У Національному пантеоні не будуть перепоховувати Шевченка, Франка та Лесю Українку – Алфьоров. Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров заявив, що в пантеоні буде кілька десятків поховань, а не 300-500. Комплекс розмістять на території Києво-Печерської лаври.
У майбутньому Українському національному пантеоні створять лише кілька десятків почесних поховань, а не 300–500 могил. Про це розповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров у ефірі національного телемарафону 15 липня, передає УНН.
Деталі
За його словами, пантеон має стати центральним державним меморіальним комплексом для вшанування видатних діячів української історії.
“Пантеон — це не кладовище, 300-500 поховань там не буде. Там будуть перепоховані кілька десятків людей”, — закцентував Алфьоров.
Йдеться передусім про меморіал героїв, де поряд із похованнями можуть бути встановлені кенотафи, меморіальні плити та інші символічні об’єкти. Точна кількість поховань поки що не визначена, однак вона, ймовірно, становитиме кілька десятків.
Водночас офіційні документи щодо створення Пантеону не передбачають розміщення 300–500 могил. Також поки що немає затвердженого списку осіб, яких можуть поховати або увічнити на території комплексу.
Як та чому виникла ініціатива про Національний пантеон
Наприкінці червня 2026 року президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про Український національний пантеон”, визначивши його як невідкладний.
1 липня парламент підтримав документ. За відповідне рішення проголосували 287 народних депутатів.
Де створять Національний пантеон
Національний пантеон розміщуватиметься у столиці України. Він стане державнтм меморіальним комплексом.
Кабінет міністрів визначив, що його планують розмістити на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Конкретне місце в межах заповідника поки що не обрали. Міністерство культури має організувати відкритий архітектурний конкурс, а Український інститут національної пам’яті — забезпечити наукове та експертне опрацювання концепції, а також проведення громадських обговорень.
Остаточний архітектурний проєкт, вартість будівництва та строки реалізації ініціативи наразі не затверджені.
Кого ховатимуть у Пантеоні
Законодавство визначає лише загальні категорії осіб, яких можуть увічнити в Українському національному пантеоні.
Йдеться, зокрема, про:
- керівників українських державних утворень різних історичних періодів; президентів України;
- військових командувачів;
- діячів державотворення, культури, науки, освіти, української мови та релігійного життя.
До переліку потенційних кандидатів також можуть належати українці або пов’язані з Україною діячі, які отримали міжнародне визнання, зокрема Нобелівську премію.
Однак, це не означає, що у Пантеон переноситимуть останки видатних українців на кшталт класиків української літератури.
“Пантеон — це не про збирання мощей, і тому, наприклад, Шевченко похований в Каневі на Чернечій горі — він там і буде лишатися, Леся Українка, Франко — будуть на своїх місцях, Котляревський буде на своєму місці. Пантеон — не про мощеволодіння”, — підкреслив голова Українського інституту національної пам’яті.
Водночас автоматичного поховання або увічнення людини у Пантеоні не передбачається. Кожну кандидатуру має розглядати спеціальний консультативний орган за участю істориків, науковців та представників Українського інституту національної пам’яті.
Після експертного розгляду та громадського обговорення Верховна Рада повинна ухвалювати окреме рішення щодо кожної конкретної особи.
Для перепоховання також буде необхідна згода родичів. У разі відмови сім’ї повторно розглянути таку пропозицію можна буде не раніше ніж через п’ять років.
Загалом перепоховання пропонується проводити не раніше ніж через 20 років після смерті людини. Винятки можливі, якщо могила перебуває під загрозою знищення, останки раніше не були належним чином поховані або місце поховання розташоване за кордоном.
У Пантеоні будуть не лише могили
Український національний пантеон планують використовувати не лише для почесних поховань і перепоховань.
На його території можуть встановлювати кенотафи — символічні надгробки без останків, меморіальні дошки та пам’ятні знаки. Також у комплексі планують проводити державні та військові церемонії, вручення нагород, офіційні заходи за участю іноземних делегацій.
Пантеон має виконувати освітню та просвітницьку функції. Зокрема, передбачається створення Книги пам’яті та проведення заходів, присвячених українській історії й державотворенню.
Комплекс перебуватиме у державній власності. Його не можна буде приватизувати або передати в оренду.
Чому Пантеон — не військове кладовище
Український національний пантеон не слід плутати з Національним військовим меморіальним кладовищем.
Військове меморіальне кладовище створене передусім для поховання загиблих захисників і захисниць України. Натомість Пантеон має стати невеликим меморіальним простором для вшанування обмеженого кола державних, військових, культурних та громадських діячів різних історичних періодів.
Саме тому кількість поховань у ньому планують обмежити кількома десятками. Значну частину діячів можуть увічнити символічно — за допомогою кенотафів, меморіальних плит або внесення до Книги пам’яті.
Чи перепоховають у Пантеоні відомих українських діячів, які померли закордоном
Раніше повідомлялося, що Міністерство закордонних справ встановило місця поховання 98 відомих українців у 21 країні.
Йдеться про політичних діячів, військових, представників культури та українського визвольного руху. Водночас ця цифра не є затвердженим списком осіб, яких планують перепоховати у Національному пантеоні.
Перенесення останків із-за кордону вимагатиме не лише згоди родичів, а й переговорів з урядами держав, на території яких розташовані поховання.
Серед діячів, яких публічно згадували у контексті майбутнього Пантеону, був гетьман Іван Мазепа. Водночас офіційного переліку кандидатур наразі не існує.
Джерело: УНН.
