Лізинг літаків намагаються прирівняти до роялті: ризики для українських авіаперевізників. БЕБ переслідує авіакомпанії, бо вважає, що лізингові операції з літаками слід оподатковувати як роялті. Експерти вважають такий фіскальний тиск необґрунтованим і наголошують на хибному трактуванні законодавства.
Україна має трохи менше сотні Конвенцій з іноземними країнами щодо уникнення подвійного оподаткування. Однак на практиці український бізнес, який працює на міжнародних ринках, стикається з проблемами і спробами додаткового фіскального тиску. Так, наприклад, сталось із низкою авіакомпаній, які через закрите небо над Україною вимушені були повністю перейти на роботу за кордоном. Перевізники беруть у лізинг повітряні судна і сплачують за це податки за кордоном. Однак, починаючи з 2024 року їх намагаються оподаткувати і в Україні. Бюро економічної безпеки навіть відкрило низку кримінальних справ за нібито несплату податків і вважає, що замість податку за лізинг авіакомпанії мали б сплачувати роялті. На думку керуючого партнера Аудиторської компанії “Капітал Плюс”, членкині Громадської ради при Міністерстві фінансів Тетяни Шевцової проблема, з якою сьогодні стикається бізнес, лежить значно глибше – у площині правильного застосування норм та кваліфікації доходів, зокрема у сфері лізингових операцій, пише УНН.
“Що стосується твердження, ніби міжнародні договори не працюють і
Що стосується твердження, ніби міжнародні договори не працюють і виникає “подвійне оподаткування”, то таке узагальнення є некоректним. За умови належного застосування конвенції про уникнення подвійного оподаткування та виконання встановлених вимог (зокрема щодо підтвердження резидентства нерезидента, утримання та/або сплати податку в належному випадку) податок, утриманий у державі джерела доходу, як правило, зараховується у рахунок податку, що підлягає сплаті у державі резидентства
– зазначає Тетяна Шевцова в ексклюзивному коментарі УНН.
За її словами, міжнародні конвенції передбачають чіткий механізм уникнення подвійного оподаткування, який ефективно працює за умови коректного застосування норм як міжнародного, так і національного законодавства. Тобто ключовою проблемою є не самі договори, а практика їх застосування.
Одним із найбільш чутливих напрямів сьогодні є оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів. Як нагадує Тетяна Шевцова, ця сфера прямо врегульована нормами Податкового кодексу України і тривалий час мала відносно стабільну практику застосування.
Питання оподаткування лізингових платежів, що сплачуються на користь нерезидентів, прямо врегульоване пп. 141.4.1 ПКУ і до останнього часу мало відносно сталу практику застосування. Якщо з державою нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то в багатьох випадках щодо оренди рухомого майна застосовувалася стаття про прибутки від підприємницької діяльності, а отже за відсутності постійного представництва нерезидента в Україні оподаткування в Україні не здійснювалося
– пояснює Тетяна Шевцова.
Однак із плином часу, розвитком податкової системи та в процесі наближення України до європейських стандартів, за словами експертки, впроваджуються сучасні податкові правила, зокрема щодо трансфертного ціноутворення (ТЦУ), конструктивних дивідендів, контрольованих іноземних компаній (КІК) тощо. Важливу роль у зміні підходів відіграло і приєднання України до Multilateral Instrument (MLI), а також активне використання положень Model Tax Convention on Income and on Capital.
MLI – це багатостороння конвенція, яка дозволяє одночасно змінити дію багатьох угод про уникнення подвійного оподаткування без їх перепідписання. Вона впроваджує правила протидії агресивному податковому плануванню, зокрема перевірку ділової мети операцій і статусу бенефіціарного власника доходу.
Model Tax Convention on Income and on Capital – це модельна податкова конвенція ОЕСР, яка є міжнародним стандартом для укладення та тлумачення податкових договорів. На її основі податкові органи і суди визначають, як саме слід трактувати різні види доходів (наприклад, що є роялті, а що — підприємницьким прибутком).
Тлумачення міжнародних договорів після приєднання України у 2019 році до Багатосторонньої конвенції MLI, а також використання підходів Модельної конвенції ОЕСР спричинили більш деталізоване прочитання норм та звернення до загальновизнаних міжнародних практик
– зазначила Тетяна Шевцова.
Разом із якісними підходами з’явилися і фіскальні трактування, які створюють додаткові ризики для бізнесу.
Джерело: УНН.
