Туреччина хоче відновити зерновий коридор у Чорному морі: Анкара підготувала новий план для України та росії. Анкара запропонувала механізм безпечного експорту зерна Чорним морем і обговорює його з Києвом та москвою. Згоди сторін поки немає.
Туреччина підготувала новий план, спрямований на відновлення безпечного перевезення зерна та іншої аграрної продукції через Чорне море, і вже обговорює його з Україною та росією. Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, передає УНН із посиланням на Reuters.
Офіційна Анкара сподівається, що за наявності політичної волі сторін вдасться створити механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи, яка діяла у 2022–2023 роках.
Деталі
За словами Фідана, турецька сторона вже сформувала конкретні пропозиції щодо забезпечення безпеки судноплавства та підтримує контакти одночасно з Києвом і москвою. Глава турецького МЗС дав зрозуміти, що Анкара розглядає можливість створення механізму, який дозволив би відновити стабільні поставки зерна Чорним морем та знизити ризики для цивільних суден.
При цьому деталі турецького плану поки не оприлюднювали. Зокрема, невідомо, чи передбачатиме він створення окремих безпечних морських маршрутів, які українські порти можуть бути охоплені домовленістю, хто контролюватиме виконання режиму безпеки та чи буде до нового механізму залучена Організація Об’єднаних Націй. Не уточнюється також, чи йтиметься виключно про зерно або ж можливий режим поширюватиметься на інші види продовольства та комерційних вантажів.
Як на ініціативу України відреагували Київ і москва
Станом на 31 серпня Україна та росія публічно не повідомляли про згоду на запропонований Анкарою механізм. Таким чином, наразі йдеться про дипломатичну ініціативу та переговори, а не про вже досягнуту домовленість.
Передумови турецької ініціативи
Пропозиція Анкари з’явилася на тлі різкого погіршення ситуації із судноплавством у Чорному морі, збільшення кількості атак на портову інфраструктуру та зростання ризиків для торговельних суден. Ще на початку серпня Фідан закликав Україну та росію домовитися про взаємне припинення ударів по цивільних суднах у Чорному морі. Тоді він заявляв, що війна дедалі сильніше зачіпає торговельну навігацію, а безпекова ситуація в регіоні становить загрозу не лише для сторін конфлікту, а й для третіх країн.
Туреччина, яка контролює протоки Босфор і Дарданелли та традиційно відіграє важливу роль у чорноморській торгівлі, неодноразово пропонувала свої посередницькі послуги для створення механізмів безпечного судноплавства. Анкара також має безпосередній економічний інтерес у збереженні стабільних торговельних маршрутів у регіоні, оскільки значна частина продовольчих і сировинних вантажів із Чорного моря проходить у напрямку турецьких портів або через протоки до Середземного моря.
Як Україна пропонувала припинити удари по цивільних об’єктах
Раніше Reuters повідомляв, що Україна через посередника передавала російській стороні пропозицію щодо взаємного припинення ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі. Йшлося, зокрема, про можливість зниження загроз для торговельного судноплавства та портової інфраструктури. Однак росія публічно відкидала ідею окремого чорноморського перемир’я.
У москві намагалися пов’язати припинення атак на судна, які перевозять аграрну продукцію, з припиненням українських ударів по російських нафтопереробних заводах, трубопроводах та інших об’єктах паливно-енергетичної інфраструктури.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ не погоджується з таким підходом. За його словами, питання про можливе обмеження ударів по енергетичних об’єктах на території рф може розглядатися лише на взаємній основі, якщо росія також припинить атаки на українську енергетичну систему.
Тому досі одним із ключових питань можливих переговорів залишається те, чи вдасться відокремити безпеку цивільного судноплавства та зернового експорту від ширшої дискусії щодо ударів по енергетичній інфраструктурі.
Експорт України опинився під тиском
Погіршення безпекової ситуації в Чорному морі вже суттєво позначилося на можливостях України експортувати зерно. Через російські удари по портовій та логістичній інфраструктурі Україна змушена активніше переорієнтовувати частину вантажів на альтернативні маршрути.
Серед них – дунайські порти Рені та Ізмаїл, залізничне сполучення, транзит через Молдову та подальше транспортування до румунського порту Констанца. Однак ці маршрути мають обмежену пропускну спроможність і не здатні повністю замінити великі чорноморські порти. Тому наприкінці серпня черга суден біля Сулінського каналу, який використовується для доступу до українських дунайських портів, зросла приблизно до 80 суден.
Роботу маршруту ускладнюють перевантаження, дефіцит лоцманів, додаткові перевірки та регулярні повітряні тривоги. У результаті зростають як строки доставки, так і вартість логістики, що безпосередньо впливає на українських агровиробників та конкурентоспроможність українського зерна на міжнародному ринку.
Чому проблеми виникли і в росії
Порушення чорноморської логістики впливає також на російський зерновий експорт.
На тлі проблем із роботою південних портів російські експортери почали активніше переорієнтовувати частину вантажів через Балтійське море та інші маршрути. Втім, така логістика — дорожча, а альтернативні порти не можуть повністю компенсувати потужності Чорного та Азовського морів, через які традиційно проходила переважна частина російського морського експорту зерна. Це створює додаткові витрати для експортерів і тиск на внутрішній аграрний ринок рф.
Ризики для світового продовольчого ринку
Проблеми з зерновими поставками з акваторії Чорного моря мають значення і для глобального продовольчого ринку, оскільки Україна та росія залишаються одними з найбільших експортерів зернових. Особливо залежними від чорноморської пшениці залишаються країни Близького Сходу, Північної Африки та Азії. Тривалі перебої з постачанням можуть призвести до підвищення вартості фрахту, страхування суден та безпосередньо зерна, що створює ризики зростання цін на продовольство для держав, які значною мірою залежать від імпорту.
Саме тому Туреччина вже не вперше намагається створити окремий механізм для збереження продовольчого експорту навіть за умов продовження бойових дій.
Контекст
Чорноморську зернову ініціативу підписали у Стамбулі в липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН. Угода дозволила відновити експорт української аграрної продукції з портів Одеса, Чорноморськ та Південний. За час її дії з українських портів вивезли майже 33 млн тонн зерна та іншої продовольчої продукції.
Для контролю за виконанням домовленостей у Стамбулі працював Спільний координаційний центр за участю представників України, Туреччини, ООН та росії.
У липні 2023 року росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи. москва пояснювала своє рішення тим, що нібито не було виконано вимоги щодо полегшення російського експорту продовольства та добрив, зокрема у сфері банківських розрахунків, страхування та морської логістики.
Після виходу рф з угоди Україна створила власний тимчасовий морський коридор, завдяки якому вдалося поступово відновити значну частину морського експорту. Однак подальше посилення атак на портову інфраструктуру і торговельне судноплавство знову поставило питання безпеки чорноморських маршрутів на порядок денний.
Нинішня пропозиція Анкари стала новою спробою створити погоджений сторонами режим безпечного судноплавства.
Джерело: УНН.
