Юридична спільнота заявляє про масові порушення під час виборів до Ради громадського контролю НАБУ. Через аномальні результати виборів до РГК НАБУ вимагають відкрити справу. Аналіз виявив масові повтори бюлетенів та підозрілу концентрацію голосів.
За результатами виборів до Ради громадського контролю (РГК) при НАБУ у силовиків є всі підстави для порушення кримінальної справи. Йдеться про перемогу кандидатів з визначеного кола організацій та непропорційно великий розрив між тими, кого обрали, та іншими. Про це написав відомий адвокат Ростислав Кравець, передає УНН.
На його думку, у правоохоронців є всі підстави для порушення кримінальної справи за підсумками виборів до Ради громадського контролю НАБУ.
“Обʼєктивна підозра абсолютна очевидна і з цією псевдогромадською участю треба закінчувати”, – написав він.
Відомий юрист нагадав, що на виборах до РГК перемогли 15 представників 6 громадських організацій, яких ніхто не знає.
“Тільки при голосуванні у всілякі ради громадського контролю дізнаєшся не тільки нікому невідомі прізвища борців з корупцією, за яких “віддають” десятки тисяч голосів українці, а й самі псевдогромадські об’єднання, до складу яких, досить часто входять по дві–три особи, які і балотуються у всілякі ради. Останній приклад – це псевдоголосування у раду громадського контролю при НАБУ, яке хизується, що вони незалежні і немає жодного зовнішнього управління”, – повідомив він.
Також він навів дані, на які звернув увагу його колега – адвокат Олег Шрам, про непоодинокі випадки великого розриву голосів між останнім, хто пройшов, та хто не пройшов під час виборів у громадські ради.
“У випадку з НАБУ різниця між 15 та 16 місцем – 6956 голосів, що складає 40%. Такого об’єктивно не може бути”, – констатував Кравець.
На ймовірні порушення під час голосування до РГК також звернув увагу експерт Вячеслав Панасюк, який проаналізував їхні результати за допомогою математичних методів.
Він наголосив, що аналіз відкритого протоколу голосування до Ради громадського контролю НАБУ виявив масове повторення однакових бюлетенів, аномальну концентрацію підтримки окремих груп кандидатів, різкий сплеск активності наприкінці голосування та інші статистичні особливості, які потребують перевірки. Виходячи з цього, експерт наполягає на необхідності незалежного аудиту результатів голосування до РГК НАБУ.
Окрему увагу Панасюка привернула концентрація голосів у найбільших IP-кластерах.
“Виявлено, що лише 20 найбільших кластерів забезпечили 17 712 бюлетенів, або 39,1% усіх голосів, а три найбільші кластери акумулювали 5 817 бюлетенів (12,9% від загальної кількості голосів). Така концентрація сама по собі не є доказом порушень, однак є одним із ключових показників, які традиційно перевіряються під час аудиту електронних голосувань”, – підсумував він.
Як повідомлялося, 10 червня 2026 року відбулося інтернет-голосування за новий склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. До складу РГК увійшли кандидати від шести громадських об’єднань: ГО “Центр суспільного контролю”, ГО “Антикорупційна Сокира”, ГО “Незалежна антикорупційна комісія”, ГО “Українське правниче товариство”, ГО “Інститут рівних прав”, ГО “Д7 Фаундейшн”.
Джерело: УНН.
