Ідея сильна, але потребує доопрацювання: експерт порадив, як зробити Defence City успішним<p>Сергій Згурець пропонує пом'якшити вимоги для приєднання до Defence City та розширити термін реінвестування прибутку. Ці зміни
дозволять долучитися компаніям з продукцією подвійного призначення та краще планувати масштабні проєкти.</p>
Ідея створення Defence City для підприємств оборонно-промислового комплексу, що передбачає низку пільг та преференцій, є потужною та необхідною ініціативою, яка може стати справжнім проривом у розвитку української оборонної галузі. Водночас для ефективного запуску цього правового режиму потрібні конкретні зміни до запропонованих законопроєктів. Таку думку висловив директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, пише УНН.
Серед головних його пропозицій – помʼякшення вимоги, що для приєднання до Defence City підприємство має отримувати щонайменше 90% доходу від оборонних замовлень за рік.
“Аби бути резидентом Defenсe City необхідно, щоб не менше 90% загального доходу компанії надходило від постачання товарів, робіт та послуг оборонного призначення. Причому якщо для входження потрібно такий результат за рік, то надалі необхідно звітувати щоквартально. Виходить, якщо у кварталі вийшов результат у 89% від загального доходу, то будуть накладені штрафні санкції. Це створює зайві виклики. Тож доречно ці показники зменшити. Це дасть можливість долучитися компаніям з продукцією подвійного призначення, які обслуговують як і військову, так і цивільну сфери”, – зазначив Згурець.
Крім того він вважає, що до законопроєктів, які передбачають внесення змін до Податкового і Митного кодексів, які вже були проголосовані Верховною Радою у першому читанні, необхідно внести низку інших правок. Зокрема, слід розширити термін для реінвестування прибутку, вивільненого за допомогою пільг та преференцій з одного до двох років. Це, на думку Згурця, дозволить бізнесу краще планувати масштабні проєкти;
Варто також спростити правила експорту технологій для створення спільних виробництв із міжнародними партнерами, переконаний експерт. За його словами, нинішні вимоги про 100% українську власність та обов’язковість міжвідомчих угод з Міноборони ускладнюють цей процес і мають корупційні ризики.
Згурець додав, що механізм виключення з реєстру Defence City має бути прозорим, адже на сьогодні пропонується надати таке прави виключно Міністерству оборони. На думку експерта, рішення про виключення резидента має базуватись виключно на судовому рішенні, яке б підтвердило наявність порушень умов перебування в правовому режимі.
Згурець також звертає увагу на необхідність зменшення впливу ручного управління, адже запропоновані редакції законопроєктів про створення Defence City передбачають концентрацію великих повноважень в одному відомстві.
Також у експерта виникли запитання до підходу щодо релокації підприємств через війну у більш безпечні регіони.
Від розвитку та потенціалу нашої оборонної промисловості напряму залежить виживання та стійкість держави. Динаміка змін у вітчизняному ОПК суттєво прискорилося після повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року. Але обмеження та недосконалості законодавства, неповороткість регуляторних органів, загроза російських обстрілів, обмеження у фінансуванні та нестача компонентів суттєво обмежують масштабування якісних перетворень галузі. Аби прибрати ці палки з коліс, запропоновано створити особливий режим Defence City. Він має стати аналогічним Дія City, який існує для IT-індустрії
– зазначив Згурець.
Додамо
На необхідності доопрацювання ініціативи зі створення Defence City наголошують також представники авіаційної галузі. Вони попереджають про ризик виключення свого сектору з кола потенційних резидентів Defence City – попри його критичну роль у підтримці, ремонті та модернізації авіаційного парку, який експлуатують українські військові. Галузеві експерти вказують на те, що чинна редакція законопроєктів фактично обмежує можливість участі більшості літакобудівних і авіаремонтних підприємств, оскільки вимагає, щоб частка оборонної продукції становила не менше 90% у структурі доходу. Однак навіть флагмани галузі – такі як ДП “Антонов”, “Мотор Січ” та інші приватні виконавці державних контрактів – не відповідають цим критеріям і можуть залишитися поза межами ініціативи Defence City.
В Аерокосмічній асоціації України наполягають на безпосередньому включенні галузі літакобудування до законопроєктів з пакету Defence City. Президент Асоціації в коментарі УНН пояснив, що з 1 січня 2025 року літакобудівні підприємства втратили державну підтримку і нова ініціатива – це шанс для них отримати пільги та преференції, необхідні для нормального функціонування та розвитку галузі.
Нагадаємо
16 липня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні три ключові законопроєкти, що мають на меті запровадження спеціального правового режиму Defence City – для підтримки вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Документи передбачають податкові, митні та бюджетні пільги для учасників спеціального режиму – до 2036 року.
Йдеться про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, скасування земельного, екологічного податків та податку на нерухомість, спрощення митного оформлення та експортного контролю,
Напередодні голосування експерти наголошували, що це лише перші кроки у створенні системного механізму підтримки стратегічних галузей, якого Україна потребувала вже давно.
Источник: УНН
