Вибір між Європою та росією – вибори у Вірменії показали подальшу втрату впливу кремля. Партія Пашиняна здобула 50% голосів на виборах і зберегла владу. Голосування підтвердило курс на подальше послаблення політичного впливу росії в країні.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян здобув перемогу на парламентських виборах, зберігши більшість у парламенті. Результати голосування стали черговим свідченням поступового послаблення впливу росії в країні, яка десятиліттями вважалася одним із ключових союзників москви на Південному Кавказі, передає УНН.
Пашинян зберіг владу
За попередніми результатами, партія “Громадянський договір” на чолі з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном набрала близько 50% голосів і зберегла парламентську більшість. Водночас проросійські політичні сили, попри активну кампанію, не змогли перехопити ініціативу та сформувати альтернативну коаліцію.
Сам Пашинян назвав результати голосування “історичною перемогою” та заявив про намір продовжувати курс на мирне врегулювання відносин із сусідами та розвиток співпраці із західними партнерами.
Черговий удар по позиціях кремля
Ці вибори можна порівняти з тестом на вплив росії у Вірменії. Після втрати Нагірного Карабаху у 2023 році значна частина вірменського суспільства розчарувалася в москві, яка формально залишалася союзником Єревана, але фактично не завадила азербайджанській операції в регіоні.
За останні роки уряд Пашиняна послідовно скорочував залежність від росії у сфері безпеки, призупинив участь країни в Організації Договору про колективну безпеку та активізував контакти з Європейським Союзом і США.
Вибори як геополітичний референдум
Нинішні вибори були фактичним референдумом щодо зовнішньополітичного курсу Вірменії. Основна боротьба точилася між силами, які виступають за зближення із Заходом, та проросійською опозицією, що закликала відновити тісні відносини з москвою.
Попри значний результат проросійського блоку “Сильна Вірменія”, який посів друге місце, більшість виборців підтримала курс чинної влади. Це дозволяє Пашиняну продовжити політику нормалізації відносин з Азербайджаном і Туреччиною, а також поглиблення співпраці з ЄС.
Що це означає для регіону
Перемога Пашиняна не означає повного розриву Вірменії з росією, адже країна залишається економічно пов’язаною з москвою. Однак результати виборів демонструють, що кремль поступово втрачає політичний вплив у державі, яку тривалий час вважав своєю зоною впливу.
Збереження проєвропейського курсу Вірменії може посилити позиції Заходу на Південному Кавказі та стати ще одним сигналом про ослаблення російських позицій у регіоні на тлі війни проти України.
Від Вірменії до Сирії: як послабився вплив кремля за останні роки
Якщо дивитися саме на геополітичний вплив кремля, то за останні чотири роки володимир путін втратив або суттєво послабив свої позиції одразу в кількох регіонах. Перемога Нікола Пашиняна на виборах у Вірменії стала лише черговим епізодом цього процесу.
Сирія
У грудні 2024 року впав режим Башара Асада, який понад десять років утримувався значною мірою завдяки російській військовій підтримці. Для москви це стало одним із найболючіших зовнішньополітичних ударів останніх років. росія зберегла певну військову присутність, але її вплив у Сирії суттєво скоротився.
Південний Кавказ
Окрім Вірменії, кремль втратив статус головного арбітра між Вірменією та Азербайджаном. Мирний процес дедалі більше проходить за участі США, ЄС та Туреччини, а не росії.
Молдова
Після президентських виборів 2024 року та подальшого курсу на євроінтеграцію вплив москви в Молдові продовжив зменшуватися. Попри активну підтримку проросійських сил, Кишинів зберіг проєвропейський курс і розпочав переговорний процес щодо вступу до ЄС.
Казахстан
Після подій січня 2022 року росія допомогла стабілізувати ситуацію через ОДКБ, однак надалі Астана почала дедалі активніше дистанціюватися від москви. Казахстан не визнав анексію українських територій, розширив співпрацю з Китаєм, Туреччиною та Заходом і проводить значно більш самостійну політику.
Центральна Азія загалом
Узбекистан, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан дедалі активніше співпрацюють із Китаєм, Туреччиною, ЄС та США. Якщо ще десять років тому росія була беззаперечним центром тяжіння регіону, то зараз вона стала лише одним із кількох гравців.
Африка
Після загибелі євгена пригожина та трансформації структури “Вагнера” росія зберегла вплив у низці країн Африки, але вже не має тієї гнучкості та швидкості просування інтересів, які мала у 2018–2023 роках. Ба більше, на африканському континенті активно працює українська армія.
Україна
Головна стратегічна невдача путіна. У лютому 2022 року кремль розраховував швидко встановити контроль над Україною або змінити владу в Києві.
Натомість Україна зберегла незалежність, отримала масштабну підтримку Заходу, а вступ до Європейського Союзу та майбутнє членство в НАТО стали значно реальнішими перспективами.
Що залишається під впливом москви
Попри втрати, путін усе ще має сильні позиції в Білорусі, зберігає військову присутність у частині Кавказу та має значні важелі на Близькому Сході.
Але якщо порівнювати ситуацію 2026 року з початком 2022-го, то головна тенденція очевидна – війна проти України не розширила російський вплив, а навпаки змусила кремль витрачати ресурси на утримання позицій у тих регіонах, які раніше вважалися безумовною сферою впливу москви.
Джерело: УНН.
