Підприємства можуть оскаржити нові правила бронювання в суді, але позов не зупиняє їхню дію. Бізнесу також доступні колективні звернення до КМУ та парламенту.
Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка передбачає нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Однак у ній застереження бізнесу були враховані частково. Компанії мають право оскаржити відповідне рішення в суді. Водночас сам факт незгоди підприємців із рішенням уряду не стане достатньою підставою для його скасування. Старший військовий юрист ЮК “Приходько та партнери” Данило Гончаренко у коментарі УНН розповів, які юридичні механізми захисту матиме бізнес та чи можна домогтися перегляду обмежень.
Бізнес виступив проти скорочення бронювання: чим загрожують нові правила
Ініціатива Кабінету міністрів щодо перегляду правил бронювання військовозобов’язаних працівників викликала широку хвилю критики з боку бізнес-спільноти, галузевих асоціацій, роботодавців та представників стратегічно важливих підприємств.
Уряд запропонував скоротити ліміти бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики зі 100% до 85%, а для комунальної сфери — із 75% до 60%. Водночас обговорювалися зміни до порядку розрахунку кількості працівників, які підлягають бронюванню. Окрім того, урядовці хотіли створити Координаційний центр, який би вирішував питання отримання підприємствами критичності.
У Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначили, що урядова ініціатива містить низку корупційних ризиків, зокрема і в частині створення нового органу.
Проти запропонованих обмежень виступили представники Спілки українських підприємців, Української ради бізнесу, Федерації роботодавців України, Української авіатранспортної асоціації, Аерокосмічної асоціації України, оборонних підприємств, профспілок та інших галузевих об’єднань.
Головний аргумент бізнесу полягає в тому, що скорочення кількості заброньованих працівників не враховує реальних потреб виробництва. Втрата навіть невеликої кількості вузькопрофільних спеціалістів може призвести до зупинки окремих виробничих процесів, зриву контрактів та держзамовлень і скорочення обсягів продукції.
Особливо гостро це питання стоїть перед оборонними підприємствами, які виконують державні замовлення, енергетичними компаніями, що забезпечують стабільність критичної інфраструктури, та підприємствами суміжних галузей. Останні можуть безпосередньо не виробляти озброєння чи електроенергію, проте забезпечують стратегічні виробництва необхідними матеріалами, обладнанням, логістикою та послугами.
Представники бізнесу також наголошували на непередбачуваності державної політики і зазначали про те, що жодного діалогу з урядом щодо цієї ініціативи не було. Постійний перегляд правил бронювання ускладнює довгострокове планування, створює ризики для інвестицій та ставить під загрозу виконання вже укладених контрактів.
Джерело: УНН.
