Як в Україні отримати статус ветерана праці. Статус ветерана праці можуть отримати пенсіонери зі стажем від 35 років для жінок та 40 для чоловіків. Для оформлення потрібно звернутися до органів соцзахисту або ЦНАП.
Статус ветерана праці в Україні можуть отримати не лише люди з багаторічним трудовим стажем. Закон передбачає кілька категорій громадян, які мають на нього право. Підтверджується статус спеціальним посвідченням “Ветеран праці”, яке дає можливість користуватися передбаченими законодавством соціальними гарантіями.
Хто може претендувати на статус, куди звертатися за посвідченням, які документи доведеться підготувати та на які пільги може розраховувати ветеран праці – розповідає УНН.
Хто має право на статус ветерана праці в Україні
Основні умови, які дозволяють набути цього статусу, визначає Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”. У документі йдеться про те, що статус ветерана праці можна надати українцям, які:
- працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об’єднаннях громадян або у фізичних осіб;
- вийшли на пенсію;
- мають необхідний стаж роботи (щонайменше 40 років для чоловіків і 35 років – для жінок).
Водночас статус ветерана праці в Україні можуть отримати громадяни, яким призначили пенсію на пільгових умовах за роботу в особливо шкідливих, особливо важких, шкідливих або важких умовах. Для робітників за Списком №1 (працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці), необхідний стаж становить щонайменше 25 років для жінок та 30 років для чоловіків. Для працівників за Списком №2 (виконували свої обов’язки на роботах із шкідливими і важкими умовами праці) – не менше 30 років для жінок та 35 років для чоловіків.
Ветеранами праці також визнають пенсіонерів, нагороджених медаллю “Ветеран праці” відповідно до законодавства колишнього СРСР.
Ще одна категорія – особи з інвалідністю I та II груп, які отримують пенсію по інвалідності. Для них необхідний стаж роботи становить щонайменше 15 років.
Стаж, необхідний для встановлення статусу ветерана праці, обчислюють у порядку, передбаченому законодавством про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Які документи потрібні для оформлення статусу
Порядок видачі посвідчення визначений постановою Кабінету міністрів №521 від 29 липня 1994 року.
Для того, щоб оформити статус “Ветеран праці”, насамперед необхідно подати заяву про його видачу та фотокартку розміром 30×40 мм. Також пред’явити паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України.
Інформація про страховий та трудовий стаж людини перевіряється за даними Пенсійного фонду. Якщо зареєстроване або задеклароване місце проживання людини розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, до заяви додається інформація ПФУ щодо обчислення стажу роботи.
Зауважимо, що перелік документів, зазначений в інформаційних картках ЦНАП, може бути ширшим за той, який прописаний у законах і підзаконних актах. Залежно від підстави для отримання статусу можуть знадобитися:
- довідка ПФУ про загальний стаж;
- РНОКПП;
- пенсійне посвідчення;
- документ про інвалідність;
- посвідчення до медалі “Ветеран праці”.
Тому перед зверненням до конкретного ЦНАП доцільно перевірити його інформаційну картку послуг. Це дозволить уникнути повторного візиту через відсутність документа, який потрібен саме для конкретної підстави оформлення статусу.
Довідку про наявний стаж за потреби можна отримати в органах Пенсійного фонду. Відомості про стаж також доступні через вебпортал електронних послуг ПФУ.
Куди звертатися для отримання посвідчення
Заяву та документи подають до органу соціального захисту населення. Йдеться, зокрема, про структурні підрозділи з питань соціального захисту районних державних адміністрацій та виконавчі органи міських і районних у містах рад.
У багатьох громадах оформлення доступне через центри надання адміністративних послуг. Саме ЦНАП може прийняти документи та видати готове посвідчення.
Посвідчення “Ветеран праці” – офіційний документ, який підтверджує статус і право його власника на відповідні пільги та компенсації. Рішення про видачу посвідчення або про відмову у ній ухвалюють протягом місяця. Відлік часу починається від того дня, коли людина подала до органу соціального захисту заяву разом із необхідними документами.
Саме посвідчення та нагрудний знак “Ветеран праці” видають безкоштовно. Отримати документ може особисто ветеран праці або, за його дорученням, родич чи інша особа.
Якщо ж посвідчення загубили або воно стало непридатним для використання, за заявою ветерана праці йому видадуть новий документ.
Які пільги та доплати передбачені ветеранам праці
Закон передбачає для ветеранів праці низку соціальних гарантій. Водночас важливо розрізняти статус ветерана праці та право на підвищену пенсію: автоматичної окремої щомісячної доплати до пенсії лише за наявність статусу “Ветеран праці” закон не встановлює.
Зокрема, ветерани праці мають право після виходу на пенсію або зміни місця роботи продовжувати користуватися поліклініками, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи.
Передбачене також першочергове безоплатне зубопротезування, крім протезування з дорогоцінних металів. Однак ця пільга залежить від доходу: середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не повинен перевищувати встановленої законом величини, яка дає право на податкову соціальну пільгу.
Серед інших гарантій – переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням та компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування у визначеному державою порядку.
Ветерани праці також мають право на щорічне медичне обстеження із залученням необхідних спеціалістів, першочергове обслуговування в закладах охорони здоров’я та аптеках, а також першочергову госпіталізацію.
Для ветеранів праці, які продовжують працювати, закон передбачає можливість використовувати щорічну відпустку у зручний для них час та отримувати додаткову відпустку без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік.
Також закон встановлює низку переважних прав у житловій та земельній сферах. Серед них – переважне забезпечення житлом для осіб, які потребують поліпшення житлових умов, першочерговий ремонт житла та забезпечення паливом, переважне право на вступ до садівницьких і гаражних кооперативів та встановлення домашнього телефону.
Окремо передбачене звільнення від плати за землю відповідно до законодавства.
При цьому конкретний обсяг доступної підтримки варто перевіряти за місцем проживання. Органи місцевого самоврядування можуть запроваджувати власні програми соціального захисту та додаткові виплати для окремих категорій населення. Тому наявність або розмір місцевої допомоги може відрізнятися залежно від громади.
Не слід також плутати звичайний статус ветерана праці зі статусом особи, яка має особливі трудові заслуги перед Батьківщиною. Для останньої категорії законодавство встановлює окремий, значно ширший пакет соціальних гарантій.
Типові причини відмови у наданні статусу ветерана праці
Головна причина відмови – недостатній стаж роботи. Якщо заявник не належить до спеціальних категорій, для яких передбачені інші вимоги, він повинен підтвердити щонайменше 40 років стажу для чоловіків або 35 років для жінок.
Друга принципова умова за загальним правилом – вихід на пенсію. Тобто людина, яка вже накопичила необхідні 35 або 40 років стажу, але ще не є пенсіонером, не отримує статус автоматично лише через тривалість трудової діяльності.
Чинний порядок також прямо передбачає можливість відмови, якщо під час перевірки виявлено недостовірні відомості, зазначені у заяві, або відсутня інформація, необхідна для оформлення посвідчення.
Проблеми можуть виникнути й через неповні дані про стаж у реєстрі Пенсійного фонду. Особливо це стосується періодів роботи до запровадження персоніфікованого обліку. Якщо певні роки роботи не враховані, спочатку може знадобитися підтвердити їх документами та актуалізувати інформацію про стаж.
Якщо орган соціального захисту відмовив у видачі посвідчення, його рішення може бути оскаржене в судовому порядку.
Джерело: УНН.
