БЕБ відкриває справи на основі аналітичних довідок: адвокат попередив про ризики зловживань. Аналітичні довідки БЕБ є підставою для розслідування, але не доказом злочину. Адвокат Олег Шрам заявив про ризики тиску на бізнес через зловживання цим механізмом.
Аналітичні довідки Бюро економічної безпеки можуть бути підставою для початку досудового розслідування, однак самі по собі вони не є доказами вчинення злочину. Водночас питання викликає не стільки існування такого механізму, скільки те, що на практиці він застосовується для тиску на бізнес. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат Олег Шрам.
Аналітична довідка – не доказ
Юрист наголошує, що сама ідея створення аналітичного підрозділу БЕБ передбачала, що його працівники аналізуватимуть інформацію та виявлятимуть можливі ознаки економічних злочинів. Однак, за словами Шрама, принципово важливо розрізняти підставу для початку розслідування і доказ вини.
Сам по собі аналітичний продукт не є і не може бути доказом будь-чого. Тобто це лише підстава для початку кримінального провадження
– підкреслив Шрам.
Він додав, що однією з функцій БЕБ є самостійне виявлення кримінальних правопорушень, а саме для цього аналітикам надано доступ до відповідних державних баз даних.
Водночас, на думку адвоката, найбільші ризики виникають не через саму законодавчу модель, а через зловживання під час її практичного застосування.
Питання, як воно використовується і наскільки вони законно це роблять. Звичайно, що дуже багато питань, коли пишуть у довідці те, що їм потрібно або наскільки об’єктивні ці довідки і це використовується як підстава
– зазначив Шрам.
Юрист наголосив, що саме до добросовісності використання цих повноважень у нього виникають найбільші запитання.
У мене є питання до БЕБ щодо того, наскільки вони добросовісно, доброчесно, сумлінно і відповідно до мети та завдань, які були закладені як ідея, використовують надані їм повноваження. Чи є в цьому випадку елементи зловживання, використання цього механізму для того, щоб безпідставно розпочати кримінальне провадження, ініціювати втручання у законну господарську діяльність або переслідувати якусь іншу мету
– пояснив Шрам.
За словами юриста, будь-яка законодавча норма може використовуватися як відповідно до її призначення, так і всупереч йому.
Будь-яку норму закону можна прописати, але використовувати її з метою досягнення якоїсь протиправної мети або прикриття якоїсь протиправної діяльності. Тому тут треба розділяти законність самої ідеї і законність того, як вона реалізовується
– наголосив адвокат.
Шрам посилаючись на власний досвід зазначає, що кримінальні провадження БЕБу, які були відкриті на основі аналітичних довідок, виявилися неефективними.
Аналітичні висновки “під копірку”
Прикладом кримінального переслідування на основі аналітичних довідок є низка українських авіакомпаній. БЕБ розслідує справи щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн” через начебто несплату в український бюджет додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда ДПС опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які за словами представників авіаринку схожі між собою, ніби написані “під копірку”, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Проте, на думку опитаних УНН юристів, під час розслідування слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством і визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним, наголошують експерти.
Варто зауважити, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи що вони не сплатили 15% роялті за останні 7 років. Водночас список авіакомпаній, до яких у правоохоронців є претензії через лізинг може розширитись у будь-який момент, адже орендою користуються близько 40 авіаперевізників. Тож під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Як повідомляв УНН, представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки через трактування слідчими операцій з лізингу повітряного транспорту як роялті, кримінальні провадження та спроби донарахування податків за сім років. За їхніми словами цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно добити компанії, які пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну.
Формально аналітичні довідки БЕБ можуть бути законною підставою для початку досудового розслідування, однак вони не є доказами вчинення злочину і не можуть підміняти повноцінне досудове розслідування. Водночас практика їх використання викликає дедалі більше запитань, коли однакові за змістом аналітичні висновки стають основою для кримінального переслідування бізнесу, попри відсутність усталеної податкової практики, результати перевірок ДПС та положення міжнародних конвенцій. Саме тому ключова проблема полягає не у самому існуванні аналітичного механізму, а в ризику його використання як інструменту безпідставного втручання у господарську діяльність підприємств.
Джерело: УНН.
