FP-7 розширює можливості ударів України по росії: експерт назвав потенційні цілі. Тактична балістика може дати Україні додатковий інструмент для ураження російських командних пунктів, складів, логістичних вузлів та систем ППО.
Перше бойове застосування FP-7 відкриває для України нові можливості для ураження військових обʼєктів на значній відстані від лінії фронту. Поява тактичної балістики дає змогу планувати удари по командних пунктах, складах боєприпасів, логістичних вузлах, системах ППО та інших важливих обʼєктах, що забезпечують російські війська. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив військовий експерт Іван Ступак.
Україна застосувала FP-7
1 жовтня президент Володимир Зеленський опублікував відео запуску та повідомив про перше бойове застосування української балістичної ракети FP-7. При цьому Україна не розкриває, де саме та по якій цілі була застосована ракета.
FP-7 розробила провідна українська оборонна компанія Fire Point. Це балістична ракета, призначена для ураження цілей на відстані до 250 км та доставки бойового навантаження масою до 200 кг. Така система є дешевшою відповіддю на американські ATACMS.
Поява такого озброєння розширює можливості України для роботи по російському тилу, адже тактична балістика дозволяє діставати до обʼєктів, які ворог намагається відсунути подалі від зони бойових дій.
Сама поява такої зброї – це дуже важлива історія. Україна стає сильнішою, коли має не просто окрему ракету, а можливість планувати її застосування
– зазначив військовий експерт Іван Ступак.
Які цілі потенційно може уражати FP-7
Одними з ключових потенційних цілей для такої зброї можуть бути командні пункти, склади боєприпасів, логістичні вузли, системи ППО та інші військові обʼєкти.
За словами Івана Ступака, створення FP-7 – це “сильна карта”, якої раніше не було в України, або ж вона була значно більш обмеженою.
На його думку, масоване або хоча б регулярне застосування таких ракет потенційно може впливати на ситуацію на окремих напрямках фронту, а також на те, як російські військові будуть розміщувати свої сили та інфраструктуру.
росіяни вже вимушені відводити частину своїх сил, техніки, ремонтних баз, складів та інших об’єктів далі від лінії фронту. Умовно, якщо вони розміщують їх на відстані понад 100 кілометрів, а українська ракета має дальність близько 200 кілометрів, то значна частина таких об’єктів потенційно потрапляє в зону ураження. І тут дуже важливе питання розвідки. Якщо ми бачимо об’єкт, розуміємо його координати, знаємо його значення для російської армії і маємо ракету, якою можемо по ньому працювати, тоді з’являється можливість значно ефективніше бити по тилу противника
– зазначив Іван Ступак.
Окремим напрямом може стати логістична інфраструктура. Війська країни-агресора потребують постійного постачання боєприпасів, пального, техніки та запчастин.
Можна працювати по складах, пунктах управління, ремонтних базах, інших об’єктах, які забезпечують російське угруповання на фронті. Чим більше таких об’єктів буде в зоні досяжності, тим складніше росіянам буде організовувати свою логістику
– сказав військовий експерт.
Серед потенційних цілей можуть бути й об’єкти паливно-енергетичного комплексу, якщо вони мають військове значення та перебувають у межах досяжності ракети.
У той же час Іван Ступак наголосив, що ефективність ударів по захищених об’єктах залежатиме від точності ракети та потужності її бойової частини.
Що дасть серійне виробництво
Військовий експерт підкреслив, що стабільне постачання ракет дозволить військовому командуванню планувати їх застосування на тривалішій період і розподіляти ракети відповідно до пріоритетних цілей.
Уявімо ситуацію – командування точно знає, що з 1-го по 30-те число в його розпорядженні є десять ракет. Тоді це вже зовсім інша історія. Військові можуть планувати, які цілі мають найбільшу цінність, які об’єкти потрібно знищити першочергово, а які можна залишити на потім. Наприклад, “Алабугу”, де виробляються російські ударні дрони, можна визначати як одну з пріоритетних цілей. Якщо за місяць ми накопичили десять ракет, то можемо планувати їхнє застосування по таких об’єктах. І якщо бойова частина та точність дозволятимуть працювати по укріплених спорудах, це вже зовсім інший рівень можливостей
– пояснив Іван Ступак.
Тому важливими факторами залишаються не лише дальність ракети, а й темпи її виробництва, точність та ефект від бойової частини.
Після перших масових застосувань ми побачимо набагато більше. Побачимо, наскільки точна ракета, наскільки потужна її бойова частина, наскільки ефективно вона долає ППО і, головне, наскільки швидко Україна зможе нарощувати виробництво
– пояснив експерт.
На його думку, FP-7 – це “дуже перспективна історія” для України, але її реальний вплив стане зрозумілим після накопичення бойового досвіду.
Джерело: УНН.
