Вперше міністри: хто вони нові обличчя Кабміну. Частина міністрів уряду Свириденко зберегли свої посади і в оновленому Кабміні.
Цього тижня Україна отримала новий уряд. Очолив його вже колишній голова правління Групи Нафтогаз Сергій Корецький. Частина міністрів з уряду Юлії Свириденко зберегли міністерські посади, але в Кабміні з’явилися і нові обличчя. Хто вони – читайте у матеріалі УНН.
Найбільша інтрига
Але почнемо ми з найбільшої інтриги цього складу Кабміну: не з тих, хто є на посадах, а з тих, кого на них немає.
Майже одразу після того, як Президент оголосив про відставку Свириденко, стало відомо, що в новому уряді не буде Михайла Федорова, принаймні на посаді міністра оборони. Це викликало збурення частини суспільства, дехто навіть вийшов на мітинги. Основною причиною відставки Федорова називали конфлікт із головкомом ЗСУ Олександром Сирським. Наявність конфлікту зрештою підтвердив і сам Федоров і Президент Володимир Зеленський. Однак це не вгамувало потік припущень, щодо справжніх причин відставки Федорова: прихильники вважають, що він почав ламати корупційні схеми в Міноборони, а противники – що навпаки, він побудував нові і підім’яв під себе грошові потоки.
Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив припущення про наявність, якогось особистого мотиву.
“Тому я висловлю припущення, на яке на сьогодні ніхто не звертає уваги, але мені здається, що саме вона є ключовою причиною цього розриву. Між ними сталося щось особисте. Відбулося, скоріше за все, наступне: президент дізнався щось, що зачепило особисто його. І він не міг більше довіряти Михайлові так, як він довіряв йому всі ці роки. Довіряв максимально, повірте. Були тертя, і Єрмак пресував Михайла регулярно — це теж правда, і були різні інші конфлікти. Ну, влада без конфліктів неможлива. Але, зрештою, Михайло завжди був для президента незамінною особою”, – припустив Кулеба.
Він додав, що за сім років перебування Федорова в уряді – він максимально намагався концентрувати повноваження на собі, а керівництво Міноборони його мрією та піком кар’єри. І в цей час він мав максимальну довіру Президента.
“І, знаючи закони влади, знаючи особистості залучених у цей процес гравців, я висуваю версію про те, що між президентом і Михайлом зламалося щось особисте. Це настільки сильно впливало на президента, що він більше не міг довіряти Михайлові, і всі інші процеси просто наклалися на це. Тобто шість місяців президент уже бачив конфлікт із Сирським, якісь там речі, конфлікт довкола реформи контрактів війська, і зараз були звинувачення — хто і що там неправильно виробив, хто комусь саботаж влаштовував. Але Зеленський так не працює. Можна ж було викликати і сказати: “Тепер це працює і працюватиме інакше”. Тому я думаю, що є причина в основі цього всього — вона особиста. Про неї ніхто не говорить”, – припустив Кулеба.
Це припущення має право на життя хоча б через звітну пресконференцію Федорова, яку він дав перед голосування ВР за новий склад Кабміну, і в якій виступив з доволі різкими заявами. Але які б причини не спонукали Президент відправити Федорова у відставку – Зеленський явно не мав наміру йти ексміністрові на поступки. Тепер, як очікується, новим міністром оборони стане Євгеній Хмара. Поки він тимчасово керуватиме міністерством.
Генерал-майор Хмара ще з січня 2026 року є в.о. керівника СБУ, за цей час президент так і не подав його кандидатуру на повноправного голову служби. Згідно офіційною біографією Хмара працює у структурі СБУ майже 15 років. Хмара – один із тих, хто був залучений у операцію зі звільнення острова Зміїний влітку 2022 року.
Але Хмара не був першим кандидатом на посаду міністра оборони, якого розглядав глава держави. За початковим планом посаду міністр оборони мав посісти очільник МВС в уряді Свириденко – Ігор Клименко. Зрештою чи глава держави передумав, чи Клименко відмовився сам – але до Міноборони він не потрапив, і обійме посаду секретаря РНБО.
Ще один міністерський портфель, доля якого поки залишається невизначеною – міністр закордонних справ. Кандидата на цю посаду подає глава держави – Зеленський цього поки не зробив, натомість, вже ексміністр Андрій Сибіга, залишився виконувати обов’язки очільника МЗС, але вже з приставкою в.о.
Нові обличчя
Власне і очільник уряду вперше посів посаду у Кабміні. До цього Сергій Корецький понад рік був головою правління Групи Нафтогаз, куди перейшов з посади директора “Укрнафти” та “Укртатнафти”. Корецький також 5 років керував мережею АЗС WOG, а до цього працював у холдингу “Континіум” (якому належить вказана мережа заправок). Заснував він і власний бізнес – кавову компанію IDEALIST coffee co.
Нового прем’єра описують як людину, що вміє швидко ухвалювати рішення та будувати ефективну систему управління. Як приклад наводять той факт, що під його керівництвом колись збиткова “Укрнафта” отримала 40 млрд грн чистого прибутку за 2023–2024 роки. Після переходу на посаду голови правління “Нафтогазу” Корецький ініціював повний аудит компанії та скоротив дублюючі функції.
Попри те, що Корецького називають людиною бізнесу, має він і певний політичний бекграунд. Двічі був помічником на громадських засадах нардепа Ігоря Єремєєва (співзасновник холдингової компанії “Континіум”, які належить мережа WOG. Єремєєв загинув у 2015 році. Був фігурантом антикорупційних розслідувань щодо тендерних махінацій), а також нардепа Катерини Ващук (обрана до ВР шостого скликання від Народного блоку Литвина). Крім того, Корецький невдало балотувався до ВР – у 2006 році був у непрохідній частині партійного списку Народного блоку Литвина.
Серед основних завдань на посаді прем’єра Корецький назвав повне забезпечення Сил оборони України та масштабування українського оборонно-промислового комплексу та підготовка до зими.
Посаду міністра внутрішніх справ отримав Іван Вигівський, який багато років працює на різних посадах у структурах МВС та поліції. Три роки Вигівський очолював Нацпол.
Головний поліцейський країни фігурував у журналістських розслідуваннях виявилося, що ТОВ “Югнефтепродукт” сестри Вигівського кілька років торгував із фігурантами кримінальних проваджень самого Нацполу. Крім того, розслідувачі вказували на те, що його родичі обросли різного роду активами, на які не мали коштів.
Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник близького року очолював Київську обласну державну адміністрацію, до цього був заступником голови КОДА. Свій трудовий шлях починав як митний брокер, після чого кілька років працював на різних посадах у Дарницькій РДА столиці, і два роки очолював цю адміністрацію, що правда як в.о. голови.
Міністр у справах ветеранів Віталій Кім з 2020 року очолював Миколаївську обласну державну адміністрацію. Кім став відомим на всю країну на початку повномасштабного вторгнення завдяки своїм відео, в яких розповідав про захист Миколаївщини від ворога. До того, як кім обійняв посаду голови Миколаївської ОДА, він займався власним бізнесом та займав провідні позиції у низці компаній регіону.
Вперше потрапив до складу уряду і кадровий дипломат Всеволод Ченцов, який посів посаду віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. До цього Ченцов працював на різних посадах в МЗС, посольства України в Польщі, Туреччині та Представництві України при ЄС. У 2017 році став надзвичайним і повноважним послом України в Нідерландах. Цю посаду він обіймав до призначення в уряд, поєднуючи її керуванням Представництвом України при Євросоюзі.
Міністром у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін – тепер вже екснардеп від “Слуги народу”. У парламенті Безгін опікувався розбудовою місцевої влади, проведенням децентралізації. Ще один “слуга” – Денис Маслов, посів посаду Міністра юстиції. Маслов колишній суддя Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська, займався і адвокатською діяльністю.
Джерело: УНН.
