Брехня у звітності БЕБ може обернутися кримінальною відповідальністю для його керівництва – суддя у відставці. БЕБ звинуватили у завищенні показників відшкодування збитків бюджету у 2025 році з 47 млн до 3,8 млрд грн. За фальсифікацію звіту керівництву загрожує кримінальна справа.
Керівництво Бюро економічної безпеки може бути притягнуте до кримінальної відповідальності через спроби введення в оману Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики під час представлення звіту про досягнення БЕБ за 2025 рік. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський.
БЕБ намагалось видати бажане за дійсне
Голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев розкритикував Бюро економічної безпеки за спробу обдурити членів комітету використанням старих даних у звітності щодо досягнень БЕБ за минулий рік, зокрема відшкодування збитків державі. За його словами, правоохоронці спробували завищити показники своєї роботи.
Ви не дасте мені збрехати, одним з перших на своєму каналі, публічно я висловлюю щиру подяку, БЕБ, якщо щось відбувається позитивне. Але якщо ви публікуєте, оголошуєте недостовірні дані, ви цим дискредитуєте і себе, і нас, і всю нашу справу. Так не може бути. Дивіться, ви зазначили в звіті, що за результатами 2025 року відшкодовано збитків державі грошима, тільки що Ви це підтвердили, на суму 3,8 мільярда гривень. Аналіз, проведений нами, вашої ж наданої нам інформації, свідчить про те, що 2,8-2,9 мільярди гривень – це взагалі не 2025 рік. Це з 2022 по 2024. Навіщо Ви пишете недостовірні дані в звіті БЕБ?
– запитав Гетманцев у керівництва, проте це запитання залишилося без відповіді.
За його словами у комітеті звірили конкретні платіжні доручення із зазначенням дат проведення платежів. Якщо враховувати лише фактичні надходження за 2025 рік на відповідні бюджетні рахунки, сума відшкодування становить лише близько 47 млн грн, а не 3,8 млрд грн, як намагалися запевнити в БЕБ.
Службовий злочин
Завищення показників відшкодування збитків державі у звітності БЕБ можуть мати не лише політичні, а й юридичні наслідки. Йдеться про можливі службові правопорушення та навіть кримінальну відповідальність посадових осіб БЕБ, вважає суддя у відставці Денис Нев’ядомський.
На його думку, якщо озвучені Гетманцевим факти відповідають дійсності, посадові особи БЕБ можуть нести відповідальність одразу за кількома напрямками.
Це службові злочини. Окрім загальних статей за службове підроблення (ст. 366 ККУ) та зловживання владою (ст. 364 ККУ), у цьому випадку діють особливі норми: перешкоджання діяльності народних депутатів та комітетів (ст. 351 ККУ) – надання завідомо неправдивої інформації на запит чи під час звітування перед комітетом ВРУ карається штрафом, арештом або обмеженням волі на строк до трьох років
– пояснив Нев’ядомський.
Окрім кримінально-правових ризиків, ситуація може мати й серйозні кадрові наслідки для керівництва БЕБ. Суддя у відставці нагадав, що Закон “Про Бюро економічної безпеки України” вимагає від БЕБ регулярного, прозорого та правдивого звітування.
Виявлення фальсифікацій у звіті є прямою підставою для визнання роботи керівництва БЕБ незадовільною. Це тягне за собою дисциплінарну відповідальність Директора БЕБ перед Кабінетом Міністрів
– додав Невʼядомський.
Криза довіри до Бюро
Останнім часом претензії до роботи Бюро економічної безпеки значно посилились зокрема через викриття співробітників БЕБ на корупції, критику бізнес-спільноти щодо використання кримінальних проваджень як інструменту тиску та дискусії про необхідність перевірки справ, які розслідує бюро.
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у двох окремих кримінальних провадженнях викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро, які використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди.
Один, за даними слідства, він вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який раніше фігурував у справі щодо виготовлення та збуту підроблених грошей, за те, щоб не притягнути його повторно до кримінальної відповідальності. Інший – пообіцяв представниці підприємства посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального через свої зв’язки у податковій службі за 2 тисячі доларів.
Система, яка має захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення
– зазначив генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, опитані УНН, заявили про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ на предмет їх замовності. Вони також вказують на необхідність перезавантаження і очищення правоохоронного органу.
БЕБ переслідує український авіабізнес
Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, які розслідує Бюро економічної безпеки, може стати низка кримінальних проваджень проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує низку справ щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг і в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і судовим рішенням, які вже сформувалися в Україні.
Українські суди вже неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту – це не роялті.
Цю позицію поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці у сфері міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Саме тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Джерело: УНН.
