Як судові справи проти лікарів впливають на медичну систему – пояснює експерт. У західних країнах судові справи щодо медичної недбалості є звичною практикою та частиною системи контролю якості медицини. Вони формують правила відповідальності, підвищують прозорість галузі та впливають на стандарти лікування.
Судові позови проти лікарів давно стали нормою у західних країнах. Там їх сприймають не як тиск на медиків, а як інструмент відповідальності та вдосконалення системи охорони здоров’я. Як саме такі процеси можуть впливати на медицину і формувати правила роботи галузі, читайте в матеріалі УНН.
Судові процеси у справах про медичну недбалість у розвинених країнах є невід’ємною частиною функціонування системи охорони здоров’я. Вони не виняток, а радше інструмент, який дозволяє оцінювати дії лікарів, формувати стандарти медичної допомоги та забезпечувати захист прав пацієнтів.
Водночас сама наявність такої практики не означає, що кожен випадок можливого порушення доходить до суду. За словами адвоката, засновниці ТОВ “Юридична компанія “ЛОДЖІК” Валерії Одинцової, міжнародна статистика свідчить: випадки медичної недбалості не є поодинокими, однак значна частина з них так і не стає предметом судового розгляду.
Статистика таких країн, як Сполучені Штати Америки, Німеччина та Велика Британія, вказує на те, що відсоток випадків медичної недбалості варіюється від 0,8% до 1,2% від усіх звернень пацієнтів. Проте, якщо вірити тій же статистиці, менше половини постраждалих звертається за реальним захистом
– розповіла Валерія Одинцова.
Водночас самі судові процеси є звичною практикою для медичної сфери. Як зазначає експерт, понад половина лікарів у всьому світі (61%) впродовж кар’єри стикається з позовами від пацієнтів. Однак відсоток притягнення до відповідальності за результатами судових проваджень щодо медичної недбалості є значно нижчим. Найчастіше позови щодо медичної недбалості виникають у сферах підвищеного ризику, зокрема у хірургії, акушерстві, неонатології та репродуктології.
Важливим є те, що ключова роль судових процесів у справах про медичну недбалість полягає не лише у встановленні відповідальності, а й у формуванні правил роботи системи охорони здоров’я загалом. Як пояснює Валерія Одинцова, саме через судові рішення визначається, що вважається належною медичною допомогою, а що – відхиленням від стандартів.
Судові прецеденти формують практичну реалізацію правозастосування медичних протоколів або визначають наслідки їх порушень у конкретних випадках. Своєю чергою, визнання наявності випадків медичної недбалості та ефективний захист інтересів потерпілого пацієнта забезпечують чесну оцінку дій системи охорони здоров’я та доступність інформації
– підкреслила Одинцова.
Окрім цього, такі процеси виконують ще одну важливу функцію – підвищують прозорість системи. Коли випадки можливих помилок або недбалості стають предметом судового розгляду, пацієнти отримують розуміння того, як працює механізм відповідальності і чи може він бути ефективним. Фактично йдеться про формування довіри до медицини як інституції.
Водночас надмірна концентрація на юридичній відповідальності має і зворотний ефект. Одинцова звертає увагу, що збільшення кількості судових спорів може призводити до перерозподілу ресурсів – замість розвитку медицини вони витрачаються на юридичний захист.
Існує ризик зростання кількості безпідставних звернень громадян до правоохоронних та судових органів, і, як наслідок, замість інвестування в якість лікування чи інновації, ресурси спрямовуються на юридичний захист та бюрократію
– зазначила адвокат.
Саме тому, наголошує експертка, ефективна модель функціонування системи охорони здоров’я базується не на суто каральному підході, а на балансі між відповідальністю та підтримкою медичних працівників. У такій моделі судові процеси не руйнують систему, а виконують роль інструменту її розвитку – дисциплінують учасників, підвищують вимоги до якості послуг і водночас дозволяють виявляти слабкі місця, які потребують змін.
Таким чином, міжнародна практика демонструє: відповідальність лікарів за помилки – це не тиск, а стандарт сучасної медицини. І саме через судові механізми система отримує зворотний зв’язок від пацієнта, який дозволяє їй ставати більш прозорою, передбачуваною та безпечною.
Джерело: УНН.
