“Понад 3800 звернень”: Решетилова підбила підсумки перших 20 днів на посаді військового омбудсмена
Ольга Решетилова розповіла про перші підсумки роботи на посаді військового омбудсмена. Серед основних проблем – відмова у
направленні на ВЛК, переміщення між підрозділами та непоновлення після СЗЧ.
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова підбила підсумки перших 20 днів роботи, отримавши понад 3800 звернень. Вона окреслила основні проблеми, з якими стикаються військовослужбовці, пише УНН.
За 20 днів на посаді Уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей до мене надійшло 3876 звернень. Вони надходять у різний спосіб, на опубліковані телефонний номер і пошту, повідомленнями в особисті месенджери, офіційними листами на Офіс Президента, через Міністерство оборони, під час зустрічей або відвідування шпиталів,
– написала Решетилова.
За словами Решетилової, частина звернень, а саме 302, не стосуються безпосередньо захисту прав військовослужбовців. У цих випадках люди намагаються знайти справедливість, звертаючись до різних органів влади, щоб привернути увагу до своїх проблем. Такі звернення були спрямовані до відповідних відомств.
Інша частина військовослужбовців або їхніх рідних потребували консультацій чи роз’яснень. Решта звернень стосувалися суті конкретних питань. Хоча кожне звернення має свою специфіку, вже можна помітити певні тенденції та виокремити основні блоки проблем. Однак Решетилова наголосила, що це поки що лише попередня оцінка ситуації, а не детальний аналіз.
“Отже, у нас є два рекордсмени за кількостю звернень – це не направлення на ВЛК і лікування та проблема переміщення між підрозділами.
Щодо першого. Забігаючи наперед, скажу, що так, я знаю, що деякі військовослужбовці зловживають можливістю проходження ВЛК, що командири в умовах катастрофічного дефіциту особового складу не можуть собі дозволити відправляти на лікування за найменшої скарги.
Але. Серед звернень, які отримала я, – не направлення на лікування після поранень, на термінові і планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки і гострі постравматичні розлади тощо. Не складно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів”, – написала військова омбудсменка.
За її словами, зі звернень стає зрозуміло, що ігнорування медичних рекомендацій, навіть від медиків власного підрозділу, часто є позицією командира. Відсутність індивідуального підходу та розгляду призводить до того, що військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і нерідко змушені йти в СЗЧ, щоб отримати необхідну медичну допомогу.
Переведення між військовими частинами. Думаю, тут ви й самі все знаєте. У листопаді військовослужбовцям було обіцяно швидке і зрозуміле переміщення через Армію+. Але дуже часто командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців всупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу. Вчора мені один офіцер прямим текстом сказав: “Ми не дозволимо красти у нас людей”. Але військовослужбовці – не товар. Вони йдуть служити туди, де відчувають повагу до себе. Тож укомплектованість підрозділу – це найперший показник лідерських якостей командира,
– наголошує вона.
Вона також розповіла про проблему непоновлення після СЗЧ.
Почну з того, що проблема СЗЧ – комплексна, вона до певної міри є наслідком незабезпечення прав військовослужбовців, постійної ситуації невизначеності для особового складу, виснаження, а в окремих випадках – страху смерті, що цілком природно для живої людини. Моя послідовна позиція: коли йдеться по такі емоційні стани, ніякий страх кримінальної відповідальності їх не пересилить. І вирішення цієї проблеми треба шукати в іншій площині, де йдеться про мотивацію, довіру до командира і страх його підвести, братерство і моральну відповідальність за зраду побратимі
– зазначила Решетилова.
Вона зазначає, що є випадки, коли військовослужбовці після СЗЧ вже понад чотири місяці перебувають у своїх підрозділах, але їх не поновлюють на службі та не виплачують грошове забезпечення. Це пов’язано із затягуванням розгляду їхніх справ Державним бюро розслідувань. Зволікання стосується отримання документів, розгляду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності та передачі справ до суду.
Навіть після рішення суду про закриття кримінальної справи та звільнення від відповідальності, служба не поновлюється через відсутність механізму для цього.
Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань – поки що питання відкрите, будемо з’ясовувати
– додала військова омбудсменка.
Також вона каже, що третя проблема з якою вона зіткнулась — це військовополонені та зниклі безвісти.
Водночас у державі діє ціла “інфраструктура” для роботи з родинами зниклих безвісти. До цього процесу залучені Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Ірина Верещук, яка координує цю діяльність від Офісу Президента, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Уповноважений з питань зниклих безвісти, а також Цивільно-військове співробітництво ЗСУ.
“Тим не менше у рідних залишаються запитання, зокрема щодо комунікації з військовими частинами, щодо призначення службового розслідування, надання актів службових розслідувань тощо. На мій черговий запит по акту офіцер однієї з частин запитав мене: “Яка їм різниця, де він зник?”. Для мене це про нерозуміння деякими командирами двох очевидних істин:
– точно і чітко встановлені обставини і координати місця зникнення безпосередньо впливають на подальші пошуки;
– рідні зниклих безвісти і загиблих військовослужбовців мають право знати правду про те, що сталося”, – наголосила Решетилова.
За її словами, наразі планується серія зустрічей рідних зниклих безвісти і військовополонених з представниками частин.
І насамкінець про найскладніше і найстрашніше – про катування, побиття і жорстоке поводження. Наразі я отримала 6 звернень з такими скаргами,
– каже омбудсменка.
Вона розповіла, що за одним із звернень, де заявники надали відео, вдалося оперативно встановити особу, яка катувала військовослужбовця електрошокером перед строєм. Зловмисником виявився командир батальйону. Як з’ясувалося, знущання та побиття, часто без будь-яких причин, були систематичною практикою в цьому підрозділі.
На підставі її заяви ДБР відкрило кримінальне провадження, а також розпочато службове розслідування. Командира відсторонено від виконання обов’язків. Вона подякувала всім, хто оперативно відреагував на ситуацію.
Решту звернень опрацьовуємо і з’ясовуємо обставини. Якщо катування і побиття будуть підтверджені – буде написана заява в ДБР та скерований лист до командування з проханням ініціювати службові розслідування,
– додала вона.
Нагадаємо
30 грудня, Президент України Володимир Зеленський призначив першого військового омбудсмена Ольгу Решетилову. УНН зібрав інформацію, хто вона така та чим займалася до нової посади.
Источник: УНН
