Україна продовжує бити по росії: що змінилося у deep strike кампанії у вересні. У вересні Україна розширила географію далекобійних ударів по росії, уражаючи НПЗ, підприємства ВПК, ППО та логістичні об’єкти.
У вересні українські удари по російському тилу призвели до наслідків, які дедалі частіше виходять далеко за межі окремої пожежі чи пошкодженого об’єкта. росії доводиться одночасно відновлювати НПЗ та інші підприємства, посилювати їхній захист, компенсувати втрати виробництва й шукати способи зберегти роботу оборонної промисловості, пише УНН.
Одними із пріоритетних цілей стали російські НПЗ. За даними моніторингового каналу DroneBomber✙, у вересні Сили оборони уразили 12 нафтопереробних підприємств, на більшості з них після ударів повністю або суттєво скоротилася переробка нафти.
Паралельно українські військові били по підприємствах ВПК, об’єктах ППО, виробництву та складах БпЛА, військових і логістичних об’єктах. Географія ударів також продовжувала розширюватися: українські далекобійні засоби вже дістають на тисячі кілометрів углиб росії.
Удари по тилу росії стають системними
Військовий експерт Олександр Коваленко зазначив, що у вересні Сили оборони завдали помітно більше ударів саме по обʼєктах нафтопереробної галузі та критичних виробничих потужностях рф.
Ми обираємо цілі достатньо прагматично. Це нафтопереробні заводи, аеродроми, військові об’єкти, підприємства військово-промислового комплексу, логістика, інші важливі виробничі потужності, зокрема хімічної галузі. Тобто йдеться про комплексний, точковий вплив на все, що є важливим для росії. Водночас у вересні можна було побачити більшу орієнтацію саме на нафтопереробну галузь та ураження дійсно важливих об’єктів. Якщо влітку більше уваги приділялося, зокрема, складським приміщенням, де зберігалися дрони та інша продукція, то зараз акцент дещо змістився
– пояснив експерт.
Особливо показовою ця зміна стала помітною на прикладі НПЗ. Удари дедалі частіше завдавалися не просто по території підприємства, а по установках первинної переробки – критичних елементах, без яких завод не може повноцінно працювати.
Якщо на підприємстві є кілька таких установок, пошкодження однієї з них ще не обов’язково зупиняє виробництво. Але послідовне ураження кількох ключових ліній може призвести до повної зупинки всього НПЗ.
Саме такий ефект спостерігався на низці підприємств у вересні. Наприклад, 20 вересня після удару українських FP-1 на московському НПЗ було пошкоджено установки переробки, завод повністю зупинив роботу. Він забезпечував значну частину пального регіону.
Карта атакованих у вересні НПЗ. Джерело: DroneBomber✙
Накопичувальний ефект від повторних ударів
росія після уражень намагається якнайшвидше відновлювати підприємства. Але кожен новий удар означає додаткові ремонти, витрати, пошук обладнання та необхідність посилювати протиповітряну оборону навколо стратегічних об’єктів.
Нам доводиться час від часу бити по одних і тих самих підприємствах знову. Але це вже впливає на самі можливості росії безпечно продовжувати виробництво та експлуатацію таких об’єктів. Постійне ураження одного й того самого підприємства створює загрозу так званого техногенного колапсу
– пояснив Олександр Коваленко.
За його словами, повторний удар має значення навіть тоді, коли після першої атаки росія вже змогла частково або повністю відновити виробництво.
Наприклад, можна згадати “Нижньокамськнафтохім”, де стався вибух. Сам по собі цей вибух не обов’язково був безпосереднім результатом українського удару, але важливо, що підприємство до цього вже неодноразово зазнавало впливу та було змушене ремонтуватися. А ремонти не завжди можуть бути якісними. Це один із проявів того техногенного колапсу, який зараз формується на території росії. Через певний час навіть проведення ремонтів може перестати забезпечувати повноцінне відновлення виробництва
– зазначив Олександр Коваленко.
Джерело: УНН.
