Гроші, здоров’я і сенс життя: українці розповіли, чому почуваються щасливими під час війни. За даними КМІС, 71% українців вважають себе щасливими, повернувшись до рівня 2021 року. Найсильніше на щастя впливають гроші, здоров’я та сенс життя.
Попри понад чотири роки повномасштабної війни, більшість українців і далі оцінюють своє життя позитивно: 71% опитаних кажуть, що вважають себе щасливими, тоді як 16% називають себе нещасливими. Про це свідчать результати нового дослідження Київського міжнародного інституту соціології, передає УНН.
За інформацією, яку отримали соціологи, показник щастя повернувся до рівня кінця 2021 року, ще до повномасштабного вторгнення росії.
Деталі
Якщо розкласти ці 71% детальніше, то 31% українців прямо відповіли, що вважають себе щасливими. Ще 40% обрали більш стриманий варіант – “скоріше так, ніж ні”. Водночас 11% опитаних не змогли однозначно визначитися і відповіли “і так, і ні”. Нещасливими або скоріше нещасливими себе вважають 16% українців. З них 9% відповіли “скоріше ні, ніж так”, а ще 7% – просто “ні”.
Втім, у КМІС одразу застерігають: ці цифри зовсім не означають, що жити українцям стало простіше. Війна триває, люди щодня стикаються з небезпекою, втратами, фінансовими труднощами, стресом і невизначеністю.
Чому рівень щастя відновився після падіння у 2024 році
КМІС запитує українців про щастя вже понад 20 років, тому можна побачити, як змінювалися настрої суспільства.
У 2001 році щасливими себе вважали лише 38% українців. До 2010 року цей показник зріс до 65%.
Напередодні великої війни, у грудні 2021 року, щасливими себе називали близько 70-71% українців. Приблизно 15% тоді не вважали себе щасливими.
Після початку повномасштабного вторгнення різкого падіння не сталося. У вересні 2022 року щасливими себе вважали 68% опитаних, а у травні 2023 року – 70%. Однак потім показник почав знижуватися.
У травні 2024 року щасливими себе називав 61% українців, а в грудні того ж року – вже 58%. Після цього ситуація знову змінилася. У грудні 2025 року частка щасливих зросла до 69%, а у 2026 році – до 71%. Тобто за півтора року показник додав 13 відсоткових пунктів і фактично повернувся до довоєнного рівня. Але тут є важливий нюанс.
Кількість тих, хто вважає себе нещасливим, майже не змінилася. У грудні 2024 року таких було близько 16%, і у 2026 році – ті ж 16%. Натомість різко стало менше тих, хто вагався між позитивною та негативною оцінкою свого життя. У грудні 2024 року відповідь “і так, і ні” обирали 25% опитаних, а у 2026 році – лише 11%. Інакше кажучи, значна частина українців перейшла не від нещастя до щастя, а від невпевненості та суперечливих відчуттів до більш позитивного ставлення до власного життя.
Вік, гроші та здоров’я: хто частіше вважає себе щасливим
Результати опитування також показали доволі зрозумілу закономірність: на відчуття щастя сильно впливають вік, матеріальне становище та здоров’я.
Серед українців молодших за 40 років щасливими себе вважають 75%. Серед людей віком 70 років і старше таких уже близько 60%.
У КМІС зазначають, що в Україні рівень щастя поступово знижується з віком.
Цікаво, що в багатьох дослідженнях у США та європейських країнах картина інша: рівень суб’єктивного добробуту там часто падає приблизно до 45-50 років, а потім знову починає зростати.
Не менш помітний зв’язок простежується між щастям і доходами. Серед людей із дуже низькими статками щасливими себе називають 48%. А серед найзабезпеченіших – уже 91%.
Схожа ситуація і зі здоров’ям. Серед тих, хто оцінює своє здоров’я як погане або дуже погане, щасливими себе вважають приблизно половина опитаних. Серед людей із найкращою самооцінкою здоров’я рівень щастя сягає 91%.
При цьому здоров’я і добробут теж тісно пов’язані між собою. Серед найбідніших респондентів лише 8% кажуть, що мають добре здоров’я. Серед найбільш забезпечених таких уже 51%.
Сенс життя теж має значення
Ще один цікавий момент, який побачили соціологи, – зв’язок між відчуттям щастя і розумінням сенсу власного життя. Серед тих, хто каже, що не знає, у чому полягає сенс їхнього життя, щасливими себе вважають 41%. А серед тих, хто вважає, що знає відповідь на це запитання, таких уже 79%.
У КМІС нагадують, що ще до початку повномасштабної війни дослідження показували зв’язок щастя не лише з грошима чи здоров’ям, а й з освітою, родинними та інтимними стосунками, відчуттям стабільності й упевненістю у майбутньому.
Чому українці знову частіше називають себе щасливими
Президент КМІС Володимир Паніотто звертає увагу на доволі парадоксальну ситуацію, яку соціологи почали фіксувати ще після початку великої війни. Об’єктивно життя мільйонів людей різко ускладнилося: хтось втратив житло, хтось роботу чи доходи, багато сімей були розділені, а небезпека стала частиною повсякденності. Однак при цьому деякі суб’єктивні показники не лише не обвалилися, а іноді навіть зростали.
За словами Паніотто, причина в тому, що щастя залежить не тільки від того, скільки людина має, а й від того, чого вона очікує від життя і з ким себе порівнює. Під час війни ці критерії сильно змінюються. Те, що у мирний час могло здаватися великою проблемою, тепер нерідко відходить на другий план. Натомість значно важливішими стають базові речі: щоб близькі були живі, щоб було де жити, була робота, можливість бачитися з рідними та зберігати звичний ритм життя.
У КМІС вважають, що одним із можливих пояснень нинішнього зростання рівня щастя є психологічне пристосування до тривалої війни. За кілька років люди відновили багато повсякденних практик: працюють, навчаються, підтримують особисті контакти, ходять на культурні події та будують плани навіть в умовах постійної небезпеки. Війна від цього не стала менш важкою, але змінилися очікування людей і критерії, за якими вони оцінюють власне життя.
Ще один можливий фактор – ставлення до майбутнього країни. У попередніх дослідженнях КМІС побачив доволі чітку залежність: чим оптимістичніше люди оцінювали майбутнє України, тим частіше вони називали себе щасливими. Щоправда, у нинішньому опитуванні окремого запитання про оптимізм щодо майбутнього не було, тому прямо довести цей зв’язок соціологи не можуть.
Ще одне можливе пояснення – відчуття того, що Україна має більше можливостей впливати на перебіг війни.
У КМІС згадують розширення українських можливостей завдавати далекобійних ударів по військових та інших важливих об’єктах на території росії, а також успішні резонансні операції. Соціологи припускають, що такі події можуть зменшувати відчуття безпорадності й, навпаки, посилювати відчуття того, що Україна здатна не лише витримувати удари, а й сама активно впливати на ситуацію.
Втім, у КМІС підкреслюють: це лише одна з гіпотез, яку конкретно це опитування не перевіряло.
Контекст
Опитування соціологи КМІС проводили з 7 травня до 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. Соціологи опитали 2007 повнолітніх громадян України, які на момент дослідження жили на підконтрольній уряду території. До вибірки входили також внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій.
Водночас опитування не проводили серед людей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, а також серед громадян України, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Джерело: УНН.
