Більше не “країна-бензоколонка” – рф почала імпортувати пальне та летить у прірву. Системні удари Сил оборони України вивели з ладу до 40% російських НПЗ, спричинивши дефіцит пального в РФ. Москва запровадила ліміти на продаж бензину та почала імпортувати паливо з-за кордону.
Системні удари Сил оборони України по російських нафтопереробних заводах, нафтобазах та логістичній інфраструктурі вже призвели до масштабних проблем із забезпеченням паливом у низці регіонів рф. Москва змушена запроваджувати ліміти на продаж бензину, а для покриття дефіциту почала імпортувати паливо з-за кордону. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив ексречник НАК “Нафтогаз України” у Львівській області Віктор Гальчинський.
Удари по нафтопереробці вже дали відчутний результат
За словами експерта, нинішня паливна криза в росії є наслідком тривалої та системної роботи українських Сил оборони, які протягом останніх років послідовно вражають об’єкти російського паливно-енергетичного комплексу.
Ми вже бачимо результат цієї роботи. За різними оцінками, було уражено близько 40% російських нафтопереробних потужностей. Крім того, удари наносяться по об’єктах нафтотранспортної системи, що додатково ускладнює логістику. Саме тому зараз формується системна криза, наслідки якої вже відчуваються навіть у московському регіоні
– сказав Гальчинський.
Він зазначив, що найбільший НПЗ, який забезпечував потреби москви та області, фактично виведений з експлуатації на тривалий термін.
За різними оцінками, цей завод може залишатися недієздатним від дев’яти до дванадцяти місяців. Через це в московському регіоні вже запроваджуються обмеження на продаж пального. Це не означає, що бензину в росії немає взагалі, але дефіцит поступово стає системним
– відзначив експерт.
Крим уже зіткнувся з реальною нестачею пального
Окремо Гальчинський звернув увагу на ситуацію в окупованому Криму, де, за його словами, наслідки українських ударів проявилися найвідчутніше.
У Криму ситуація особлива. Там системно знищувалися логістичні маршрути, поромні переправи, нафтобази та транспортна інфраструктура. В результаті сьогодні ми бачимо фізичну нестачу пального. Бензин там або не продається взагалі, або його продаж суттєво обмежений
– пояснив він.
За словами експерта, це стало результатом не одноразової операції, а дворічної кампанії з послідовного ураження критичної інфраструктури.
Це результат двох років системної роботи. Починаючи з перших ударів у 2022 році, крок за кроком створювалися умови для нинішньої ситуації. Сьогодні Україна фактично тримає під вогневим контролем значну частину логістики, яка забезпечує окупований Крим
– зазначив Гальчинський.
росія дедалі більше працює за принципом “все для фронту”
Експерт наголошує, що проблеми з паливом накладаються на загальні труднощі російської воєнної економіки.
росія фактично перевела свою економіку на воєнні рейки. Усі ресурси спрямовуються на армію та військову промисловість. При цьому цивільний сектор скорочується, бізнес стикається з проблемами, обмежується кредитування. Уже серйозно обговорюються механізми вилучення або замороження коштів громадян для фінансування державних витрат
– сказав він.
На його думку, аналогічна ситуація складається і на ринку пального.
У першу чергу пальне отримує армія та військовий сектор. Для цивільного населення його стає менше. Саме тому ми бачимо ліміти на заправках та довгі черги в різних регіонах російської федерації
– відзначив експерт.
росія вже почала імпортувати паливо
Коментуючи можливість імпорту пального, Гальчинський зазначив, що цей процес уже розпочався.
Так, росія вже почала імпортувати паливо. Якщо говорити образно, то це приблизно те саме, якби Україна почала закуповувати зерно за кордоном. Для країни, яка є одним із найбільших виробників нафти у світі, це дуже показова ситуація
– сказав він.
За словами експерта, перші спроби імпорту були пов’язані саме із забезпеченням окупованого Криму.
росія закупила обмежену партію пального в Греції, доставила його танкерами до Криму та завантажила нафтобази у Керчі та Феодосії. Але ці об’єкти згодом були уражені Силами оборони України. Фактично це паливо було знищене
– зазначив Гальчинський.
Водночас він нагадав, що значну частину потреб росії нині покривають білоруські НПЗ.
Два великі білоруські нафтопереробні заводи фактично працюють на російський ринок. До повномасштабного вторгнення вони забезпечували паливом значну частину України, а тепер майже всі ці обсяги спрямовуються до російської федерації
– пояснив експерт.
Міні-НПЗ не здатні повністю вирішити проблему
Гальчинський погоджується, що росія має значну кількість невеликих нафтопереробних підприємств, однак їхні можливості обмежені.
Так, міні-НПЗ існують і їх багато. Але потрібно розуміти, що держава контролює практично весь паливний ринок. Тому продукція таких підприємств у першу чергу буде спрямовуватися на забезпечення армії та військових потреб. До цивільного сектору вона потраплятиме вже за залишковим принципом
– сказав він.
Експерт наголосив, що особливо відчутними ці проблеми можуть стати для аграрного сектору та транспортної галузі.
Місцями вже виникають ситуації, коли бракує дизельного пального для проведення польових робіт. Це свідчить про те, що проблеми виходять далеко за межі окремих регіонів і поступово стають загальнодержавними
– відзначив він.
Паливна криза може вдарити і по військових можливостях росії
За словами Гальчинського, наслідки ударів по паливній інфраструктурі вже відчуває не лише цивільний сектор.
Цивільна авіація вже стикається з проблемами. Деякі рейси не долітають до москви або працюють в умовах жорстких обмежень через нестачу авіаційного пального. Московський НПЗ був одним із ключових виробників такого пального для регіону
– зазначив він.
Експерт додав, що окремо триває робота і по підприємствах, які виробляють компоненти для ракетного пального.
Для ракетного пального існує інший виробничий цикл, але по відповідних підприємствах також завдаються удари. Тому поступово послаблюється не лише цивільна паливна система, а й можливості російського військово-промислового комплексу
– резюмував Гальчинський.
Джерело: УНН.
