Баланс безпеки й свободи – чи заборонять Telegram в Україні. В Україні обговорюють регулювання Telegram замість повної заборони сервісу. Платформи зобов'яжуть мати представництво та розкривати структуру власності.
Telegram в Україні під час війни він став одним із головних джерел новин, каналом комунікації держави з громадянами та водночас середовищем для дезінформації, анонімного впливу та спроб вербування. Тому наразі політики, фахівці відповідних відомств та громадські активісти шукають модель, яка дозволить зменшити загрози без прямого втручання у свободу слова та вираження поглядів.
Про ці та інші виклики говорили 2 квітня в Українському кризовому медіацентрі під час дискусії “Телеграм в Україні: заборонити не можна регулювати”, передає УНН.
Дискусія про регулювання Telegram в Україні знову вийшла на перший план після того, як профільний комітет Верховної Ради 25 березня підтримав законопроєкт №11115, який стосується Telegram та подібних платформ.
Чому повна заборона – не робоче рішення
Учасники обговорення одностайно відкинули сценарій швидкої тотальної заборони Telegram. Один з головних аргументів полягає в тому, що технічно це складно, дорого і політично ризиковано.
Народний депутат Микола Княжицький – ініціатор законопроєкту №11115 – під час дискусії сказав:
“Ми не віримо, що це можливо. Я особисто не вірю, що ми можемо в технічний спосіб це заборонити досить швидко”.
Ще один аргумент “проти” тісно пов’язаний з можливою реакцією суспільства. Адже Telegram наразі занадто глибоко вбудований у повсякденну комунікацію. Ним користуються не лише медіа, а й силові структури, місцева влада, банки та інші установи. Тому, за словами Княжицького, зараз заборона телеграму або будь-якої настільки популярної мережі викличе обурення в українському суспільстві. В умовах війни такий крок може дати противнику додатковий інструмент для розгойдування ситуації.
Telegram в Україні: що саме пропонують регулювати
Ключова ідея, яка прозвучала під час дискусії, полягає не у прямому блокуванні контенту, а в тому, щоб змусити платформу взаємодіяти з державою на зрозумілих правилах.
“Ми не регулюємо контент. Йдеться про інше: про обов’язок платформи мати контакт з українською стороною, реагувати на законні запити, видаляти матеріали, які порушують закон, а також розкривати структуру власності та фінансування”, — наголосив Микола Княжицький.
Формула, яку просувають автори законодавчих змін, звучить наступним чином:
“Позиція держави має полягати в тому, що ті чи інші мережі передачі інформації мають контактувати з українською державою”.
Якщо цього не відбувається, мають діяти штрафи та інші обмеження. Серед можливих кроків обговорювалася навіть заборона користуватися такими платформами для органів влади, місцевого самоврядування і структур, які працюють з персональними даними.
Де проходить межа між безпекою і свободою слова
У сучасних умовах в Україні найреалістичнішою може стати модель поетапного тиску, а не одномоментного бану. Вона дозволяє зменшувати ризики, не створюючи нову кризу навколо свободи слова. Ідеться насамперед про прозорість, підзвітність і наявність представництва, з яким можна працювати в юридичній площині.
Цю думку під час дискусії підтримали майже всі учасники.
Один зі спікерів наголосив:
“Ми хочемо, власне, щоб соціальні платформи контактували з Україною, і хочемо, щоб ті вимоги, які ставить національне законодавство до контенту, вони дотримувалися б і в соціальних платформах”.
Тут важливо розуміти, що йдеться не про покарання за сам факт існування платформи й не про ручне втручання в будь-яку незручну думку. Мова про те, що правила, які вже існують для інших сегментів медіасередовища, мають працювати та для великих цифрових платформ.
Telegram під час війни: який підхід може стати доцільним для України
Учасники дискусії наприкінці дійшли висновку, що в сучасних реаліях доцільним буде не курс на негайну заборону Telegram, а модель жорсткішого регулювання без прямої ліквідації платформи з ринку.
Такий підхід включає кілька елементів:
- вимогу до платформи мати офіційний контакт з державою;
- обов’язок реагувати на порушення закону;
- розкриття власності та джерел фінансування;
- фінансові санкції за відмову співпрацювати;
- поступове скорочення залежності державних інституцій від цього сервісу.
Це не знімає всіх ризиків. Але саме така модель дає Україні можливість діяти в межах права, зберігати простір для свободи вираження і водночас не залишати без відповіді загрози, які Telegram створює під час війни.
Джерело: УНН.
