БЕБ не змогло пояснити, чому вважає авіалізинг роялті, і прикрилося таємницею слідства. БЕБ підтвердило чотири провадження щодо авіалізингу й відмовилося пояснити його прирівнювання до роялті. Бюро послалося на таємницю слідства.
Бюро економічної безпеки не надало відповіді на запитання УНН щодо підстав зміни підходу до оподаткування лізингу повітряних суден як роялті. Замість пояснення правової позиції в БЕБ послалися на таємницю досудового розслідування. Водночас в Бюро підтвердили, що розслідують чотири кримінальні провадження щодо авіалізингу в нерезидентів України.
Як повідомляв раніше УНН, БЕБ розслідує справи щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема щодо МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн експрес” через начебто несплату в український бюджет додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки і вертольоти трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда ДПС опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, схожі між собою, ніби написані “під копірку”, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН, вказують, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. За їхніми словами, автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зауважити, що за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
БЕБ переконує, що розслідує 4 кримінальні справи щодо авіалізингу
УНН звернувся до Бюро економічної безпеки із запитом щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з оподаткуванням операцій із лізингу повітряного транспорту в нерезидентів України, відкритих проти українських авіакомпаній.
Редакцію цікавило, скільки всього кримінальних проваджень, які розслідує Бюро, повʼязані із авіалізингом, скільки авіакомпаній у них фігурує та на яких підставах були відкриті ці кримінальні справи.
Окрім того, УНН запитував, чи відомо слідчим Бюро економічної безпеки про те, що авіакомпанії, щодо яких здійснюється досудове розслідування, успішно пройшли податкові перевірки, і у контролюючих органів не виникало запитань щодо оподаткування лізингу повітряних суден.
Окремо редакцію цікавило, на підставі яких нормативних документів БЕБ вирішило, що за авіалізинг українські перевізники повинні сплачувати роялті.
Однак відповіді на порушені у запиті питання редакція так і не отримала. У БЕБ послалися на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої відомості досудового розслідування можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого або прокурора.
“Наразі надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 72025001220000026 від 22.05.2025, № 72025001220000001 від 08.01.2025, № 72024000220000003 від 06.02.2024 та № 72025001220000034 від 16.06.2025 не вбачається можливим”, – йдеться у відповіді БЕБ на запит УНН.
Таким чином, Бюро, відмовилось розкривати будь-яку інформацію про кримінальні справи, хоча редакція не просила надавати інформацію про фігурантів чи навіть назви авіакомпаній, щодо яких відкриті кримінальні справи.
За даними Єдиного реєстру судових рішень, у кримінальному провадженні №72025001220000034 фігурують авіакомпанія “Н3ОПЕРЕЙШІНС” і “Авіакомпанія Константа”.
Кримінальна справа №72025001220000001, про яку згадує БЕБ, відкрита щодо авіакомпанії “Скайлайн експрес”, а провадження №72024000220000003 – щодо “Міжнародних авіаліній України” (МАУ).
Окрім того, БЕБ розслідує кримінальну справу №72025001220000026 щодо авіакомпанії “Роза Вітрів”. Водночас про кримінальне провадження №42025110000000326 щодо авіакомпанії “УРГА” правоохоронці чомусь не повідомляють, хоча, за даними редакції, воно також розслідується.
У БЕБ пояснили, що оприлюднення запитуваної журналістами інформації може призвести до передчасного розкриття предмета та напрямів розслідування, інформації про осіб і компанії, діяльність яких перевіряється, матеріалів сторони обвинувачення та запланованих процесуальних дій.
“Розголошення таких відомостей може негативно вплинути на повноту, об’єктивність та ефективність досудового розслідування”, – вважають у Бюро.
БЕБ не пояснило, чому авіалізинг – це роялті
Водночас у БЕБ так і не змогли пояснити, якою саме нормою законодавства керується Бюро, коли розглядає лізингові платежі за користування повітряними суднами як роялті, та на чому ґрунтується відповідна правова позиція правоохоронного органу.
Це цікаво з огляду на те, що податкове законодавство в частині лізингу не змінювалося десятиліттями, а правоохоронні органи не наділені правом самостійно змінювати трактування законодавства.
Посилання на таємницю слідства може пояснювати відмову розкривати конкретні докази, процесуальні дії чи інформацію про фігурантів проваджень. Однак воно не дає відповіді на ширше запитання про правове трактування операцій, яке застосовує БЕБ і яке безпосередньо впливає на український авіаційний бізнес.
У БЕБ також не змогли навести приклади успішної кваліфікації лізингових платежів за повітряні судна як “роялті” починаючи з 1991 року, що очевидно говорить про їх відсутність.
Чому виникла проблема з авіалізингом
Питання принципове для української авіагалузі, оскільки переважна більшість повітряних суден українських перевізників не перебуває у їхній власності, а експлуатується на умовах лізингу. За даними державного реєстру, які раніше аналізував УНН, 86% повітряних суден українських авіаперевізників перебувають в оренді.
Раніше Міністерство фінансів у відповіді на запит УНН зазначило, що оподаткування операцій із лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. У Мінфіні окремо нагадали про пункт 3.2 статті 3 Податкового кодексу: якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою, встановлені інші правила, ніж передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування не передбачають можливості оподаткування авіалізингу як роялті.
У міністерстві також заявили про готовність долучитися до напрацювання роз’яснень щодо оподаткування таких операцій.
Дискусія навколо оподаткування авіалізингу вже давно вийшла за межі суто податкової. Поки Мінфін напрацьовує єдиний підхід, а авіаційний бізнес закликає державу усунути правову невизначеність, БЕБ продовжує розслідувати кримінальні провадження, але публічно не пояснює, на яких правових підставах трактує авіалізинг як роялті та вимагає від бізнесу сплати додаткових 15%.
Джерело: УНН.
