БЕБ декларує, що бізнесу важливі прозорість і чесність: авіалізинг може стати тестом для Бюро. БЕБ заявило про перехід до прогнозованої взаємодії з бізнесом. Податкове трактування авіалізингу може перевірити ці принципи на практиці.
Бюро економічної безпеки заявляє про зміну підходу до взаємодії з бізнесом та необхідність відновлення довіри до інституції. Одним з ключових принципів такої взаємодії у БЕБ називають прогнозованість і чесність. Ситуація навколо оподаткування лізингових платежів за повітряні судна може стати конкретним прикладом, на якому Бюро продемонструє, як ці принципи працюють на практиці, пише УНН.
Заступник директора БЕБ Павло Буздиган зазначив, що перед Бюро наразі стоїть завдання відновити довіру бізнесу та суспільства до інституції. За його словами, БЕБ вже почало змінювати підхід до взаємодії з підприємцями.
Ми абсолютно змінили підхід до взаємодії і роботи БЕБ з бізнесом. У чому він полягав? Ми перейшли від системи і підходу реактивного діяння на проактивне. Як ми почали працювати? Ми почали аналізувати всі сегменти, всі ринки економіки комплексно і вирішувати питання з бізнесом спільними зусиллями. Для нас в першу чергу взаємодія з бізнесом – це інструмент економічної безпеки. Адже бізнес точно знає ринок глибше, він точно знає тенденції, які відбуваються всередині кожного напрямку. І він точно розуміє, які злочинні схеми можуть стати передовими. І ми почали вирішувати ці проблеми
– заявив Павло Буздиган.
За його словами, спочатку бізнес ставився до зустрічей з представниками БЕБ з недовірою, однак поступово сторони почали знаходити точки для конструктивної взаємодії.
Взаємодія і недовіра – це був один з найбільших викликів. Відношення до БЕБ воно завжди було підозріле. Це завжди було відношення, яке не було націлене на певний конструктивний діалог. І до БЕБ відносилися як до ворога. Коли ми почали запрошувати і влаштовувати певні конференції і зустрічі з бізнесом по галузям, ми чули: “Так ми вже у вас були, навіщо нам це потрібно? Що це нам дасть?”. І лише в ході комунікації стало зрозуміло, що бізнес дійсно готовий змінюватися. Він дійсно готовий покращувати будь-які процеси, але для нього дуже важливо це прогнозованість і чесність. І на той момент, коли ми це робили, і ми продовжуємо це робити, ми для себе ставили перше – це чути бізнес
– пояснив Павло Буздиган.
Саме на основі такого діалогу, за словами представника БЕБ, виникла ідея механізму досудового врегулювання податкових кримінальних правопорушень. Павло Буздиган зазначив, що бізнес сам висловив готовність відшкодовувати збитки та навіть сплачувати передбачені законом штрафи, але не хоче залишатися у статусі фігуранта кримінального провадження, що може створювати репутаційні та комплаєнс-ризики.
Для напрацювання відповідного механізму БЕБ створило робочу групу, до якої увійшли адвокати, представники Ради бізнес-омбудсмена та бізнесу.
У Раді бізнес-омбудсмена відзначили, що діалог із БЕБ став більш структурованим і регулярним. Водночас там застерігають від передчасних висновків щодо практичних результатів перезавантаження Бюро, оскільки процес реформування інституції ще триває.
Інституційно діалог став структурованішим і регулярнішим. Рада вітає задекларований відхід БЕБ від каральних підходів у роботі. БЕБ створило робочу групу з напрацювання змін до законодавства щодо запровадження механізму досудового врегулювання у справах про податкові кримінальні правопорушення, до складу якої увійшли представники Ради. Водночас перезавантаження БЕБ ще триває, тому робити остаточні висновки щодо практичних результатів цих змін наразі передчасно
– йдеться у відповіді Ради бізнес-омбудсмена на запит УНН.
Тобто задекларований БЕБ перехід до більш відкритої моделі взаємодії з бізнесом уже має інституційні прояви. Водночас для самого бізнесу принциповим залишається питання, чи трансформується ця комунікація у конкретні зміни підходів правоохоронців.
Авіалізинг може стати тестом
Показовою у цьому контексті є ситуація з оподаткуванням лізингових платежів українських авіакомпаній на користь нерезидентів.
Як писав раніше УНН, Бюро економічної безпеки з 2024 року почало трактувати операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України як користування обладнанням. За версією слідства українські авіаперевізники повинні були сплачувати роялті за оренду літаків та вертольотів. На основі такого підходу БЕБ відкрило кримінальні провадження щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема щодо МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Роза Вітрів”, Н3Operations та “Скайлайн експрес”. За даними УНН, у аналогічній справі також може фігурувати ще одна авіакомпанія – “Урга”.
Водночас представники авіаційної галузі наполягають, що проблема виникла через неоднозначне трактування податкового законодавства та потребує єдиного державного підходу. Міністерство фінансів у відповіді на запит УНН повідомляло, що оподаткування операцій із лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. При цьому Податковий кодекс України не передбачає можливості оподаткування авіалізингу як роялті. Тому підхід Бюро до трактування авіалізингу без зміни податкового законодавства називають тиском, який може знищити цілу галузь пасажирських та транспортних перевезень. Адже, за даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній взяті в оренду.
Саме тому питання авіалізингу було винесене на розгляд податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів. За результатами першого засідання вирішено ініціювати створення при Мінфіні робочої групи, яка має напрацювати проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів.
Майбутня консультація не означатиме автоматичного припинення відповідальності за операції минулих років. Водночас вона може мати значення для вже наявних спорів, оскільки сама необхідність такого роз’яснення свідчить про неоднозначність застосування відповідної податкової норми. Експертка з податкового планування Олена Кузнечікова раніше пояснювала УНН, що УПК може використовуватися як додатковий аргумент у спорах щодо операцій, здійснених до її затвердження.
Для авіакомпаній це принципово важливо: бізнесу потрібне розуміння того, за якими правилами держава оцінює лізингові операції та які саме податкові зобов’язання з них виникають.
Від комунікації – до конкретного рішення
Таким чином, ситуація з авіалізингом може стати для БЕБ можливістю продемонструвати на практиці той підхід, про який говорить саме Бюро.
Якщо бізнесу важливі прогнозованість і чесність, про які заявляє БЕБ, то важливо, щоб після появи позиції компетентного органу держава діяла послідовно, а державні інституції не застосовували до однакових операцій принципово різні підходи.
У випадку з авіалізингом таким документом має стати узагальнююча податкова консультація Мінфіну. Вона може сформувати уніфікований підхід до оподаткування лізингових платежів і дати сторонам спільну правову основу для подальших дій.
Для БЕБ це водночас можливість показати, що його задекларований перехід від реактивної до проактивної взаємодії з бізнесом означає не лише проведення зустрічей та відкритих обговорень. Йдеться про готовність чути аргументи бізнесу, враховувати позицію компетентних державних органів і діяти відповідно до сформованих правових підходів.
У такому випадку саме авіалізинг може стати показовою ситуацією, яка продемонструє, чи здатна нова модель взаємодії БЕБ із бізнесом працювати на практиці – там, де від рішень правоохоронців безпосередньо залежать діяльність компаній, їхні репутаційні ризики та перспективи збереження цілої галузі.
Джерело: УНН.
