Генератори, свердловини та мобільні котельні: як лікарні Києва готують до зими. Понад 65% із спроможної мережі медзакладів у Києві вже автономні, до кінця жовтня мають підготувати всі 100%, питання чи встигнуть – залишається відкритим.
Під час масштабного знеструмлення лікарня не може просто припинити роботу до появи світла. Операції, реанімація, ШВЛ, пологи та інтенсивна терапія мають продовжуватися. А отже, навіть після удару по енергетичній інфраструктурі закладу одночасно потрібні електрика, вода, тепло і можливість захистити пацієнтів від повторної атаки. Чи готує влада Києва спроможну мережу медзакладів столиці до зими, яку ще до її настання встигли охрестити “найстрашнішою”, читайте у матеріалі УНН.
До спроможної мережі у столиці входить 21 медзаклад, серед них клінічні та дитячі лікарні, психіатричний та онкологічний диспансери, фтизіопульмонологічна лікарня, Перинатальний центр, а також міський центр репродуктивної та перинатальної медицини.
У Комплексному плані стійкості Києва посилення автономності закладів охорони здоров’я визначено одним з пріоритетів. Як заявляли представники міської влади автономність означає не лише резервне електропостачання, а також резервні джерела водо- та теплопостачання. Це має гарантувати безперервне надання медичної допомоги.
“Стійкість медичної системи сьогодні означає здатність лікарень працювати безперервно за будь-яких умов. Ми послідовно створюємо для цього необхідні резерви – від автономного електроживлення до альтернативних джерел води й тепла. Це інвестиція в безпеку пацієнтів, стабільну роботу медиків і готовність столиці реагувати на будь-які виклики”, – наголошувала директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан.
11 вересня Департамент охорони здоров’я КМДА повідомляв, що понад 65% закладів спроможної мережі вже повністю автономні. А до кінця жовтня планується довести готовність до 100%.
Джерела електропостачання
Основний акцент вочевидь робиться на дизель-генератори та комплексні системи накопичення енергії. На ці потреби місто виділило майже 49,6 млн грн.
Окремо столичні медзаклади отримали як гуманітарну/благодійну допомогу або придбали власним коштом 132 дизель-генератори.
Медичні заклади використовують і альтернативні джерела енергопостачання, наприклад, Київська міська клінічна лікарня №12, встановила сонячну електростанцію потужністю 100 кВт. У лікарні також встановили 10 акумуляторних накопичувачів загальною ємністю 51,2 кВт·год і два інвертори по 50 кВт.
Особлива увага приділяється закладам, що приймають пацієнтів із політравмами та пораненнями, за даними Департаменту охорони здоров’я, вже забезпечені не тільки основними, а й додатковими генераторами на випадок відмови основного обладнання. Вочевидь, рішення про додаткові генератори було ухвалено після випадку, що трапився у Київській міській лікарні швидкої допомоги у січні 2026 року. Після влучання в об’єкт енергетичної інфраструктури лікарня залишилася без централізованого енергопостачання. У закладі був встановлений генератор потужністю 400 кВт, однак він не запустився. Лікарям, які приймали поранених після ворожої атаки на столицю, деякий час довелося працювати з ліхтариками та переносним освітленням. Зрештою до основних вузлів були підключені невеликі мобільні генератори, згодом додатковий генератор привезла ДСНС і також вдалося запустити основний генератор. Але цей випадок продемонстрував, що система має вразливості і момент, коли лік іде на хвилини або ж і секунду, це може коштувати надто дорого.
Резервне водопостачання
У січні 2026 року 13 медичних закладів спроможної мережі мали свердловини для забезпечення автономного водопостачання. Один з таких закладів міський Перинатальний центр, який має власну свердловину, окрім того, ще до початку повномасштабної війни тут запустили власну пелетну котельню.
Для забезпечення решти закладів безперебійним водопостачанням місто у травні цього року спрямувало 87 млн грн.
Водночас перевірка закупівель робіт з розробки свердловин конкретними закладами ставить під сумнів чи будуть усі лікарні забезпечені джерелами автономного водопостачання до кінця жовтня. Наприклад, “Київська міська клінічна лікарня №6” лише 17 вересня оголосила про проведення тендеру із закупівлі відповідних робіт. Самі роботи, згідно з умовами тендеру, мають бути завершені до 31 грудня цього року. Та слід зауважити, що більшість закладів оголошували тендери значно раніше.
Забезпечення теплом
На початку 2026 року міська влада повідомляла, що 8 медзакладів столиці обладнані автономними котельнями, а ще 13 закладів можуть бути оперативно підключені до пересувних мобільних котелень.
Влітку цього року КМДА повідомила вже про значно масштабнішу систему резервного теплопостачання: у 23 комунальних медичних закладах за 37 адресами реконструювали системи теплопостачання так, щоб їх можна було під’єднувати до мобільних дизельних котелень. Окремо місто разом із ВООЗ у межах проєкту Heal Ukraine працювало над встановленням модульних твердопаливних котелень для восьми медичних закладів за дев’ятьма адресами.
Після російської атаки 25 листопада 2025 року частина лікарень втратила централізоване теплопостачання. Київ розгорнув 9 мобільних котелень для шести медичних закладів. Котельні забезпечували їх теплом приблизно добу — до відновлення штатного теплопостачання. До цього у жовтні мобільні котельні забезпечували п’ять медичних закладів. Ще раз мобільні котельні довелося розгортати наприкінці грудня 2025 року для обігріву шести лікарень.
На початку 2026 року Київ повідомляв, що міський парк становить 69 мобільних котелень, які можуть оперативно підключатися до лікарень, соціальних закладів та інших критичних об’єктів у випадку пошкодження основної тепломережі. Загалом же модернізацію систем опалення закладів із забезпеченням можливості підключення до мобільних котелень місто почало у 2022–2023 роках.
Зима покаже
Столичні лікарні входять у новий опалювальний сезон із більшим запасом міцності, ніж раніше: місто нарощує резервну генерацію, облаштовує свердловини, розширює можливості резервного теплопостачання. Частину цієї системи вже довелося випробувати минулої зими, коли після російських атак медзаклади втрачали централізоване теплопостачання та електропостачання.
Водночас підготовка ще не завершена. Станом на вересень окремі лікарні лише проводять закупівлі або роботи, необхідні для автономного водо- та електропостачання. На цьому тлі міська влада ставить за мету до кінця жовтня довести до повної автономності всі заклади спроможної мережі.
Тож остаточну готовність столичної медицини до зими визначатиме не сама кількість закуплених генераторів, свердловин чи котелень. Головний тест чекає попереду – чи зможе кожна лікарня після чергової атаки продовжити операції, підтримувати роботу реанімації та ШВЛ, приймати пологи і забезпечувати пацієнтів водою та теплом навіть тоді, коли зовнішні мережі не працюватимуть тривалий час.
Джерело: УНН.
