Депресія: психологиня розповіла, як розпізнати, лікувати та впоратися зі стресом
Психологиня Валерія Кваша розповіла про ознаки депресії, методи її лікування, зокрема психотерапію та медикаменти. Також надала
поради українцям, як справлятися зі стресом в умовах війни.
Депресія — це не просто поганий настрій чи тимчасовий спад емоційного стану. Це психічне захворювання, яке може вплинути на всі аспекти життя: від емоційного стану до фізичного здоров’я. Психологиня, засновниця психологічного центру “Далі” Валерія Кваша розповіла журналісту УНН, як розпізнати та лікувати депресію.
Сьогодні, 24 березня відзначається Міжнародний день боротьби з депресією, щоб привернути увагу спільноти до серйозності наслідків, які вона несе.
Так, згідно зі статистикою, депресія є другим за розповсюдженістю психічним розладом у світі — до 12% дорослих людей протягом життя стикаються з цією проблемою на особистому досвіді, а 5% страждають на важку форму. За оцінками “WHO 2024 Emergency Appeal: Ukraine” Україна не є винятком, особливо в умовах війни та постійного стресу, адже 46.8% з тих хто звертається за психологічною допомогою мають ознаки депресії.
Перші ознаки депресії: на що звернути увагу
Психологиня Кваша зазначає, що депресія часто починається непомітно та її симптоми можуть бути сприйняті як звичайна втома або тимчасовий спад настрою.
Однак, якщо протягом щонайменше 2 тижнів ви знаходитесь у пригніченому стані, або не відчуваєте інтересу чи задоволення, і це викликає значний дискомфорт або проблеми в соціальній, професійній чи інших важливих сферах життя, варто придивитись уважніше до свого стану
– радить Кваша.
За її словами, окрім проблем з настроєм або відсутності задоволення, для діагностики депресії повинні бути присутні чотири або більше із наведених нижче симптомів:
⦁ психічне та рухове збудження або уповільнення, відчуття “загальмованості” або, навпаки, неспокій, який помітний оточуючим;
⦁ зменшення рівня енергії, постійне відчуття виснаженості, навіть після незначного навантаження;
⦁ негативне, песимістичне мислення, самозвинувачення, відчуття, що ви “погана людина” або “ні на що не здатні”;
⦁ небажання жити, нав’язливі думки про смерть, планування самогубства або спроби його здійснити;
⦁ порушення пам’яті та уваги;
⦁ проблеми зі сном: труднощі з засинанням, часті пробудження вночі, ранні пробудження, або, навпаки, постійна потреба у сні;
⦁ порушення апетиту та зміна ваги (більш як 5% за місяць) без дієти.
Ці симптоми не повинні бути викликані медичними станами (наприклад, гіпотиреоз) або вживанням речовин (наприклад, алкоголь, наркотики) та не можуть бути поясненими іншим психічним розладом. Одним словом, якщо більше ніж 2 тижні ви думаєте “я поганий”, “світ поганий”, “майбутнє погане — це серйозний привід замислитись та звернутись за допомогою”
– зауважила Кваша.
Як виявити депресію на початкових етапах?
За словами психологині, щоб виявити депресію на початкових етапах, важливо бути уважним до себе та своїх емоцій — фіксуйте почуття, фізичний стан та події, які впливають на ваш настрій.
Звертайте увагу на тривалість та інтенсивність негативних станів: чи часто ви відчуваєте смуток, порожнечу чи втрату інтересу до того, що раніше приносило радість? Якщо помітили, що ваш стан погіршився і це триває понад 2 тижні, варто звернутися до психолога або психіатра, які допоможуть оцінити стан і призначити необхідну терапію
– радить Кваша.
Кваша зазначила, що для попередньої самооцінки можна використовувати онлайн-тести, наприклад, шкалу Бека, яка допомагає визначити наявність та ступінь депресивних симптомів. Але психологиня попередила, що самодіагностика може бути некоректною, оскільки багато симптомів можуть перетинатися з іншими психологічними проблемами та станами. Тож діагностику депресії повинен проводити кваліфікований фахівець.
Якщо ви помічаєте ознаки депресії у близької людини, спробуйте поговорити з нею, підтримати та запропонувати допомогу. Важливо уникати звинувачень і критики, адже людина не обирає бути в стані депресії та часто відчуває себе вразливою і самотньою. Допоможіть їй знайти фахівця, якщо це необхідно, і створіть атмосферу довіри, щоб вона відчувала, що її почуття та переживання важливі
– порадила Кваша.
Як лікувати депресію?
Мати депресію — як мати автомобіль, в якому закінчилось пальне. З ним все окей, він не поламаний, але потребує заправки, щоб їхати далі. Якщо ви відчуваєте пригнічений стан, почніть із перегляду свого способу життя: додайте регулярну фізичну активність, налагодьте сон і харчування, а також не забувайте про спілкування з близькими — ці прості кроки можуть стати ключем до відновлення енергії та емоційного балансу
– сказала Кваша.
За словами, психологині, існує два науково-доказові методи для лікування депресії: психотерапія та медикаментозне лікування.
“Обидва підходи мають свою ефективність і часто використовуються разом для досягнення найкращих результатів. Психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), вважається одним із найефективніших методів для лікування депресії. Вона допомагає людині зрозуміти та змінити негативні думки та поведінку, які підживлюють депресивний стан. Психотерапія ефективна для людей із легкими або помірними формами депресії”, – розповіла Кваша.
За її словами, медикаментозне лікування, з іншого боку, може призначатись при середніх або тяжких формах депресії, коли симптоми значно порушують функціонування людини. Ефективність медикаментозного лікування доведена численними дослідженнями, але важливо, щоб ліки призначав кваліфікований психіатр, який враховує індивідуальні особливості пацієнта та можливі побічні ефекти.
Кваша зазначає, що комбінація психотерапії та медикаментозного лікування часто виявляється найбільш ефективною, особливо для людей із тяжкими формами депресії або тих, хто не реагує на один із методів окремо.
“Важливо пам’ятати, що лікування депресії — це індивідуальний процес, і підбір методів залежить від конкретних потреб та стану людини. Звернення за допомогою до кваліфікованих фахівців — це перший крок до одужання та повернення до повноцінного життя”,- зауважує Кваша.
Як українцям справлятися зі стресом?
Психологиня зазначає, що українцям, які живуть в умовах війни та постійного стресу, важливо не забувати піклуватись про себе.
Часто ми настільки зосереджені на виживанні або допомозі іншим, що забуваємо про власні потреби. Однак саме турбота про себе є основою для збереження психічного здоров’я та емоційної стійкості. Почніть із самоспівчуття — дозвольте собі відчувати емоції, не звинувачуючи себе за слабкість чи втому. Це нормально — бути вразливим, і це не робить вас менш сильними
– сказала Кваша.
Вона наголосила, що важливо знаходити час для маленьких радощів, які наповнюють життя сенсом і теплом. Це може бути чашка улюбленого чаю, прогулянка в парку, прослуховування музики або просто хвилина тиші. Такі моменти допомагають відновити ресурс і знайти сили для подальшої боротьби.
“Не забувайте про відпочинок — він не є розкішшю, а необхідністю. Навіть коли здається, що час не дозволяє зупинитися, знайдіть хвилину для глибокого вдиху або короткої прогулянки. Ваше тіло і розум потребують перепочинку, щоб продовжувати функціонувати. Також важливо підтримувати соціальні зв’язки. Спілкування з близькими, друзями чи колегами допомагає відчути підтримку і розуміння. Не бійтеся ділитися своїми емоціями — розмова про те, що вас турбує, може полегшити внутрішній тиск і допомогти знайти рішення. Навіть якщо ви не готові говорити, просто перебування поруч із дорогими людьми може дати відчуття безпеки”, – зазначила психологиня.
Кваша наголосила, що турбота про себе — це не егоїзм, а необхідність.
“Коли ви піклуєтеся про своє психічне та емоційне благополуччя, ви стаєте сильнішими і здатними допомагати іншим. Тому дозвольте собі бути людиною — з емоціями, слабкістю і потребою в підтримці. Це і є перший крок до подолання стресу та збереження внутрішньої рівноваги”, – підсумувала психологиня.
Источник: УНН
