В Офісі Генпрокурора роз'яснили, чому детектив НАБУ Гусаров вийшов на волю після визнання вини. Суд звільнив Віктора Гусарова від відповідальності за злив даних через закінчення строків давності. Детектив НАБУ повністю визнав свою провину.
Шевченківський суд Києва 4 червня звільнив детектива Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Віктора Гусарова від кримінальної відповідальності. Речниця Офісу Генпрокурора Мар’яна Гайовська повідомила у коментарі УНН, що звільнення від покарання відбулося у зв’язку із закінченням строків давності, що не є реабілітуючою обставиною.
Деталі
13 березня 2026 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності та визнанням особою вини. 4 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва це клопотання задовольнив.
Прокуратура не відмовлялася від обвинувачення у цьому кримінальному провадженні. Навпаки, підозрюваний визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, та надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, що не є реабілітуючою обставиною
– повідомила Гайовська.
Вона зауважила, що справа судом була закрита не через відсутність події злочину, не через відмову прокуратури від обвинувачення і не через недоведеність факту несанкціонованих дій з інформацією.
Рішення суду ухвалене у зв’язку із закінченням строків давності, після того як особа визнала свою вину
– наголосила речниця.
У межах розслідування встановлено, що підозрюваний передавав інформацію щодо громадян України, отриману з використанням баз даних МВС.
“З огляду на характер цих дій, обставини передачі інформації його колишньому колезі – правоохоронцю, який з лютого 2014 року виїхав на тимчасово окуповану територію АРК, слідство також перевіряло версію щодо можливої державної зради. Ця версія була предметом процесуальної оцінки, однак достатніх доказів умислу на передачу вказаної інформації, саме як представнику держави-агресора, не встановлено. У зв’язку з цим прокурор прийняв передбачене законом рішення про закриття провадження в цій частині.
Водночас це жодним чином не спростовує встановленого факту кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 362 КК України. Саме в цій частині особа визнала свою вину”, – роз’яснила позицію прокуратури речниця.
Гайовська додала, що оскільки інкриміновані дії були вчинені у 2012-2015 роках, на момент завершення розслідування спливли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності. Це є самостійною підставою, прямо передбаченою ст. 49 КК України.
Що потрібно знати про справу Віктора Гусарова
Детектив НАБУ Віктор Гусаров став одним із трьох співробітників бюро, яких затримали в липні 2025 року після масштабних обшуків СБУ, ДБР та Офісу Генпрокурора в антикорупційних органах. Йому оголосили підозру у державній зраді та несанкціонованих діях з інформацією. СБУ стверджувала, що Гусаров нібито працював на російські спецслужби, а його куратором був Дмитро Іванцов — колишній заступник керівника охорони Віктора Януковича.
За словами дружини Гусарова Олени, його затримали 21 липня на в’їзді до Києва з боку Борисполя. Озброєні співробітники СБУ витягли його з автомобіля, повалили на землю, забрали телефони та вимагали паролі. Вона також розповіла, що ухвалу про обшук одразу не показали, а після затримання вдома у родини провели обшук, вилучили телефони й готівку. Через те, що Гусаров працював у секретному підрозділі НАБУ Д-2, він спершу не міг назвати місце роботи, що створило проблеми під час поміщення до СІЗО.
Гусаров до 2016 року працював у МВС, а потім пройшов відбір до НАБУ, спецперевірку СБУ та отримав доступ до державної таємниці. Слідство вважало, що ще з 2012 року він передавав Іванцову дані з бази МВС “Армор”, а після втечі Іванцова до Криму продовжив це робити до кінця 2015 року. Саме передачу інформації після березня 2014 року СБУ трактувало як держзраду, оскільки, на думку слідства, Гусаров мав розуміти, що Іванцов перейшов на бік росії.
Сам Гусаров заявляв, що познайомився з Іванцовим через чинного співробітника СБУ і сприймав його як колегу, якому можна допомагати в межах неформальної взаємодії між правоохоронцями. Він наполягав, що не знав про втечу Іванцова та його роботу на росію до обшуку СБУ у серпні 2024 року. Після цього, за словами захисту, Гусаров надав гаджети, паролі, пояснення і пройшов поліграф, а доказів злочину на його пристроях не знайшли.
СБУ заявляло про щонайменше 60 епізодів передачі інформації. Водночас у матеріалах справи фігурували п’ять осіб, дані про яких Гусаров нібито передав у 2015 році. Серед них — колишні силовики, кримінальні авторитети та люди, пов’язані з проросійськими структурами. Захист стверджував, що інформація про них була у відкритих джерелах, зокрема в базі “Миротворець”, а самі ці люди вже давно працювали на росію, тому не могли бути завербовані через Гусарова.
Слідство також посилалося на листування Гусарова з Іванцовим. Однак адвокатка Олена Сторожук сказала, що частина скриншотів подана без дат або вирвана з контексту. Наприклад, повідомлення Іванцова про перебування в Криму, за її словами, було написане ще у 2012 році, до окупації півострова. Захист також заперечував версію, що Гусаров отримував гроші за інформацію.
10 грудня суд змінив Гусарову запобіжний захід із тримання в СІЗО на домашній арешт. Прокурор пояснив це тим, що перевірку його можливої причетності до агентурної мережі завершили, а потреби в суворішому запобіжному заході більше немає. Сам Гусаров і його адвокати вважали справу політичною та пов’язували її з тиском на НАБУ.
Джерело: УНН.
