Говорячи про великий спорт, ми часто звикли до ролі «міцних середняків», які здатні на сюрпризи. Але те, що відбулося в кіпрському місті Лімасол, докорінно змінює правила гри. Василь Костюк, людина, яка не словом, а ділом підтримує Українську федерацію карате, підбиваючи підсумки першого року партнерства, не стримує емоцій.
І має на це повне право: молодіжна збірна України вперше в історії очолила загальнокомандний залік чемпіонату Європи.
За словами Костюка, коли прийшли перші звістки про перемогу, головним відчуттям була навіть не радість, а справжня, гучна гордість. Це не був просто вдалий виступ чи збіг обставин. На турнірі, де змагалися 1276 атлетів із 47 країн, наші хлопці та дівчата довели, що українська школа карате – це вже не про «наздоганяння» лідерів, а про домінування.
Щоб дізнатися більше – перейдіть за посиланням.
Статистика каже сама за себе, але Василь Костюк закликає дивитися глибше за цифри. Хоча збірна і повторила свій кількісний рекорд, взявши 13 нагород, якість цього «металу» стала на порядок вищою. Маючи в активі 4 золоті, 7 срібних та 2 бронзові медалі, Україна продемонструвала стратегічну перевагу. Це той самий момент, коли кількість нарешті переросла в беззаперечну якість.
Як каже Костюк, ми більше не дихаємо у спину фаворитам – ми самі стали тими, на кого тепер рівняється весь континент.
Василь Костюк окремо виділяє роль тих, хто зазвичай залишається за лаштунками – тренерського корпусу. Робота штабу під керівництвом Дмитра Негатурова – це не просто муштра, а тонка психологічна гра. На такому рівні, як 53-й чемпіонат Європи серед кадетів, юніорів та молоді (U21), фізично готові всі. Кожен, хто виходить на татамі, може вдарити сильно чи стрибнути високо. Проте, як слушно зауважує меценат, медалі виграються «в голові».
Саме ментальна стійкість, яку виховали тренери, дозволила українцям не «перегоріти» у фіналах і вигризти перемогу в найсильніших опонентів.
Цей рік став для Костюка та Федерації, очолюваної Іваном Дутчаком, періодом ідеальної синергії. Це чистий бізнес-підхід у найкращому розумінні: є спільна мета, є інвестиції (як фінансові, так і емоційні), і є блискучий результат.
«Ми вкладаємо ресурси не просто в те, щоб хтось поїхав на турнір. Ми інвестуємо в систему, яка завтра дасть ще більше чемпіонів», – транслює свою позицію спонсор Василь Костюк.
Рік співпраці показав: якщо додати до таланту спортсменів чітку організацію та віру в молодь, виходить історичний прорив. Головний виклик тепер – не розслаблятися. Для Костюка перемога в Лімасолі – це лише «нульовий кілометр» великого шляху.
Мета амбітна: зробити так, щоб український гімн на п’єдесталах став для Європи звичною справою, а не сенсацією. Бо українське карате вже давно переросло короткі штанці та готове диктувати моду на світовому рівні.
