В Аргентині попри історично високе споживання червоного м'яса масово відмовляються від яловичини. Споживання яловичини в Аргентині впало до 44,5 кг на людину через політику Хав'єра Мілея. Громадяни переходять на дешевшу свинину та курятину.
Споживання яловичини в Аргентині впало до найнижчого рівня за 20 років через зростання цін, пише УНН з посиланням на AP.
Деталі
Споживання червоного м’яса в Аргентині — історично одному з найбільших споживачів яловичини у світі — впало до найнижчого рівня за два десятиліття на тлі заходів жорсткої економії, запроваджених президентом-лібертаріанцем Хав’єром Мілеєм, пише видання.
Станом на квітень 2026 року річне споживання яловичини на душу населення впало до 44,5 кілограма порівняно з 49,5 кілограма у тому ж місяці роком раніше, згідно з даними Сільськогосподарського фонду розвитку Аргентини. У 2006 році воно становило 63,4 кілограма на людину.
“Люди переходять на дешевші білки. Вони їдять свинину, вони їдять курку”, — сказав підприємець Хорхе Гарсія.
Аналітики пояснюють спад зростанням цін на яловичину, зниженням пропозиції великої рогатої худоби та ослабленням купівельної спроможності домогосподарств. Відкриття аргентинського ринку яловичини для міжнародної торгівлі також наблизило внутрішні ціни до світового рівня.
“Яловичина перейшла в зовсім іншу категорію купівельної спроможності. Заробітна плата працівників значно відстала”, — сказав Хуампі Кінтеро, дистриб’ютор м’яса, який оцінив, що споживання серед його клієнтів скоротилося більш ніж наполовину.
З моменту приходу до влади в грудні 2023 року, коли річна інфляція становила 211%, Мілей пообіцяв позбутися того, що він назвав “раковою пухлиною інфляції”, за допомогою плану коригування, який включав скорочення, еквівалентні майже третині державних витрат, символізованих зображенням бензопили.
Уряду вдалося подолати дефіцит бюджету та досягти профіциту бюджету — рідкісний результат в новітній історії Аргентини, — але соціальна ціна заходів жорсткої економії викликала критику.
Протягом кількох місяців адміністрація Мілея ліквідувала 13 міністерств, звільнила близько 30 000 державних службовців, зупинила проєкти громадських робіт та скоротила фінансування ключових сфер, таких як освіта, охорона здоров’я та наука, а також скоротила субсидії на основні послуги, такі як електроенергія, газ, вода та транспорт.
“Це впливає на доходи домогосподарств, оскільки сім’ї тепер повинні платити більше за послуги, які раніше субсидувалися державою, — сказав економіст Каміло Тіскорнія. — У результаті вони мають менший вільний дохід і повинні відмовитися від деяких дорожчих товарів, таких як яловичина”.
Водночас доходи домогосподарств не зростали такими ж темпами, як і ціни на яловичину, що сприяло зниженню споживання.
За останніми доступними даними, заробітна плата зареєстрованих працівників у лютому зросла в середньому на 1,8%, порівняно з місячною інфляцією 2,9%.
За даними Аргентинського інституту просування яловичини, ціни на яловичину зросли більш ніж на 60% за останній рік, досягнувши в середньому 18 500 песо (13 доларів США) за кілограм у Буенос-Айресі в травні.
У липні 2025 року уряд Мілей зменшив експортні мита на яловичину та птицю та скасував виробничі квоти, щоб стимулювати продажі за кордон. Уряд Аргентини заявив цього тижня, що експорт яловичини зріс на 54% у першому кварталі порівняно з попереднім роком, сягнувши майже 200 000 тонн на суму понад 1 мільярд доларів. Збільшення відбулося після рішення США на початку цього року розширити безмитну квоту на яловичину в Аргентині через дефіцит худоби в Америці.
Джерело: УНН.
