Київський районний суд Одеси 27 жовтня не зміг продовжити розгляд справи про медичну недбалість лікарів Odrex через клопотання сторони захисту. Наступне засідання заплановане на 29 жовтня.
Київський районний суд Одеси 27 жовтня вчергове не зміг продовжити розгляд справи про медичну недбалість лікарів приватної клініки Odrex. Як повідомили джерела видання, цього разу причиною стало клопотання адвокатки обвинуваченої Марини Бєлоцерковської Юлії Дузь, яка зайнята в інших судових процесах. Через це перенесли й слухання, призначене на 28 жовтня, пише УНН.
Наступні засідання у справі заплановані на 29 та 30 жовтня. Однак, чи відбудуться вони – питання відкрите. Адже судовий розгляд справи про медичну недбалість лікарів Odrex переповнений перенесеннями, які можуть викликати підозри щодо навмисного затягування процесу з метою спливу строків давності.
У вересні суд зміг повноцінно провести менше половини запланованих засідань – 6 із 13. Жовтень ризикує стати ще більшим посміховиськом над українською судовою системою. Із 16 призначених на місяць засідань станом на 27 жовтня повноцінно відбулися лише три, ще 11 були перенесені. Навіть якщо два останні жовтневі засідання все ж відбудуться, суд завершить місяць із показником “5 з 16”.
Чому “дуже дорогі” адвокати обвинувачених у медичній недбалості лікарів Odrex пропускають судові засідання?07.10.26, 16:42 • 55859 переглядiв
Два роки після смерті Аднана Ківана: чи встигне суд ухвалити вирок?
Символічно, що чергове перенесення засідання відбулося саме 27 та 28 жовтня – у другу річницю смерті одеського бізнесмена Аднана Ківана. Він помер 28 жовтня 2024 року під час лікування онкологічного захворювання у приватній клініці Odrex.
За версією слідства, після оперативного втручання лікарі Русаков та Бєлоцерковська могли не забезпечити належного лікування післяопераційних ускладнень. Це могло сприяти розвитку сепсису, який на тлі онкологічного захворювання міг призвести до смерті Аднана Ківана.
Хірурга Віталія Русакова та онкологиню Марину Бєлоцерковську обвинувачують за ч. 1 ст. 140 Кримінального кодексу України – неналежне виконання медичним працівником професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки для пацієнта.
Обидва лікарі своєї вини не визнають. Остаточну оцінку їхнім діям або бездіяльності має надати суд. Однак чи вдасться завершити цей процес до спливу строків давності невідомо.
Відповідно до статті 49 Кримінального кодексу України, строк давності для інкримінованого медикам правопорушення становить три роки. Якщо дії або бездіяльність, які їм ставлять у провину, відбувалися у жовтні 2024 року, питання про сплив строків давності може постати вже восени 2027 року – за відсутності передбачених законом підстав для їх зупинення чи переривання.
При цьому закон встановлює важливу умову: строк давності обчислюється до моменту набрання вироком законної сили. Тобто навіть якщо суд першої інстанції встигне ухвалити рішення, подальший апеляційний розгляд може мати значення для застосування цієї норми.
Що це означає для обвинувачених? За наявності передбачених законом умов суд може звільнити їх від кримінальної відповідальності через сплив строків давності без остаточного вирішення питання винуватості. Водночас таке закриття провадження не є виправданням і не встановлює невинуватості людини.
Якщо лікарі впевнені в своїй невинуватості та прагнуть отримати саме виправдувальний вирок, відстояти свою професійну репутацію, вони можуть наполягати на продовженні судового розгляду.
“Осине гніздо” рік потому: експертизи, слідство і боротьба родин померлих пацієнтів Odrex05.10.26, 11:11 • 44305 переглядiв
Хто відповість за затягування судового процесу?
Постійні перенесення засідань порушують ще одне принципове питання: хто має забезпечити розгляд резонансної кримінальної справи в розумні строки, якщо адвокати обвинувачених регулярно заявляють клопотання про відкладення слухань?
Раніше суддя Вищого адміністративного суду України у відставці Олександр Ситников у коментарі УНН наголошував, що відповідальність за дотримання розумних строків судового розгляду покладається, зокрема, і на головуючого суддю. Навіть якщо затримки спричинені діями учасників процесу, суд повинен використовувати передбачені законом механізми для забезпечення своєчасного розгляду справи.
“У судді є процесуальні строки, за дотримання яких він також може нести дисциплінарну відповідальність”, – наголошував Ситников.
За його словами, звернення до дисциплінарних органів через поведінку учасників процесу не звільняє головуючого від обов’язку реагувати на подальші затримки.
Джерело: УНН.
