Половина водопостачальних об’єктів Києва має резервне живлення, але терміни автономної роботи не названі. Місто готує бювети й підвіз води.
Ракетно-дронові удари по Києву у жовтні цього року показали вразливість не лише енергетичної системи столиці, а й систем подачі води та водовідведення. Переважна більшість помп, які подають воду у сотні тисяч багатоповерхівок міста, залежить від основної системи енергопостачання. І достатньо одного тривалого аварійного чи стабілізаційного відключення світла, щоб вода перестала надходити у домівки киян.
Чи забезпечений Київ резервними системами для живлення помп, які райони міста ризикують повністю залишитися без водопостачання цієї зими та чи існує альтернатива центральному водогонові в столиці, розібрався УНН.
Чи залишиться Київ із водою під час масштабного блекауту
На початку жовтня через повторне знеструмлення водопровідних об’єктів у Києві сталося масове зниження тиску у водогонах у Шевченківському, Солом’янському та Голосіївському районах Києва. До деяких будинків вода не доходила взагалі. А у багатьох багатоповерхівках не можна було скористатися пралкою, посудомийкою та бойлером через низький тиск.
Аби зрозуміти, чи можливе повторення такого сценарію наприкінці осені та взимку, УНН звернувся за поясненням до ПрАТ АК “Київводоканал”. Там пояснили: у разі масштабного знеструмлення Києва вода не обов’язково зникне одночасно в усіх будинках. Частину об’єктів підтримуватимуть генератори, а резервними джерелами мають стати артезіанські свердловини та бювети.
Товариство вживає всіх необхідних заходів щодо належного захисту та функціонування об’єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану в Україні. Станом на сьогодні всі об’єкти водопостачання столиці працюють у штатному режимі
– відповів на запит журналістів генеральний директор Ігор Паламар.
Скільки часу водопостачання може працювати без електроенергії
Редакція запитала підприємство, протягом якого часу вода надходитиме споживачам за повного або часткового знеструмлення. Однак жодних конкретних термінів у “Київводоканалі” не назвали.
Тим часом експерти у галузі комунального господарства пояснюють: водогін – складна система станцій, трубопроводів і помп. Це не єдиний “резервуар” із фіксованим запасом води, тому його стійкість залежить від масштабу аварії, можливості переходу на резервне живлення, забезпечення генераторів пальним та збереження тиску. За часткового знеструмлення ситуація з водою в різних частинах міста може суттєво відрізнятися.
Зокрема, у коментарях українським медіа завідувач кафедри водопостачання та водовідведення КНУБА Олександр Кравченко, розповідаючи про принцип дії великих помпових станцій, пояснив, що вони споживають стільки електрики, скільки цілий мікрорайон міста. Тому, якщо мережа повністю спорожніє, відновлення водопостачання для віддалених споживачів може тривати значно довше, ніж саме знеструмлення.
Генератори та резервне живлення: наскільки захищена система в Києві
За даними Київської міської ради, станом на 13 жовтня, “Київводоканал” отримав у користування 103 генератори потужністю від 15 кВт до 1 МВт.
Генеральний директор підприємства Ігор Паламар своєю чергою підтвердив: резервне живлення отримали близько половини об’єктів системи водопостачання.
Нарощуємо кількість резервних джерел живлення, очікується постачання додаткового обладнання великої потужності, а також використовуються технічні можливості перерозподілу води між окремими ділянками системи
– прокоментував ситуацію з підготовкою київського водогону до зими Паламар.
Він також зауважив, що артезіанські свердловини у скрутній ситуації можуть забезпечити киян і гостей столиці питною водою. Щоправда, йдеться лише про мінімальні потреби.
Повертаючись до теми закупки резервних джерел енергоживлення, закцентуємо на тому, що (за інформацією у системі Prozorro), у вересні 2026 року для облаштування резервного електроживлення 13 об’єктів уклали договори на загальну суму в 615,64 млн грн. Термін завершення робіт – 27 березня 2027 року.
У листі, який отримав УНН у відповідь на своє письмове звернення, підприємство не конкретизувало стан виконання цих договорів. Тобто, підписання контрактів на закупівлю та встановлення генераторів – не гарантія, що техніка працюватиме протягом зими й зможе живити помпи під час тривалих блекаутів.
Чи всі райони Києва захищені від перебоїв з електропостачанням та залишаться з водою
Переліку районів, які гарантовано залишаться з водою під час блекауту, “Київводоканал” редакції не надав. Там послалися на те, що поширення інформації про об’єкти критичної інфраструктури може спричинити порушення в наданні життєво важливих послуг та, своєю чергою, призвести до негативних наслідків для національної безпеки України.
Що станеться з каналізацією під час тривалого знеструмлення
Ще одна проблема, з якою зіткнуться кияни під час тривалих відключень світла, – це зупинка роботи каналізації. Щоб розібратися у питанні, варто пригадати, як працює каналізація у багатоповерхових будинках.
Частина стічних вод рухається трубами самопливом, але далі їх перекачують каналізаційні помпові станції. Якщо помпи зупиняться надовго, можливі накопичення стоків, перевантаження мереж та локальні аварії. Ризик залежить від тривалості зупинки й можливості запустити резервне живлення.
Мер столиці Віталій Кличко 13 жовтня запевнив киян: система водовідведення столиці забезпечена резервними джерелами. Дещо пізніше у “Київводоканалі” підтвердили, що помпи, які працюють на відведення каналізації, працюють від генераторів. Зокрема, у повідомленні підприємства йшлося про те, що чотири каналізаційні помпові станції, які залишилися без електрики через російські обстріли столиці, продовжили працювати завдяки генераторам.
Однак експерти розглядають ситуацію скептично й пояснюють, що робота від генератора – не гарантія необмеженої автономності роботи помп.
Що робитимуть комунальники Києва у випадку повного знеструмлення
Гендиректор “Київводоканалу” Ігор Паламар запевнив УНН, що розробив сценарії роботи водопровідних станцій за часткового та повного блекауту. Їх вже навіть відпрацьовували під час практичних і командно-штабних навчань.
Так, для локальних зон водопостачання та водовідведення комунальники передбачили використання дизельних генераторів. Крім того, на об’єктах підприємства зорганізували пункти наливу питної води в місткості. За потреби районні державні адміністрації мають доставляти її до заздалегідь визначених місць роздачі.
Чи небезпечно вмиватися водою після відключень: імунолог пояснив, на що звертати увагу16.10.26, 09:37 • 46790 переглядiв
Як киянам підготуватися до можливих перебоїв із водою
Експерти у сфері комунального господарства попереджають киян: навіть за наявності міських генераторів не варто розраховувати на безперебійну подачу води.
Людям рекомендують мати щонайменше 3 літри питної та 11-12 літрів технічної води на людину на добу. Доцільно зробити запас щонайменше на три дні, окремо зберігаючи воду для пиття та побутових потреб.
Альтернативою можуть стати бювети. За даними міської влади, наразі у Києві працюють понад 170 бюветних комплексів, 154 із яких станом на січень 2026 року мали можливість під’єднатися до генератора. Однак і тут не слід сподіватися на те, що всі 154 бювети зможуть вчасно заживитися від джерела резервного живлення. А ще – мати спроможність подавати воду належної якості.
Тому Київський міський центр контролю та профілактики хвороб рекомендує мешканцям та гостям Києва за відсутності централізованого водопостачання використовувати воду в пляшках, офіційні пункти розливу та перевірені джерела. Якщо якість води викликає сумніви, не слід пити її без належного очищення чи знезараження.
Джерело: УНН.
