БЕБ не може самостійно розширювати поняття Податкового кодексу і встановлювати нові правила оподаткування – юрист. БЕБ може оцінювати платежі в межах кримінальних проваджень, але не має повноважень самостійно розширювати поняття Податкового кодексу та встановлювати нові правила оподаткування. На тлі кримінальних справ проти авіакомпаній через трактування лізингових платежів як роялті питання потребує єдиного підходу держави.
Бюро економічної безпеки може давати правову оцінку платежам під час розслідування кримінальних проваджень, однак не має повноважень самостійно розширювати визначені Податковим кодексом поняття або встановлювати нові норми податкового законодавства. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, керівник практики податкового права ЮК “Приходько та партнери” Олександр Латенко.
БЕБ трактує авіалізинг як роялті
Як писав раніше УНН, Бюро економічної безпеки з 2024 року почало трактувати операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України як користування обладнанням. За версією слідства українські авіаперевізники повинні були сплачувати роялті за оренду літаків та вертольотів. На основі такого підходу БЕБ відкрило кримінальні провадження щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема щодо МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Роза Вітрів”, Н3Operations та “Скайлайн експрес”. За даними УНН, у аналогічній справі також може фігурувати ще одна авіакомпанія – “Урга”.
Кримінальні справи були відкриті попри те, що майже всі авіаперевізники успішно пройшли податкові перевірки і зауваження у податківців, які стосувались лізингу, були лише до однієї компанії.
Представники авіагалузі наполягають, що проблема виникла через неоднозначне трактування норм законодавства і вона потребує формування єдиного державного підходу.
У Міністерстві фінансів у відповідь на запит УНН повідомили, що оподаткування операцій із лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. При цьому Податковий кодекс України не передбачає можливості оподаткування авіалізингу як роялті. Тому підхід Бюро до трактування авіалізингу без зміни податкового законодавства називають тиском, який може знищити цілу галузь пасажирських та транспортних перевезень. Адже, за даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній взяті в оренду.
Саме тому питання авіалізингу було винесене на розгляд податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів. За результатами першого засідання вирішено ініціювати створення при Мінфіні робочої групи, яка має напрацювати проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів.
БЕБ не має повноважень розширювати поняття Податкового кодексу
За словами юриста Олександра Латенка, принципове значення має те, що саме законодавство вкладає у поняття “роялті”. Йдеться про регулярний грошовий платіж (винагороду), який користувач (ліцензіат) сплачує власнику (ліцензіару) за право користування об’єктами інтелектуальної власності або природними ресурсами.
БЕБ України може дати власну правову оцінку платежам у межах кримінального провадження, але не може “створити” нову категорію роялті поза межами визначення, встановленого законом
– пояснив юрист.
Він нагадав, що підпункт 14.1.225 Податкового кодексу України визначає роялті незалежно від того, як сторони назвали відповідний платіж у договорі, а виходячи з його юридичного та економічного змісту. Зокрема, йдеться про платежі за використання або надання права на використання визначених об’єктів інтелектуальної власності — торговельних марок, патентів, авторських прав, програм та інших об’єктів.
Водночас Податковий кодекс встановлює і перелік платежів, які не вважаються роялті.
БЕБ України не має повноважень самостійно встановлювати норми податкового законодавства
– підкреслив Латенко.
Таким чином, Бюро може досліджувати реальний зміст конкретної грошової операції та перевіряти, чи не приховуються за її формальним оформленням інші правовідносини. Однак така оцінка має здійснюватися в межах уже встановлених законом визначень, а не шляхом формування слідчими БЕБ власних податкових правил.
Які повноваження має БЕБ під час розслідування
Водночас, як пояснив Олександр Латенко, Кримінальний процесуальний кодекс надає БЕБ широкий інструментарій для збору доказів у межах кримінального провадження.
Зокрема, детективи можуть проводити допити свідків, обшуки та огляди, отримувати за ухвалою слідчого судді тимчасовий доступ до речей і документів, отримувати інформацію, що становить банківську таємницю, та досліджувати платежі і їхнє призначення. Також у передбачених законом випадках можуть проводитися негласні слідчі (розшукові) дії.
Такі заходи, за словами юриста, можуть дозволити встановити, наприклад, чи не були певні грошові операції вдаваними та чи відповідає реальний зміст платежів тому, як вони оформлені документально.
Водночас Олександр Латенко звертає увагу на розмежування компетенції податкових та правоохоронних органів.
Зокрема, безпосереднім контролюючим органом у сфері оподаткування є Державна податкова служба. Саме ДПС має визначені Податковим кодексом повноваження щодо адміністрування податків та надання індивідуальних податкових консультацій.
БЕБ України не є органом адміністрування податків і не наділене повноваженнями встановлювати загальнообов’язкові правила тлумачення Податкового кодексу України, завдання БЕБ України полягає в іншому – виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері економіки, зокрема кримінальних правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податків
– зазначив юрист.
У цьому контексті важливо розуміти, що, за даними Державної податкової служби, авіакомпанії, до яких виникли претензії БЕБ через трактування авіалізингу як роялті успішно пройшли податкові перевірки. Зауваження у податківців щодо лізингу були лише для однієї компанії.
За результатами однієї перевірки по компаніям авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– розповіла заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Ситуація з авіалізингом показує, що правова оцінка БЕБ не може підміняти собою норми Податкового кодексу та позицію контролюючого органу. Кримінальні провадження не можуть бути інструментом для формування нової практики оподаткування, не встановленої законом. У випадку з авіалізингом крапку в різних підходах до трактування має поставити Мінфін, забезпечивши єдині правила для податківців, правоохоронців та бізнесу.
Джерело: УНН.
