Танки більше не головні на полі бою: як Україна змінила уявлення про сучасну війну. Війна в Україні змінює військові доктрини, де безпілотники стають головним засобом ураження. Україна активно використовує мідлстрайки та діпстрайки для ураження логістики та стратегічних об'єктів ворога.
Повномасштабна війна в Україні продемонструвала, що безпілотні системи перестали бути допоміжними елементами, а класичну лінію фронту з протистоянням піхоти та бронетехніки поступово частково замінює так звана “кілзона” — смуга вздовж лінії зіткнення, максимально насичена розвідувальними та ударними дронами, де будь-який рух техніки чи людей фіксується і завдається ураження. Якщо раніше основою військової міці вважалися танкові армії, артилерія та авіація, то український досвід демонструє: дедалі більшу роль відіграють безпілотні системи, високоточні ракети та далекобійні засоби ураження, пише УНН.
Нова філософія ведення війни формується в Україні
Ще декілька років тому безпілотники розглядалися переважно як допоміжний інструмент для розвідки та коригування вогню. Сьогодні вони стали одним із головних засобів ведення бойових дій.
Старша наукова співробітниця американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Катерина Бондар у дослідженні про можливість ведення автономної війни робить висновок, що Україна поступово переходить до концепції ведення бойових дій, у якій значну частину завдань виконують безпілотні та автономні системи, а ключовою метою є мінімізація ризиків для особового складу.
Україна почала і продовжує будувати масштабну інтегровану систему, яка поєднує FPV-дрони, ударні безпілотники різних типів та класів, включаючи “мідл-” та “діпстрайки”, морські дрони та наземні роботизовані комплекси.
Війна в Україні вже стала “першою великою війною дронів” і змінює військові доктрини. У цій війні все менше місця традиційним засобам ведення бою. Наприклад, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров прямо заявив, що між дроном і танком – він обере дрон, адже “він мобільніший, дешевший, не залежить від рельєфу, не застряє в багнюці, потребує менше людей для обслуговування”.
Бійці 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу за допомогою БпЛА знищили російський “танк-монстр”
Масове застосування дронів кардинально змінило саму логіку бойових дій. Якщо раніше фронт являв собою відносно чітку лінію зіткнення, то сьогодні він дедалі більше нагадує багатокілометрову “кілзону”, тобто територію, де будь-яке переміщення техніки чи особового складу оперативно виявляється та може бути уражене. За оцінками експертів, ця “кілзона” сягає глибини від 10 до 30 кілометрів. Проведення класичних механізованих операцій у цій зоні значно ускладнене. Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв ще на початку 2026 року, що на Куп’янському напрямку українські військові за допомогою безпілотників створили тактичну зону ураження, яка не дозволяє російським військам використовувати техніку в межах 20-25 кілометрів від лінії фронту або використовувати піхоту в межах одного кілометра від лінії фронту поблизу Куп’янська. За даними самих військових з підрозділу “Оріон”, вони можуть знищити до 88 відсотків російських сил, перш ніж вони наблизиться до українських позицій.
“Кілзони”, контрольовані БпЛА, ускладнюють, а подекуди унеможливлюють формування ударних угруповань для прориву фронту, адже будь-яка концентрація техніки виявляється і може бути знищена.
Мідлстрайк: робота за межами кілзони
Якщо у “кілзоні” ураженню піддається все, що рухається біля лінії фронту, то ударні безпілотники класу middle strike дістаються того, що за нею. Приблизна відстань роботи таких БпЛА – від 30 до 300 км.
Дрони для середньої глибини ураження зазвичай являють собою полегшені “діпстрайки”, здатні нести до 200 кг корисного навантаження. Такі дрони українські військові активно використовують для перерізання логістичних артерій, аеродромів, складів, баз та й загалом скупчення сил ворога. Найбільш показовими ураженнями “мідлстрайків” стало знищення мостів, що дозволяють ворогу заходити до окупованого Криму сухопутним коридором.
Так, військові за допомогою middle-strike БпЛА українського виробництва завдали ураження по ключових кримських мостах біля Чонгара та Армянська. Удари здійснили за допомогою безпілотників FP-2 та “Бегемот”. По мосту, що з’єднує Херсонську область із Кримом в Чонгарі, били двічі – у ніч з 6 на 7 червня, а також у ніч на 9 червня. Уже 8 червня під ударом опинився міст, що веде з Генічеська до Арабатської стрілки. Ще два мости через Північнокримський канал – у районі населених пунктів Преображенка та Мирне біля Армянська – були атаковані 11 червня. 23 червня Сили спецоперацій заявили про знищення залізничного мосту через Північнокримський канал.
Джерело: УНН.
