Європейські країни охопила хвиля протестів через дорожнечу, житлову кризу та нестачу фінансування держпослуг. Профспілки анонсували нові страйки.
У низці європейських країн спалахнули масові протести через зростання вартості життя, високі ціни на енергоносії, недоступне житло та недостатнє фінансування державних послуг. Демонстрації охопили Францію, Італію, Іспанію, Бельгію, Португалію та інші держави. Частина акцій переросла у сутички з поліцією, а профспілки вже анонсували нові страйки на листопад. Про це повідомляє УНН із посиланням на Bloomberg, Reuters, Le Monde та ANSA.
Деталі
Хвиля суспільного невдоволення поширюється Європою на тлі прискорення інфляції, подорожчання енергоносіїв та погіршення доступності житла. Хоча причини протестів у різних країнах відрізняються, їхніх учасників об’єднують вимоги підвищити зарплати, забезпечити доступність базових послуг і посилити соціальний захист населення. Особливо активну участь у демонстраціях бере молодь, яка скаржиться на погіршення умов навчання, нестачу робочих місць та відсутність перспектив придбання власного житла.
Франція: сотні тисяч протестувальників та підготовка до нових заворушень
Наймасштабніші акції відбуваються у Франції, де студентські виступи проти проблем в освітній системі поступово переросли у загальнонаціональні протести через зростання вартості життя та невдоволення політикою уряду.
17 жовтня демонстрації в низці французьких міст супроводжувалися масштабними заворушеннями. Учасники безладів підпалювали автомобілі, пошкоджували адміністративні будівлі, громили магазини та вступали у сутички з правоохоронцями. Зокрема, у Ліможі сталася пожежа в будівлі мерії, у Марселі протестувальники проникли до міської адміністрації, а в Ліоні було підпалено туристичний офіс.
24 жовтня Францією прокотилася нова хвиля демонстрацій. За даними Міністерства внутрішніх справ, у них взяли участь близько 410 тисяч осіб. До протестного руху долучилися не лише студенти, а й викладачі, медичні працівники, пожежники, представники профспілок та інші категорії населення.
На тлі суспільного тиску уряд президента Еммануеля Макрона 26 жовтня представив пакет заходів, спрямованих на поліпшення умов навчання. Зокрема, йдеться про обмеження кількості учнів у деяких класах, фінансування ремонту навчальних закладів та реформування системи вступу до університетів. Орієнтовна вартість запропонованих заходів становить 5 млрд євро. Однак представники студентських організацій вважають ці кроки недостатніми.
Попри це, французька влада готується до нової хвилі демонстрацій 31 жовтня. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс уже попередив про надзвичайно високий ризик порушень громадського порядку. Для забезпечення безпеки планують залучити близько 70 тисяч поліцейських і жандармів. Крім того, на 5 листопада французькі профспілки анонсували загальнонаціональний страйк із вимогами підвищення зарплат та збільшення фінансування державних послуг.
Італія: загальнонаціональний страйк проти дорожнечі та політики уряду
30 жовтня в Італії розпочався загальнонаціональний страйк, організований профспілковим об’єднанням USB. Тисячі працівників, студентів та активістів вийшли на вулиці Рима, Мілана, Неаполя, Турина, Венеції, Палермо та інших міст. Учасники демонстрацій вимагають підвищення зарплат, зниження вартості енергоносіїв, доступнішого житла та збільшення державних витрат на освіту й охорону здоров’я.
Окремим приводом для невдоволення стало зростання військових витрат. Частина протестувальників виступає проти пріоритетів бюджетної політики уряду прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні.
Нинішньому страйку передували заворушення в Мілані 17–18 жовтня, а також сутички в Турині, Римі та Болоньї. Тому через побоювання нових випадків насильства італійська влада посилила присутність правоохоронців у містах, де відбуваються демонстрації.
Іспанія та Португалія: житлова криза вивела людей на вулиці
В Іспанії протести значною мірою пов’язані з різким подорожчанням житла та недостатнім захистом орендарів. Поштовхом до нової хвилі обурення стало виселення 87-річної жінки з квартири в Мадриді 23 вересня після суттєвого підвищення орендної плати.
Вже 26 вересня учасники протестів облаштували наметовий табір на центральній площі Пуерта-дель-Соль. Згодом подібні акції поширилися на інші міста. Протестувальники вимагають обмеження зростання орендної плати, посилення захисту від виселень та розширення програм доступного житла.
За оцінками, дефіцит житла в Іспанії становить близько 750 тисяч об’єктів. Особливо гостро проблема позначається на молоді та громадянах із невисокими доходами.
Схожа ситуація спостерігається в Португалії, де 17 жовтня відбулися масові демонстрації в Лісабоні, Порту та Коїмбрі. Учасники акцій вимагали підвищення зарплат і пенсій, а також втручання держави у ситуацію на ринку нерухомості. За даними Le Monde, ціни на житло в Португалії більш ніж удвічі зросли з 2017 року.
Невдоволення також викликали урядові пропозиції щодо прискорення виселення орендарів, які мають заборгованість.
Бельгія та Німеччина: протестний рух поширюється серед молоді
У Бельгії демонстрації об’єднали студентів, викладачів і противників скорочення бюджетних видатків.
9 жовтня десятки тисяч людей вийшли на акцію в Брюсселі проти політики економії федерального уряду. 17 жовтня нові демонстрації у Брюсселі та Льєжі супроводжувалися сутичками з поліцією, підпалами та пошкодженням майна. Правоохоронці повідомили про майже 200 затримань, зокрема понад 25 неповнолітніх.
На тлі заворушень Європейська комісія засудила випадки мародерства, водночас наголосивши на необхідності захисту права громадян на мирні протести.
У Німеччині тим часом активізувалися студентські та молодіжні організації.
На 31 жовтня заплановані демонстрації в десятках міст, зокрема Берліні, Гамбурзі, Мюнхені, Франкфурті та Кельні. Серед основних вимог – збільшення фінансування освіти, доступніші умови життя та перегляд державних пріоритетів у соціальній сфері.
Чому європейці виходять на протести
Одна з головних причин посилення суспільного невдоволення — зростання вартості життя. За даними Eurostat, у вересні 2026 року річна інфляція в Європейському Союзі прискорилася до 3,8% проти 3,2% у серпні. Водночас енергоносії в єврозоні за рік подорожчали на 18,9%.
Особливо відчутним для домогосподарств залишається тривале підвищення цін на продукти харчування. За підрахунками Euronews на основі статистики Eurostat, у період із серпня 2021 року до серпня 2026 року продукти та безалкогольні напої в ЄС подорожчали приблизно на 34%. При цьому навіть уповільнення інфляції не означає повернення цін до попереднього рівня. Витрати громадян на продовольство, комунальні послуги та житло залишаються високими.
Додаткове невдоволення спричиняють проблеми з державними послугами, зокрема нестача вчителів, незадовільний стан шкіл та недостатнє фінансування медичних закладів. За результатами опитування ЄС, оприлюдненого у 2025 році, 40% європейців віком від 16 до 30 років назвали ціни та вартість життя серед питань, які їх непокоять.
Якими можуть бути наслідки протестної хвилі
Масові демонстрації вже створюють додаткові економічні та політичні ризики для європейських урядів.
Найвідчутнішими вони стали у Франції, де заворушення завдали значних збитків торговельним підприємствам, об’єктам інфраструктури та місцевому бізнесу. За однією з оцінок французьких аналітиків, збитки та економічні втрати від заворушень 17–18 жовтня могли сягнути близько 1,1 млрд євро.
Водночас можливості європейських урядів збільшувати соціальні видатки залишаються обмеженими через бюджетні дефіцити та високий державний борг. Зокрема, державний борг Франції наприкінці червня 2026 року становив близько 119% ВВП.
Протестна хвиля розгортається напередодні важливих виборчих кампаній. В Іспанії дострокові парламентські вибори призначені на 29 листопада 2026 року, а у Франції навесні 2027 року мають відбутися президентські вибори. На думку аналітиків, суспільне невдоволення здатне посилити політичну поляризацію та ускладнити ухвалення бюджетних рішень.
Джерело: УНН.
