Миротворчі сили для України: чи можливі реальні гарантії безпеки<p>Політолог Станіслав Желіховський розповів, що означатимуть для України миротворчі сили та наскільки це ефективно. Він наголосив,
що для Києва принципово важливо не залишитися сам-на-сам із росією у повоєнний період.</p>
Питання гарантій безпеки для України у разі припинення бойових дій залишається відкритим і суперечливим. Про те, що означатимуть для України миротворчі сили та наскільки це ефективно – розповів журналістці УНН політолог Станіслав Желіховський.
Після саміту лідерів у Парижі тема гарантій безпеки для України знову опинилася в центрі міжнародних дискусій. Західні партнери говорять про політичні й правові зобов’язання, які можуть бути активовані після припинення вогню, однак конкретики поки що бракує. За словами експерта, для Києва принципово важливо не залишитися сам-на-сам із росією у повоєнний період.
Для України ключове, щоб вона не опинилася одна після завершення бойових дій. Йдеться про можливість посилювати обороноздатність і мати інструменти стримування у разі повторної агресії. Але поки що все перебуває на рівні консультацій, зустрічей і переговорів
– зазначає політолог.
Він наголошує, що Паризька декларація, підписана лідерами коаліції охочих, має радше рамковий характер. Документ містить політичні та правові зобов’язання, але не дає відповіді на питання, як саме вони працюватимуть на практиці. Без чітких механізмів і гарантій виконання такі домовленості залишаються вразливими.
У декларації багато правильних формулювань, але це поки що загальнотеоретичний вимір. Ми не бачимо чіткої концепції, яка б пояснювала, як ці гарантії будуть реалізовані. Без домовленостей із росією більшість цих положень можуть так і не запрацювати
– пояснює експерт.
Окрему увагу Станіслав Желіховський звертає на позицію Сполучених Штатів Америки, які не підписали Паризьку декларацію.
Те, що США не поставили підпис під декларацією – серйозний сигнал. Це може означати, що Вашингтон не хоче брати на себе зобов’язання, які неможливо буде реалізувати. Не виключено, що американська сторона консультується з москвою і враховує її позицію
– каже політолог.
Ще одним дискусійним питанням залишається можливість розгортання миротворчої місії без згоди росії. Формально такі механізми існують, каже експерт, проте в реальних умовах усе впирається в зміст потенційної мирної угоди.
Якщо в угоді буде зафіксована заборона на розміщення західних військових формувань, будь-яка така місія автоматично вважатиметься порушенням домовленостей. москва зможе заявити, що Україна та партнери порушили підписані угоди, і використати це як привід для ескалації
– каже Желіховський.
Політолог також сумнівається, що Україна зможе розраховувати на повноцінні миротворчі місії з бойовим мандатом, подібні до тих, що були розгорнуті в Косові чи Афганістані. За його словами, максимумом можуть бути створені моніторингові або обмежено озброєні місії без реальних важелів впливу.
Я не думаю, що ми побачимо в Україні місії з бойовим мандатом. У кращому випадку це буде спостереження за режимом припинення вогню або символічна присутність, яка не зможе реально стримати росію
– зауважив політолог.
Станіслав Желіховський каже, що головною і найнадійнішою гарантією безпеки для України залишаються її власні Збройні сили. Західна допомога може відігравати важливу роль, але не здатна повністю замінити внутрішню військову спроможність держави.
Найефективніша гарантія безпеки – це сильна українська армія. Якщо після завершення активної фази війни Україна збереже потужні Збройні сили, підтримку партнерів і курс на європейську інтеграцію, це буде значно надійніше за будь-які декларації
– підсумовує політолог.
Источник: УНН
