досвід людини та перетворити його на офіційно визнану кваліфікацію, як читати Національну рамку кваліфікацій і використовувати її для захисту гідної оплати праці.
Профспілки в системі кваліфікацій повинні бути не перешкодою і не декорацією, а надійним партнером у встановленні справедливих для всіх правил
– наголосив Гостюмінський.
Під час заходу велику увагу було приділено “профспілковому фільтру” – механізму впливу профспілок на зміст професійних стандартів.
Логічним продовженням презентації стала експертна панельна дискусія “Людський капітал та Національна система кваліфікацій”. Учасники зосередилися на найбільш гострих викликах сьогодення: безпрецедентному дефіциті кадрів, демографічній кризі та подоланні розриву між пропозицією освіти і реальними потребами бізнесу. Була приділена увага визнанню іноземних кваліфікацій, що на думку представниці Інституту демографії та досліджень якості життя НАН України Ірини Новак, має відіграти свою роль у поверненні громадян з-за кордону. Говорили учасники дискусії і про виклики, які стоять перед бізнесом, зокрема, готовність інвестувати у перенавчання працівників та пошук працівників з мікрокваліфікаціями. Важливим викликом, який постав перед роботодавцями під час війни, стало вміння швидко переглядати профстандарти та розгортати кваліфікаційні центри в умовах критичних потреб воєнного часу.
Додамо
Голова ФПУ Сергій Бизов раніше окреслював амбітні цілі – охопити профспілковим рухом 10 мільйонів працівників до 2030 року. Він підкреслив, що ключовим завданням стане трансформація профспілкового руху та його перетворення на повноцінного соціального партнера держави – партнером голос якого чують та враховують, без якого не ухвалюються рішення, які торкаються прав працівників.
Джерело: УНН.
