Від лікування до протезування – які нові права та гарантії отримають українські захисники. Закон №13704-д гарантує виплати, лікування, реабілітацію та вільний вибір протезиста. Уряд має розробити процедури й програму запобігання ампутаціям.
Верховна Рада України 19 серпня ухвалила закон, який передбачає додаткові гарантії для військовослужбовців, ветеранів та звільнених із полону під час лікування, реабілітації та протезування. Про це повідомляє УНН.
Деталі
За відповідний законопроєкт №13704-д проголосували 308 народних обранців. Документ комплексно змінює підхід до лікування, реабілітації, матеріального забезпечення та протезування військовослужбовців, ветеранів війни і військовополонених, звільнених з полону. Йдеться про низку гарантій, які повинні діяти на різних етапах відновлення захисника після поранення або тяжкої травми.
Законопроєкт №13704-д охоплює практично весь маршрут пораненого військового після отримання травми: лікування, збереження грошового забезпечення, реабілітацію, проходження ВЛК, протезування та подальшу соціальну підтримку. Водночас частина положень документа не запрацює сама собою одразу після його підписання: уряду ще належить розробити процедури реабілітації та протезування, опрацювати механізм контролю їх якості, програму із запобігання ампутаціям та питання додаткової фінансової підтримки тяжко поранених захисників.
Виплати під час лікування, реабілітація та протезування: що змінює закон №13704-д для військових
Проєкт №13704-д зареєстрували у парламенті ще 14 листопада 2025 року як доопрацьований варіант законодавчих ініціатив щодо медичного забезпечення захисників.
3 грудня 2025 року Верховна Рада прийняла його за основу. Після підготовки поправок профільний Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 10 серпня 2026 року рекомендував парламенту ухвалити документ у другому читанні та в цілому.
До його підготовки також залучили Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Міністерство оборони та Офіс військового омбудсмена.
Грошове забезпечення під час лікування
Одна з головних норм стосується виплат військовослужбовцям, які через поранення або стан здоров’я тривалий час перебувають на лікуванні чи проходять реабілітацію. Закон передбачає повне збереження усіх видів грошового забезпечення на час такого лікування та відновлення.
Ця гарантія поширюватиметься і на випадки, коли військовослужбовця направили на лікування до медичного закладу за межами України. Тобто сам факт перебування у закордонній клініці не повинен призводити до втрати належного військовому грошового забезпечення. Це особливо важливо для людей із тяжкими пораненнями, лікування яких може тривати місяцями та потребувати кількох етапів операцій і відновлення.
Під час підготовки документа до другого читання окремо опрацьовувалося питання військовослужбовців, лікування яких через тяжке поранення триває понад 12 місяців, а також військових, які потребують тривалого лікування після повернення з російського полону. Саме ці випадки обговорювали представники парламентського комітету, Міноборони, Офісу Президента та Офісу військового омбудсмена на початку серпня.
Лікування та реабілітація за державний кошт
Документ також встановлює принцип рівного доступу до медичної та реабілітаційної допомоги. За інформацією профільного комітету Верховної Ради, лікування та реабілітація військовослужбовців, ветеранів, звільнених з полону, а також іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних силах України, мають здійснюватися на рівних умовах та у повному обсязі за рахунок державного бюджету.
Законодавці намагаються закріпити принцип, за яким обсяг необхідної допомоги визначається насамперед медичними потребами людини, а не її місцем лікування чи іншими організаційними обставинами.
Водночас реабілітація не повинна обмежуватися лише коротким періодом після операції чи завершення стаціонарного лікування. Якщо цього вимагає стан військового, вона може тривати довгий проміжок часу. Це стосується, зокрема, важких травм опорно-рухового апарату, ампутацій та інших ушкоджень, після яких повернення функцій може потребувати тривалого відновлення.
Покращене харчування для поранених військових на реабілітації
У законопроєкті, який 19 серпня ухвалили народні обранці, йдеться й про харчування захисників під час лікування та реабілітації.
Документ передбачає забезпечення їх покращеним харчуванням у закладах охорони здоров’я та реабілітаційних установах незалежно від форми власності та підпорядкування такого закладу. Відповідну гарантію мають прив’язати до статусу та потреб пацієнта. Адже для поранених, які проходять тривале післяопераційне лікування або інтенсивну реабілітацію, повноцінне харчування – таке ж складне відновлення, як фізіотерапія, медикаментозне лікування та робота з психотерапевтом.
Як зміниться робота військово-лікарських комісій (ВЛК)
Законопроєкт зачіпає і роботу військово-лікарських комісій. Зокрема, передбачає можливість оскаржити в судовому порядку постанови ВЛК щодо визначення ступеня придатності людини до військової служби.
Ця норма створює додатковий юридичний механізм захисту для військових, які не погоджуються з висновком комісії про свій стан здоров’я та можливість подальшого проходження служби. В умовах, коли висновок ВЛК може безпосередньо впливати на подальшу службу людини, її лікування та соціальні гарантії, можливість повноцінного оскарження такого рішення має принципове значення.
Право на вільний вибір протезиста
Один із найбільших блоків документа його автори присвятили протезуванню та ортезуванню.
Військовослужбовці, які отримали поранення чи травми внаслідок бойових дій або перебування в полоні, а також особи з інвалідністю внаслідок війни не повинні бути обмежені у виборі протезиста та підприємства чи установи, що надає послуги з протезування або ортезування. Такий вибір має здійснюватися відповідно до медичних призначень.
На практиці ця норма покликана надати самому пораненому більше впливу на те, де і в кого він отримуватиме протез. Людина зможе обирати фахівця або протезне підприємство, орієнтуючись на власні потреби, рекомендації лікарів, вид ампутації та необхідну конструкцію й не бути “прив’язаною” до одного виконавця через адміністративні процедури.
Контроль за якістю протезування
При цьому свободу вибору протезиста має супроводжувати посилений контроль за якістю самих послуг. Документ передбачає доручити Кабінету Міністрів розглянути це питання створити постійний робочий орган з контролю якості протезування. До його роботи пропонують залучити представників органів виконавчої влади, громадських організацій людей з інвалідністю та експертного середовища.
Окремо уряд протягом трьох місяців після того, як закон підпише глава держави Володимир Зеленський, його опублікують в офіційному друкованому виданні парламенту та він стане чинним, має подати до ВРУ законодавчі пропозиції щодо процедури реабілітації та протезування.
Програма “Врятуй Кінцівку”
Ще один напрям, прописаний у проєкті закону, який сьогодні підтримали парламентарі, стосується спроб зменшити кількість випадків, коли важке поранення закінчується ампутацією. Тому Кабінету Міністрів пропонують розробити та затвердити Державну цільову програму “Врятуй Кінцівку” на 2026–2030 роки. Вона має бути спрямована на профілактику ампутацій та відновлення функцій кінцівок, а фінансування програми передбачається з державного бюджету.
Ідея полягає в тому, щоб державна політика не зводилася лише до забезпечення протезом уже після ампутації. Йдеться також про розвиток медичних технологій, операцій та реабілітаційних підходів, які у випадках, коли це можливо з медичної точки зору, дозволять зберегти поранену кінцівку або максимально відновити її функціональність.
Можливе довічне утримання для тяжко поранених
Окремим пунктом Кабміну пропонують розглянути можливість запровадження довічного грошового утримання для частини військових із найтяжчими наслідками бойових травм. Важлива деталь: закон не встановлює таку виплату автоматично, а доручає уряду опрацювати можливість її запровадження.
Йдеться про захисників, які внаслідок вибухових травм, отриманих під час безпосередньої участі у бойових діях, зазнали необоротної втрати верхніх або нижніх кінцівок чи їх частин, іншого органу або повної стійкої втрати функції органу і внаслідок цього отримали інвалідність I групи.
Як орієнтир для розміру такого утримання пропонують використовувати середню заробітну плату в Україні за попередній рік. Проте конкретний механізм, умови призначення та порядок виплат ще потребуватимуть окремого рішення.
Джерело: УНН.
