Свята 8 і 9 травня – що відзначають в Україні та в чому різниця. Україна офіційно вшановує перемогу над нацизмом 8 травня за європейською традицією. 9 травня тепер відзначають День Європи замість радянського свята.
На початку травня весь світ, зокрема, і Україна вшановують жертв Другої світової війни. Донедавна події тих років вважались найкривавішим протистоянням в історії людства. Нині Україна платить не менш високу ціну за власну незалежність і, як ніхто інший, розуміє важливість цих дат. 8 чи 9 травня – яка різниця між цими датами та чому Україна перейшла на нові традиції – розповів УНН.
Деталі
Тривалий час українці перебували в бульбашці радянського відзначення завершення Другої світової війни, проте після відновлення незалежності та особливо на тлі сучасної російської агресії відбувся фундаментальний перегляд історичних подій. Різниця між восьмим та дев’ятим травня полягає не лише у хронології. Це глибокий світоглядний, цивілізаційний та моральний розрив між європейською культурою пам’яті та тоталітарним мілітаризмом.
8 травня – День пам’яті та примирення в Україні
Для більшості країн вільного світу саме восьме травня є датою, яка символізує тріумф над нацизмом, але водночас це день великої скорботи. В Україні цей день отримав абсолютно нове осмислення, ставши символом єднання з європейською традицією та відмовою від радянських ідеологічних штампів, що роками спотворювали справжню ціну перемоги. Восьме травня – це день, коли головним акцентом є людина та її трагедія, а не держава та її військова міць. Це свято пам’яті про мільйони загублених життів, про солдатів усіх армій антигітлерівської коаліції, про мирне населення, військовополонених, остарбайтерів, жертв Голокосту та концтаборів.
Слово “примирення” у назві не означає прощення злочинів нацизму. Воно символізує примирення між націями Європи після війни, усвідомлення спільних ран та спільну відповідальність за те, щоб подібна катастрофа ніколи не повторилася. Для України, яка втратила у Другій світовій війні від восьми до десяти мільйонів своїх громадян і чиї землі були повністю зруйновані, цей день означає глибоке вшанування кожної індивідуальної долі, зламаної війною.
Чому 8 травня пов’язане з перемогою над нацизмом
Історично склалося так, що перший Акт про капітуляцію нацистської Німеччини був підписаний 7 травня 1945 року у французькому місті Реймс генералом Альфредом Йодлем.
Проте радянський диктатор Йосип Сталін висловив категоричне невдоволення тим, що провідну роль у цьому процесі відіграли західні союзники, і висунув вимогу провести повторне підписання капітуляції в Берліні, контрольованому Червоною армією.
Наступного дня, 8 травня, о 22:43 за центральноєвропейським часом, у передмісті Берліна Карлсгорсті німецький фельдмаршал Вільгельм Кейтель підписав другий Акт про капітуляцію. Саме тому вся Європа та США історично святкують День перемоги в Європі саме восьмого травня, в момент набуття документом чинності.
9 травня – що це за дата
Поява в календарі дев’ятого травня, як окремого свята, є виключно наслідком часових поясів та політичних амбіцій радянського керівництва, яке прагнуло привласнити собі головну заслугу в розгромі Третього Рейху. Коли у Берліні підписували Акт капітуляції (о 22:43 восьмого травня), у москві, через різницю в часі, вже настало дев’яте травня (00:43). Саме з цієї хронологічної деталі народилося окреме радянське свято.
Цікаво, що за часів правління Сталіна дев’яте травня не було масштабним державним святом із парадами. Вже у 1947 році вихідний день було скасовано: країна була зруйнована, і влада змушувала людей працювати, намагаючись приховати величезну кількість інвалідів війни, яких виселяли з великих міст.
Масштабного ідеологічного розмаху “День Перемоги” набув лише через двадцять років, у 1965 році, за часів Леоніда Брежнєва. Свято стало інструментом легітимізації радянської влади та створення нової мілітаристської ідентичності для повоєнних поколінь.
Чи відзначають 9 травня в Україні
Сьогодні в Україні дев’яте травня більше не відзначається як День перемоги над нацизмом. Трансформація тривала кілька років: з 2015 року країна відзначає восьме травня як День пам’яті та примирення, а дев’яте – як День перемоги над нацизмом. Однак логічне завершення цього процесу відбулося у 2023 році, коли Верховна Рада України та Президент ухвалили історичний закон. Згідно з ним, єдиним днем вшанування пам’яті жертв Другої світової війни та перемоги над нацизмом стало 8 травня. А 9 травня офіційно проголошено Днем Європи, щоб підкреслити єдність України з країнами європейського континенту, які підтримують нас у сучасній боротьбі за свободу.
В чому різниця між 8 та 9 травня
Відмінність між цими двома датами лежить не в площині календаря, а в ідеології та ставленні до цінності людського життя. Це зіткнення двох абсолютно протилежних наративів.
8 травня європейського зразка – це тиха скорбота, зосередженість на трагедії війни, співчуття до жертв та вдячність тим, хто боровся зі злом. Головним гаслом цього підходу є фраза “Ніколи знову”, що означає категоричне несприйняття війни як способу вирішення політичних конфліктів.
Натомість 9 травня, яке активно культивується в сучасній росії, перетворилося на агресивне святкування перемоги держави. Воно супроводжується гучними військовими парадами, брязканням зброєю, мілітаризацією дітей та гаслом “Можемо повторити”. Цей підхід знецінює людські втрати, перетворюючи війну на карнавал патріотичного екстазу та інструмент залякування сусідніх суверенних держав.
Європейська та радянська традиції
Європейська традиція базується на усвідомленні того, що у великій війні немає абсолютних переможців, адже всі сторони зазнають втрат. Це день, коли нащадки ворогуючих таборів здатні стояти поруч, оплакуючи своїх загиблих, та будувати спільне мирне майбутнє. Радянська, а нині російська традиція, навпаки, базується на ізоляціонізмі, месіанстві та присвоєнні собі монополії на перемогу. Вона ігнорує допомогу союзників по антигітлерівській коаліції та використовує пам’ять про Другу світову війну для виправдання власної сучасної агресивної політики та окупації чужих територій.
Символіка та заборони в Україні
Переосмислення історії неможливе без зміни візуальної символіки, адже символи є потужними носіями ідеологічної пам’яті. З початком декомунізації та захисту власного інформаційного простору Україна відмовилася від ворожих знаків.
Офіційним символом пам’яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів в Україні став червоний мак. Цей символ має глибоке міжнародне коріння, що сягає часів Першої світової війни, коли канадський військовий лікар Джон Маккрей написав знаменитий вірш “У полях Фландрії”, де червоні маки проростали на могилах полеглих солдатів. Український символ, розроблений харківським дизайнером Сергієм Мішакіним, є особливо промовистим: з одного боку він нагадує розквітлу квітку маку, а з іншого – кривавий слід від кулі. Це надзвичайно сильний візуальний образ, який символізує пролиту кров і пронизує болем, закликаючи до пам’яті, а не до війни.
Чому заборонена георгіївська стрічка
Георгіївська стрічка в Україні офіційно заборонена законом з 2017 року. Ця чорно-помаранчева стрічка має імперське російське коріння, але масово була введена в обіг як символ перемоги лише у 2005 році російськими політтехнологами під час спеціальної пропагандистської кампанії. Її головна мета полягала в консолідації “русского міра”.
Навесні 2014 року ця стрічка остаточно втратила будь-який зв’язок із Другою світовою війною, ставши офіційним розпізнавальним знаком російських військ, сепаратистів та найманців, які анексували Крим та розпочали криваву війну на українському Донбасі. Сьогодні для кожного українця це символ тероризму, окупації та смерті.
Як відзначають 8 і 9 травня в Україні сьогодні
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни на виживання, яку веде Україна проти російських окупантів, ці дати набули безпрецедентної емоційної гостроти та історичної ясності.
Восьме травня в Україні проходить без помпезних маршів, військової техніки на площах чи гучних концертів. Формат відзначення є суто меморіальним: покладання квітів до пам’ятників Невідомому солдату, проведення молебнів, зустрічі з ветеранами та хвилини мовчання. Особливістю сьогодення є те, що під час вшанування героїв Другої світової війни українці нерозривно пов’язують їхній подвиг із подвигом сучасних захисників і захисниць Збройних Сил України. Це символізує безперервність боротьби українського народу за своє право на існування проти імперських загарбників різних історичних епох.
Джерело: УНН.
