91 українська компанія виключила російських власників: як бізнеси "чистять" репутацію <p>З початку 2025 року 91 українська компанія виключила громадян рф зі складу власників, хоча закон прямо забороняє такі зміни.
Більшість цих бізнесів продовжують працювати та навіть беруть участь у державних тендерах.</p>
В Україні з початку 2025 року вже 91 компанія виключила громадян росії зі складу власників, хоча закон прямо забороняє такі зміни. Більшість цих бізнесів продовжують працювати, а деякі навіть беруть участь у державних тендерах. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Державного реєстру, пише УНН.
Деталі
Згідно з даними Єдиного держреєстру, з січня 2025-го 88 компаній залишаються активними, ще 3 перебувають у стані ліквідації. Така практика не нова: з моменту повномасштабного вторгнення понад 700 компаній провели подібні перереєстрації, часто в обхід закону. Міністерство юстиції після запитів журналістів перевіряло окремі випадки, але незаконними було визнано лише 8 змін.
Де “очищаються” компанії?
Найбільше бізнесів, що позбулися російського сліду, зареєстровано у Києві – 30 компаній. Далі йдуть: Одеська область – 9 компаній, Харківська, Львівська та Вінницька області – по 7, інші регіони мають менші показники.
За видами діяльності лідирує оптова торгівля (15 компаній), далі йдуть операції з нерухомістю (13), роздрібна торгівля (8), рибне господарство (6), ІТ та консалтинг (5).
Фінансові результати таких компаній теж різняться: 38 бізнесів мають оборот до 10 млн грн, 10 компаній заробили від 10 до 100 млн грн, 4 перевищили позначку у 100 млн грн, 39 взагалі не подали звітність.
Участь у держтендерах
Попри сумнівне “очищення” від російських власників, деякі компанії продовжують вигравати державні закупівлі. Наприклад:
- “ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА” – 43 тендери на понад 6,8 млн грн
- “МІРЕКЦ” – 4 тендери на 122 тис. грн
- “ВК СЕРВІС ПЛЮС” – 1 тендер на 57 тис. грн
Український закон забороняє компаніям із російськими власниками змінювати структуру, але винятки існують. Вони стосуються громадян рф, які легально проживають в Україні, або тих, хто володіє часткою менше ніж 10% у статутному капіталі.
Таким чином, попри формальну заборону, бізнес знаходить способи “вибілити” репутацію та продовжувати роботу. Це створює ризики як для економічної прозорості, так і для національної безпеки.
Источник: УНН
