Добрива в обмін на безпеку – чи варто Україні повірити лукашенку та погодитися на послаблення санкцій. США просять Україну послабити санкції проти білоруського калію задля зменшення впливу рф. Експерти вказують на загрози через співучасть мінська в агресії.
США намагаються через питання білоруських добрив послабити вплив росії на білорусь та стимулювати олександра лукашенка до більш самостійної політики. Водночас для України поступки у цьому питанні можуть створити додаткові ризики, адже режим у мінську залишається співучасником російської агресії. Таку думку в коментарі УНН висловив ексречник НАК “Нафтогаз України” у Львівській області Віктор Гальчинський.
Деталі
Після публікації Bloomberg про те, що США нібито тиснуть на Україну з вимогою сприяти пом’якшенню санкцій щодо білоруських добрив, тема знову опинилася у центрі уваги. Йдеться насамперед про калійні добрива, які були одним із ключових джерел валютної виручки для режиму лукашенка до санкцій ЄС.
На думку Гальчинського, у цій історії значно більше політики, ніж економіки.
Тут більше не економічні, а радше політичні причини. І це питання стосується Білорусі. Тобто політика традиційна ще з давніх часів – “поділяй і владарюй”. Для того, щоб зараз додатково послабити росію, адміністрація Трампа чи загалом адміністрація США вирішила таким чином зацікавити білоруського диктатора олександра лукашенка в тому, щоб він більше проявляв свою політику багатовекторності та був більш самостійним порівняно з російською федерацією
– пояснив експерт.
Він нагадав, що санкції проти білоруського калію вдарили не лише по економіці білорусі, а й фактично ще більше прив’язали її до росії.
Коли санкції, зокрема проти калію, були впроваджені, вони не стільки покарали білорусь, яка і так дуже сильно залежна економічно від росії, скільки поглибили цю залежність. Зараз, враховуючи прояви нібито багатовекторності, які демонструє лукашенко, Сполучені Штати намагаються дати йому певний економічний простір
– зазначив Гальчинський.
За його словами, певні сигнали назустріч Заходу мінськ уже демонструє – від контактів із американською адміністрацією до звільнення окремих політв’язнів.
Поступок є багато. Але питання в тому, чи спрацює це. Так, певною мірою спрацює. Але чи дасть це лукашенкові можливість бути незалежним? Напевно, що ні
– сказав він.
Чи погодиться ЄС на пом’якшення санкцій
Експерт сумнівається, що навіть у разі політичного тиску Європейський Союз швидко погодиться на зняття обмежень. За його словами, проблема полягає не лише у санкціях, а й у логістиці білоруського експорту.
Реалізувати повне звільнення від санкцій Білорусь не може, тому що в неї є лише три шляхи для експорту добрив. Перший – через порти російської федерації, які росія буде регулювати так, як їй вигідно. Другий і третій – це Польща та Литва, а це країни Європейського Союзу, які підтримують санкції проти білорусі як співучасника агресії
– пояснив Гальчинський.
Водночас він вважає, що тиск США саме на Україну виглядає логічним із точки зору міжнародної політики.
У нас уже були прецеденти. Хто буде вводити санкції проти ворогів України, якщо першою санкції не вводитиме сама Україна? Тому дії адміністрації США тут абсолютно логічні. Мовляв, давайте ми зараз вас переконаємо, а ви вже потім спробуєте переконати Європу
– зазначив експерт.
Втім, на його думку, Україна навряд чи піде на такі поступки найближчим часом.
Думаю, що, незважаючи на тиск, Україна найближчим часом на ці поступки не піде
– наголосив він.
Лукашенко балансує, але ризики для України залишаються
Гальчинський звернув увагу на суперечливу політику мінська. З одного боку лукашенко намагається покращити відносини із Заходом, а з іншого – продовжує дії, які створюють військові ризики для України.
З одного боку лукашенко намагається зробити добрі стосунки із Заходом і здобути можливість заробляти валютну виручку. А з іншого боку робить абсолютно протилежні речі – закриття лісових масивів на кордоні з Польщею та Україною, розбудову дорожньої та військової інфраструктури біля українського кордону
– сказав він.
Експерт наголосив, що зараз на території білорусі немає ударного угруповання, однак це не означає, що ситуація не може швидко змінитися.
Це не означає, що завтра чи післязавтра його не буде. Є історія із супроводом дронів, є ретрансляційна інфраструктура, яка дає можливість росії використовувати ефір. Якщо ми зараз піддамося на це, то будемо вирощувати другого агресора
– попередив Гальчинський.
На його думку, будь-які економічні поступки мінську зараз виглядатимуть як слабкість України.
Україна зараз не в тій позиції, щоб іти на подібні компроміси навіть із США
– підкреслив він.
Чи може транзит добрив стати гарантією безпеки
Коментуючи можливість дозволу транзиту білоруських добрив через Україну в обмін на зниження військових ризиків із боку білорусі, Гальчинський назвав такий сценарій теоретично можливим, але нереалістичним за нинішніх умов.
Це дуже хороша мрія. І я більше скажу – вона може бути абсолютно реальною. Україна і білорусь навіть можуть повернутися до економічної співпраці. Але є одне “але” – це олександр григорович лукашенко
– заявив експерт.
Він пояснив, що ключова проблема полягає у тому, хто стане бенефіціаром коштів від такого транзиту.
У білорусі немає великого приватного бізнесу в цій сфері. Ключові підприємства, пов’язані з добривами, – державні. А це означає, що бенефіціаром валютної виручки буде режим лукашенка
– сказав Гальчинський.
На його думку, довіряти лукашенкові Україна зараз не може.
Ми не можемо повністю довіряти олександру григоровичу. Та фантастична історія, яку ми з вами змоделювали, могла б бути реальною лише після зміни влади у білорусі
– зазначив він.
Роль білоруських добрив на світовому ринку
Гальчинський вважає, що білоруські добрива важливі для глобального ринку, але не є критичними.
білорусь ніколи не була монополістом. Вихід на ринок білоруських добрив допоможе трохи збільшити пропозицію і трохи знизити ціни. Але досвід санкцій показав, що ця продукція не є критичною для світового ринку
– сказав експерт.
Він порівняв ситуацію із ринком нафти, де вплив санкцій значно сильніший.
Це не ситуація з нафтою, де будь-яка нестабільність миттєво впливає на світові ціни. Тут ефект значно менший
– пояснив він.
Чи може Україна повернутися на ринок добрив
За словами Гальчинського, Україна раніше була серйозним гравцем на ринку добрив, однак через вартість газу виробництво стало економічно невигідним.
Україна точно виготовляла добрива. Але це надзвичайно ресурсоємний і газомісткий процес. Україна була серйозним гравцем тоді, коли мала доступ до дешевого газу
– сказав він.
Після зростання цін на енергоносії виробництво суттєво скоротилося.
Як тільки ціна газу зрівнялася з ринковою, виробництво стало невигідним і почало згортатися
– пояснив експерт.
Водночас він не виключає, що у майбутньому Україна зможе повернутися на цей ринок.
Якщо Україна матиме власні ресурси, розробить родовища або матиме доступ до конкурентного газу, тоді шанс на відновлення виробництва добрив буде
– підсумував Гальчинський.
Джерело: УНН.
