Справи “наосліп”: БЕБ використовує аналітичні висновки ДПС як інструмент тиску на бізнес. Бюро економічної безпеки відкриває кримінальні справи на основі припущень ДПС без реальних доказів. Це призводить до обшуків та блокування компаній.
В Україні дедалі частіше кримінальні провадження проти бізнесу запускаються не на підставі встановленого факту злочину чи зібраних доказів, а завдяки так званим аналітичним висновкам Державної податкової служби. Формально це лише інформаційно-аналітичний документ, який мав би вказувати на можливі ризики, який ґрунтується виключно на припущеннях податківців. Однак на практиці саме такі висновки все частіше стають “зеленим світлом” для Бюро економічної безпеки до відкриття кримінальних справ, проведення обшуків, вилучення документів та блокування господарської діяльності підприємств, передає УНН.
Кримінальні справи проти компаній, які працюють на міжнародних ринках
Про те, що БЕБ активно користується таким інструментом як аналітичні висновки працівників ДПС для відкриття кримінальних проваджень раніше у коментарі УНН розповів старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин.
За його словами, слідчі активно використовують такий інструмент як аналітичні висновки працівників ДПС зокрема у справах, які стосуються спроб подвійного оподаткування. Йдеться про намагання українських податківців обкласти додатковим збором вітчизняні компанії, що працюють на міжнародних ринках і сплачують податки за кордоном.
Це історія, повʼязана ще з тим, що у нас БЕБ тільки починає розгортати діяльність і ці висновки аналітичні, які взагалі ні на чому не базуються, це наразі якась форма тиску
– зазначив Черкашин у коментарі УНН.
Він пояснив, що БЕБ може відкривати кримінальне провадження на основі акту податкової перевірки, під час якої були виявлені порушення.
А є ще гірший формат, коли податкова навіть здійснила комплексну перевірку, а БЕБ за аналітичною довідкою, за цими висновками порушує кримінальну справу. Тобто бізнесу дуже важко захищатися у цьому випадку
– розповів Черкашин.
За його словами, проблема ускладнюється тим, що подібні висновки фактично неможливо оскаржити на початковому етапі, а компанії змушені захищатися вже в межах кримінального провадження. Це означає ризики обшуків, арештів і блокування діяльності навіть у випадках, коли йдеться лише про різне трактування норм міжнародного оподаткування.
Інструмент існував ще за часів Януковича
Правоохоронці давно користуються таким інструментом як аналітичні висновки працівників ДПС. За словами адвоката, партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, аналітичні висновки для відкриття кримінальних проваджень використовували правоохоронці за часів влади експрезидента Віктора Януковича.
Насправді цей інструмент існував ще з часів злочинної влади, коли потрібно було когось там залякати, якийсь бізнес знищити, відібрати чи отримати хабара
– розповів юрист у коментарі УНН.
Після зміни влади, коли у прокуратури забрали більшість функцій, за словами Кравця, ситуація погіршилася.
Після того, як у нас відбулись політичні зміни в країні і, фактично, прийшла демократична влада за підтримки іноземців, українська прокуратура на відміну від всіх прокуратур, які існують у світі, була позбавлена взагалі будь-яких повноважень і на сьогодні вона існує на папері. Від неї нічого не залежить, вона нічого не контролює. І таким чином недобросовісні і недоброчесні правоохоронці, які або керуючись власними інтересами, безпосередньо корупційними чи іншими інтересами, або в інтересах третіх осіб відкривають такі фактові кримінальні провадження, які існують роками
– розповів він.
Ще у 2021 році Верховний суд України вивчав це питання і прийшов до висновку, що аналітичні висновки можуть використовуватись виключно в рамках кримінальних проваджень і “самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а такий висновок, відповідно, не порушує прав останнього”.
За таких обставин Аналітичний висновок є внутрівідомчою службовою кореспонденцією ДФС, яка пов`язана зі здійсненням контрольних, наглядових функцій контролюючими органами, процесом прийняття рішень і передує публічному обговоренню та/або прийняття рішень та є носієм доказової інформації, який не породжує правових наслідків для платника податків, тобто не змінює стану його суб`єктивних прав та не створює жодних додаткових обов`язків для платника податків, а отже не порушує його права, чинне законодавство передбачає правові підстави для проведення такого аналітичного дослідження фінансово – господарської діяльності платників податків
– вважають у Верховному Суді.
Висновки без доказів
Можливо питань би не виникало, якби аналітичні висновки, які лягають в основу кримінальних проваджень БЕБ, ґрунтувалися на конкретних фактах та підтверджувалися конкретними доказами. Але проблема в тому, що у значній частині таких висновків йдеться не про доведений злочин, а лише про припущення.
УНН ознайомився з кількома аналітичними висновками працівників ДПС, які лягли в основу кримінальних проваджень. У самих документах податківці часто використовують формулювання на кшталт “вірогідно”, “ймовірно”, “попередньо”, “можливі втрати бюджету”, “ймовірні порушення”. Тобто, фактично, в документах йдеться не про встановлені обставини, а про гіпотезу та субʼєктивні судження.
Ба більше, у таких висновках нерідко прямо зазначається, що у податкового органу немає достатнього масиву інформації, а сам документ може бути переглянутий у разі отримання нових даних. Втім, навіть цього часто виявляється достатньо, аби слідчі Бюро економічної безпеки відкрили кримінальне провадження.
Особливо абсурдними такі дії виглядають в ситуаціях, коли підприємство вже пройшло повні податкові перевірки, і не отримало жодних претензій з боку податкових органів, або вони були несуттєвими.
Тобто виходить, що з одного боку держава через податковий контроль, фактично, не встановлює серйозних порушень, а з іншого – та сама держава через аналітичний висновок працівника ДПС запускає каральний механізм через порушення податкового законодавства. У результаті бізнес опиняється у правовій пастці: навіть за відсутності доведеного податкового порушення він може роками перебувати під тиском кримінального провадження.
Що кажуть юристи?
Адвокат Ростислав Кравець вважає, що така практика давно вийшла за межі окремих випадків і перетворилася на системний інструмент тиску на бізнес. За його словами, йдеться не лише про БЕБ, а й про інші правоохоронні органи, які використовують подібну логіку для запуску “фактових” кримінальних проваджень.
Це робить не тільки БЕБ, це робить і НАБУ та інші правоохоронні органи, якщо потрібно відкрити фактову кримінальну справу і під неї вже проводити обшуки, прослуховування і так далі
– зазначив він у коментарі УНН.
Фактично, йдеться про підміну логіки кримінального процесу. У нормальній правовій системі кримінальне провадження має бути реакцією на конкретні факти, ознаки злочину та докази, які вже хоча б частково вказують на подію правопорушення. Натомість у випадку з аналітичними висновками ДПС часто спрацьовує інша модель. Спочатку складається документ із припущеннями та гіпотезами, потім на його підставі відкривається провадження, а вже після цього правоохоронці намагаються знайти доказову базу за допомогою слідчих дій.
Саме в цьому, на думку юриста Олега Шрама, і полягає ключова проблема. Він визнає, що аналітичні матеріали самі по собі можуть бути одним із приводів для початку перевірки або відкриття кримінального провадження, однак вони не можуть підміняти собою доказову базу і мають базуватися на конкретних фактах.
Неправильно, коли на підставі таких матеріалів обґрунтовується застосування забезпечення заходів кримінального провадження, а тим більше якісь обшуки й інші слідчі дії, які обмежують конституційні права, в тому числі і право бізнесу на здійснення підприємницької діяльності. Тобто, так, почати можна, але БЕБ нерідко їх (аналітичні висновки ДПС – ред.) використовує вже для обмежень тих чи інших, або втручання в ті чи інші конституційні й інші права, як громадян, так і суб’єктів господарювання
– зазначив він у коментарі УНН.
Юрист переконаний, якщо слідчі звертаються до суду за дозволами на обшуки, вилучення документів чи інші процесуальні дії, то в них мають бути не домисли якогось аналітика, які можуть бути помилковими, невиправданими, або складеними умисно, щоб звинуватити представника бізнесу, а конкретні факти, підтверджені доказами, зібраними в межах слідства.
Як показує практика, саме ця грань між аналітикою і доказом в практиці роботи БЕБ майже відсутня. Це створює надзвичайно небезпечну ситуацію, коли будь-яка компанія, яка веде складну зовнішньоекономічну діяльність, потенційно може стати фігурантом кримінального провадження. Не тому, що злочин уже доведений, а тому, що хтось у висновку припустив його можливість, або комусь щось здалося.
Юристи прямо говорять про те, що кримінальні провадження на основі аналітичних висновків нерідко використовуються не для розслідування вже відомого злочину, а для створення інструменту тиску на бізнес.
Здебільшого як відбувається? Склали якийсь аналітичний висновок, побачили якусь діяльність групи компаній, давайте, зараз будемо… і виходить, вони не розслідують злочин, а вони створюють таким чином кримінальне провадження штучне і намагаються щось знайти потім в діяльності
– зазначив Шрам.
Адвокат Ростислав Кравець вважає, що ситуація ускладнюється ще й тим, що сьогодні фактично відсутні ефективні запобіжники проти таких зловживань з боку правоохоронних органів. Він переконаний, що у нинішній системі бізнес не захищений від подібного свавілля правоохоронців, а на кейси з переслідуванням підприємств реагують вже постфактум.
Суть проблеми в тому, що аналітичний висновок ДПС – це лише допоміжний документ, який може сигналізувати про ризики і бути приводом для додаткового вивчення ситуації. Але коли такий документ перетворюють на універсальну підставу для кримінального переслідування, він перестає бути інструментом аналізу і стає інструментом тиску.
У підсумку бізнес опиняється в ситуації, коли сама наявність кримінального провадження вже стає покаранням, навіть якщо в подальшому жодної підозри нікому не оголошують. Провадження може існувати роками, а підприємство весь цей час стикається з репутаційними ризиками, проблемами у роботі з банками, контрагентами, іноземними партнерами, а також із прямим втручанням у господарську діяльність. Особливо небезпечно це для компаній, які працюють на міжнародних ринках, залучають інвестиції або проходять комплаєнс-перевірки, де сам факт наявності кримінального переслідування часто вже сприймається як “червоний прапорець”.
У правовій державі припущення не повинні заміняти факти, а аналітика — докази. Інакше будь-який бізнес, навіть той, що пройшов усі перевірки і не має встановлених порушень, може стати мішенню для кримінального процесу лише тому, що хтось “попередньо” побачив “ймовірні втрати бюджету”. Якщо така практика не буде зупинена, БЕБ і надалі ризикує залишатися не органом економічної безпеки, а ще одним механізмом силового тиску на підприємництво.
Джерело: УНН.
