Бізнес на окупованих територіях: коли законна власність стає підставою для кримінального переслідування. Юристи попереджають про ризики ув'язнення до 12 років за активи на окупованих територіях. Будь-яка взаємодія з майном може стати приводом для відкриття справи.
Мати активи на тимчасово окупованих територіях – ще не злочин. Але будь-яка взаємодія з ними, навіть пасивна, може обернутися кримінальним провадженням, конфіскацією майна і тюремним ув’язненням. Юристи попереджають: стаття 111-1 Кримінального кодексу про колабораційну діяльність є однією з найнебезпечніших для бізнесу і зачіпає навіть тих, хто діє без злого умислу. Про це в коментарі УНН заявив СЕО юридичної компанії “Болінський і команда” Святослав Болінський.
За його словами, стаття 111-1 ККУ була прийнята в березні 2022 року – швидко і без достатнього опрацювання. Це призвело до правових колізій, якими нині активно користується слідство.
Норми виписані таким чином, що будь-хто може потрапити під дію статті 111-1. Якщо ви є власником корпоративних прав, варто замислитися й бути обережним, оскільки будь-яка поведінка може бути витлумачена як активна
– зазначив Болінський.
Під загрозу підпадають власники компаній, топ-менеджмент і навіть рядові співробітники, які спілкуються з колегами на окупованих територіях онлайн. Юристка компанії Уляна Варишко пояснює: для початку кримінального провадження іноді достатньо листування в месенджерах.
Розглянемо ситуацію: у людини є бізнес у Криму або на сході України. Фактично вона не може вчинити з ним жодних дій із підконтрольної території – ні закрити, ні перереєструвати компанію. І хоча людина не співпрацює з органами агресора, слідство може використати її листування в месенджерах як інструмент тиску
– пояснює Варишко.
Серед найризикованіших дій юристи називають: управління підприємством на ТОТ, сплату податків окупаційним адміністраціям, виплату зарплат у рублях, перереєстрацію компанії за вимогами окупантів, а також будь-які контракти зі структурами, підконтрольними окупантам. При цьому навіть оплата комунальних послуг може бути витлумачена як добровільна підтримка агресора.
Покарання за статтею 111-1 ККУ – від штрафів до 12 років позбавлення волі та конфіскації майна. На період розслідування корпоративні права можуть бути передані в АРМА.
Варишко також застерігає від поспішних рішень під тиском слідства.
Підписання угоди про визнання винуватості означає повне підтвердження викладених у ній обставин та має суттєві правові наслідки, що надалі вкрай складно змінити або оскаржити
– наголошує юристка.
Болінський радить власникам бізнесу на ТОТ дотримуватися єдиного правила – повністю уникати будь-якої взаємодії з активами на окупованих територіях, включно з листуванням про господарську діяльність.
На певний час варто взагалі забути про існування майна та інших активів на ТОТ і утримуватися від будь-яких дій – навіть у разі загрози їхньої “націоналізації” окупантами”
– підкреслює він.
За прогнозом юриста, після закінчення війни статтю 111-1 Кримінального кодексу декриміналізують. Але поки що вона залишається одним із головних правових ризиків для українського бізнесу.
Джерело: УНН.
