Бізнес-асоціації попередили про ризики для економіки та оборонного виробництва. Після зустрічі 29 жовтня конкретних змін не погодили.
Провідні бізнес-асоціації України виступили проти нових обмежень бронювання військовозобов’язаних працівників. Вони попереджають уряд про ризики для економіки, оборонного виробництва та роботи критично важливих підприємств. Представники бізнесу неодноразово закликали владу провести консультації та врахувати позицію роботодавців. Уряд обіцяв діалог і 29 жовтня провів зустріч із підприємцями, однак конкретних домовленостей щодо перегляду правил бронювання досягнуто не було, пише УНН.
Бізнес-асоціації проти нових обмежень бронювання
Запропоновані Кабінетом Міністрів зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних працівників викликали хвилю критики з боку українського бізнесу. Проти скорочення можливостей бронювання виступили представники провідних бізнес-асоціацій, роботодавців, оборонно-промислового комплексу, авіаційної галузі, енергетики та інших стратегічно важливих секторів економіки.
Зокрема, свої застереження висловлювали Спілка українських підприємців, Федерація роботодавців України, Українська авіатранспортна асоціація, представники оборонних підприємств та аналітичних центрів.
Попри різні галузеві інтереси, позиції бізнес-об’єднань та аналітиків сходяться у тому, що зміна правил бронювання без належного перехідного періоду та оцінки економічних наслідків може призвести до втрати кваліфікованих працівників, скорочення виробництва, зриву контрактів і зменшення податкових надходжень.
Особливе занепокоєння викликали плани уряду скоротити ліміти бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетичного сектору. Представники бізнесу наголошували, що для багатьох виробництв навіть втрата кількох вузькопрофільних спеціалістів може означати зупинку технологічних процесів. Замінити таких працівників швидко неможливо, оскільки їхня підготовка потребує значного часу.
Бізнес попереджає про зупинку авіакомпаній і зрив оборонних контрактів16.10.26, 16:30 • 81552 перегляди
Окремо бізнес звертає увагу на постійну зміну правил бронювання. Компанії отримували статус критично важливих, формували виробничі плани, укладали контракти та брали на себе зобов’язання, орієнтуючись на чинні механізми бронювання. Перегляд цих умов без достатнього часу для адаптації створює додаткові ризики для їхньої діяльності.
Підприємці наголошують, що посилення мобілізації не повинно відбуватися шляхом послаблення підприємств, які забезпечують армію, енергетичну стабільність та надходження до державного бюджету.
Уряд обіцяв консультації: чи почули підприємців
Представники бізнесу та експертна спільнота закликала Кабінет Міністрів не ухвалювати рішень без попереднього обговорення з роботодавцями та представниками стратегічних галузей.
Бізнес наполягав на необхідності консультацій, під час яких можна було б оцінити реальні потреби підприємств у кваліфікованих кадрах, можливі втрати для економіки та альтернативні механізми забезпечення мобілізаційних потреб держави. Уряд зі свого боку погодився з вимогою.
29 жовтня під головуванням прем’єр-міністра Сергія Корецького відбулася робоча нарада за участю представників Мінекономіки, МВС, ДСНС, громадських об’єднань та бізнесу.
Під час зустрічі обговорювали питання бронювання військовозобов’язаних працівників, умови роботи підприємств під час повітряних тривог та проблеми, які виникають у зв’язку з новими регуляторними вимогами.
У Спілці українських підприємців у коментарі УНН повідомили, що під час наради вкотре наголосили на необхідності забезпечити передбачуваність правил бронювання.
Ми наполягаємо на збереженні чинної критичності до завершення строку відповідних рішень для компаній, які дотримуються вимог, на підставі яких отримали статус. Перехід до оновлених критеріїв має передбачати достатній час для адаптації
– зазначили у СУП.
Крім того, представники Спілки порушили питання прозорості процедур, скорочення строків розгляду документів та можливості збереження працівників, необхідних для безперервної роботи критичних виробництв.
Однак конкретних результатів щодо перегляду правил бронювання бізнес поки не отримав.
Щодо бронювання конкретних змін і строків їх запровадження на цій зустрічі не визначали. Спілка продовжує відстоювати прозорість процедур та залучення бізнесу до підготовки подальших рішень
– повідомили у СУП.
Виходить, що консультації, на яких наполягали підприємці, відбулися вже після ухвалення урядом постанови. Водночас питання врахування застережень бізнесу та можливого перегляду спірних положень досі залишається відкритим.
Водночас під час зустрічі з прем’єр-міністром йшлося й про конкретні проблеми, які можуть виникнути вже найближчими місяцями.
Бронювання по-новому: чому запевнення уряду не зняли занепокоєння бізнесу та парламенту16.10.26, 13:05 • 56188 переглядiв
Як розповів УНН один з учасників наради, який побажав залишитися анонімним, особливе занепокоєння викликає ситуація з підприємствами, у яких термін дії статусу критично важливих завершується в листопаді-грудні. Бізнес запропонував Кабміну передбачити автоматичне продовження такого статусу щонайменше на два місяці, щоб компанії не втратили можливість бронювати працівників під час переходу на новий механізм.
За його словами, головна проблема полягає в тому, що повноцінна робота нового Координаційного центру, через який мають проходити документи підприємств, ще не налагоджена. При цьому передбачений механізм дозволяє розглядати документи протягом місяця. Для компаній, у яких спливає термін дії статусу критично важливих, таке очікування може обернутися втратою можливості забронювати ключових працівників. Для виробництв із безперервними технологічними процесами це може створити загрозу стабільній роботі та виконанню контрактних зобов’язань.
Якщо підприємство вже має статус критично важливого, виконує встановлені критерії та продовжує свою діяльність, воно не повинно втрачати можливість бронювання лише через те, що новий механізм перевірки ще не запрацював належним чином
– наголосив співрозмовник.
Представники бізнесу сподіваються, що уряд врахує ці ризики та забезпечить швидкий і прозорий розгляд документів без додаткових бюрократичних процедур.
Для підприємств надзвичайно важливо мати зрозумілі правила та прогнозовані терміни розгляду документів. Адже вони не повинні втрачати можливість бронювати працівників через затримки в роботі державних органів
– підсумував учасник наради з премʼєром.
Водночас, за даними УНН, конкретних домовленостей щодо зміни правил бронювання та строків їх запровадження під час зустрічі досягнуто не було. Попередньо уряд погодився розглянути питання пролонгації статусу критично важливих підприємств, але поки офіційної позиції з цього приводу немає.
Уряд ухвалював рішення попри застереження власних міністерств
Підприємець і провідний аналітик ЕАЦ Владислав Смірнов повідомив, що 22 жовтня звернувся до Прем’єр-міністра Сергія Корецького з пропозицією переглянути підходи до бронювання працівників державного апарату та надати статистику щодо кількості заброньованих військовозобов’язаних у різних категоріях.
22 жовтня я звернувся до прем’єр-міністра Сергія Корецького з відкритим листом і офіційною пропозицією: встановити максимальну квоту бронювання 50% для цивільного державного, місцевого та правоохоронного апарату, переглянути посадові привілеї й припинити адміністративні експерименти з критичними підприємствами
– написав Смірнов.
У відповідь, за його словами, Кабмін не надав інформації про яку Смірнов запитував. Натомість в документах йдеться про те, що окремі міністерства висловлювали застереження до запропонованих змін, однак частину цих зауважень не врахували.
Зокрема, за даними Смірнова, Мінцифри виступило проти створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних, попередивши про дублювання функцій, додаткові адміністративні бар’єри та ризики суб’єктивних рішень.
Міністерство юстиції звертало увагу на надання консультативно-дорадчому органу повноважень, які не відповідають його статусу.
Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції виявило корупціогенні фактори у запропонованому регулюванні. Частину зауважень усунули, однак окремі положення, які залишають можливість неоднозначного застосування правил, збереглися.
Окреме питання стосується економічного обґрунтування урядових рішень. Як стверджує Смірнов, серед отриманих ним документів не було розрахунків можливих втрат виробництва, податкових надходжень та ризиків для виконання оборонних контрактів.
Також, за його даними, для частини підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики передбачено 95-відсотковий ліміт бронювання з можливістю його перевищення за додатковим погодженням.
Бронювання в обмін на мобілізацію – нова ідея уряду
Ще одним дискусійним питанням стала запропонована модель взаємодії держави та бізнесу, за якої підприємства могли б отримувати можливість бронювати до 100% працівників за умови прогнозованого поповнення Збройних сил.
За інформацією Владислава Смірнова, у протоколі від 23 жовтня міститься доручення розробити механізм, який передбачав би можливість повного бронювання в обмін на щомісячне направлення до війська до 1% військовозобов’язаних працівників.
Ідею нового суспільного договору між державою та бізнесом розкритикувала голова підкомітету з питань розвитку людського капіталу комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська.
Відповідальний бізнес не ховає своїх працівників. Він офіційно оформлює їх, подає необхідні документи, сплачує податки й працює в межах законодавства
– зазначила Бобровська.
На її думку, замість посилення мобілізаційного навантаження на прозорі підприємства державі варто зосередитися на виявленні фіктивного бронювання, сумнівного працевлаштування та інших зловживань.
Депутатка також звернула увагу на те, що виробництво залежить від кваліфікованих інженерів, робітників та технічних спеціалістів, яких неможливо швидко замінити.
На виробництвах є інженери, кваліфіковані робітники, фахівці, які обслуговують обладнання, виконують фізично важку працю та забезпечують безперервність технологічних процесів. Їх не можна просто взяти й замінити наступного дня. Частину таких спеціалістів готують роками
– наголосила вона.
Крім того, Бобровська також поставила під сумнів необхідність створення нового Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних, зокрема доцільність залучення до його роботи представників розвідувальних органів.
Я вважаю, що немає необхідності створювати ще одну координаційну структуру, бо всі необхідні інструменти для вирішення цих питань уже є як мінімум в межах Кабінету Міністрів
– заявила народна депутатка.
Ситуація навколо бронювання продемонструвала розбіжності між підходами уряду та очікуваннями роботодавців. Представники провідних бізнес-асоціацій виступили проти посилення обмежень, попередили про можливі економічні наслідки та вимагали консультацій до ухвалення рішень. Влада пообіцяла діалог і провела зустріч із підприємцями. Однак чи почули бізнес поки не зрозуміло.
Бізнес може оскаржити нові обмеження бронювання: юрист пояснив, як діяти26.10.26, 14:15 • 67955 переглядiв
Джерело: УНН.
