Аудит кримінальних справ БЕБ має стати першим кроком до перезавантаження органу. Корупційні скандали в БЕБ актуалізували питання аудиту кримінальних проваджень, які можуть використовуватися як інструмент тиску на бізнес. Експерти вважають, що перевірка законності таких справ, зокрема щодо лізингу повітряних суден, має стати першим кроком до реального перезавантаження Бюро економічної безпеки.
Викриття на хабарництві та торгівлі кримінальними провадженнями співробітників Бюро економічної безпеки гостро ставить питання необхідності аудиту справ, які розслідує цей правоохоронний орган. Йдеться про можливе системне використання інструментів кримінального переслідування для тиску на бізнес, створення штучних перешкод для господарської діяльності та погіршення інвестиційного клімату в країні. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив юрист Олег Шрам.
Хабарництво і торгівля кримінальною відповідальністю
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у двох окремих кримінальних провадженнях викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро, які використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди.
Один, за даними слідства, вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який раніше фігурував у справі щодо виготовлення та збуту підроблених грошей, за те, щоб не притягнути його повторно до кримінальної відповідальності. Інший – пообіцяв представниці підприємства посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального через свої зв’язки у податковій службі за 2 тисячі доларів.
Система, яка має захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення
– зазначив генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, опитані УНН, говорять про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ на предмет їх замовності. Вони також вказують на необхідність перезавантаження і очищення правоохоронного органу.
Особливо актуальним це питання виглядає на тлі низки кримінальних проваджень, які БЕБ розслідує щодо українських авіакомпаній. Під слідством опинилися щонайменше пʼять авіаперевізників, які користуються повітряними суднами, взятими у лізинг в компаній-нерезидентів України.
Слідчі Бюро економічної безпеки переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг в тих країнах, резидентами яких є компанії лізингодавці. Від тиску БЕБ вже постраждали авіакомпанії МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Крім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й у інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.
Експерти, опитані УНН, вже неодноразово заявляли, що підстав для кримінального переслідування в цих справах немає, оскільки вони базуються на невірному трактуванні лізингових платежів як роялті, зробленому колишніми податківцями у статті за 2024 рік. Змін же в законодавстві щодо оподаткування лізингу за останні 30 років не було.
Кримінальні справи як інструмент тиску на бізнес
Юрист Олег Шрам зазначає, що використання кримінальних проваджень правоохоронцями не за призначенням є великою проблемою.
Дуже часто ми зустрічаємо використання кримінальних проваджень, інструментів кримінального провадження в інших цілях, ніж передбачені законом. Зокрема, з метою перешкоджання законній господарській діяльності або спонукання до отримання неправомірної вигоди
– зазначає він.
За словами експерта, попри численні заяви про припинення тиску на бізнес у справах, пов’язаних з підприємницькою діяльністю, проблема залишається актуальною.
Це свідчить про питання добору працівників до правоохоронних органів, належного процесуального нагляду за розслідуваннями та ефективності боротьби із зловживаннями самих правоохоронців
– наголошує Шрам.
Однією з головних проблем залишається практика існування кримінальних проваджень роками без ухвалення процесуальних рішень. Саме цей фактор найчастіше вказує на замовність справ, або використання їх з метою тиску.
Такі кримінальні провадження дуже часто тягнуться рік, два, три, чотири без прийняття рішень. Епізодично проводяться окремі слідчі дії, а люди та компанії перебувають у підвішеному стані
– пояснює юрист.
На його думку, така ситуація завдає суттєвої шкоди бізнесу навіть без оголошення підозр чи передачі справи до суду для розгляду по суті. Адже, як пояснює Олег Шрам, будь-яка інформація про проведення обшуків, тимчасовий доступ до документів або інші слідчі дії потрапляє до судового реєстру та спеціалізованих баз даних. У результаті це негативно впливає на її ділову репутацію.
Страждає репутація суб’єкта господарювання. Контрагенти бачать інформацію про слідчі дії та починають задавати питання. Для бізнесу це створює додаткові ризики і перешкоди для роботи
– зазначає Шрам.
Аудит можливий уже сьогодні
Юрист переконаний, що перевірка законності відкриття кримінальних проваджень є цілком реальною і передбачена чинним законодавством.
Звичайно, аудит можливий і потрібний. У кожному кримінальному провадженні є прокурор. Його завдання – або забезпечити якнайшвидше направлення справи до суду, або закрити її. Якщо встановлено, що провадження розпочато без достатніх підстав і відсутні ознаки злочину, прокурор має всі повноваження самостійно його закрит
– наголошує Олег Шрам.
Експерт також звертає увагу на необхідність оцінки законності вже проведених слідчих дій, обшуків, арештів майна та ефективності судового контролю.
Факт отримання неправомірної вигоди – це лише вузький приклад значно ширшої проблеми. Є питання незаконних затримань, незаконних обшуків, арештів майна. Часто слідчі судді фактично автоматично погоджують клопотання органів досудового розслідування, не вдаючись у деталі справи
– зазначає він.
Без аудиту не буде довіри
Нове керівництво БЕБ отримало шанс довести, що перезавантаження органу буде не лише кадровим, а й змістовним. Для цього необхідно не просто виявляти окремі корупційні епізоди серед працівників, а провести ревізію резонансних кримінальних проваджень, які роками створюють ризики для бізнесу, ставлять під загрозу цілу галузь і не мають очевидної перспективи передачі до суду, бо суперечать наявній судовій практиці.
Саме справи щодо лізингу повітряних суден можуть стати першим кроком для перевірки готовності БЕБ працювати в інтересах держави, а не підтримувати сумнівні практики тиску на бізнес. Якщо аудит покаже відсутність складу злочину, такі провадження мають бути закриті. В іншому випадку будь-які заяви про реформування Бюро економічної безпеки ризикують залишитися лише деклараціями.
Джерело: УНН.
