Рада підтримала податок на доходи від цифрових платформ з пакету МВФ. Депутати підтримали законопроєкт про обмін даними онлайн-сервісів з податковою. Нові правила не торкнуться дрібних продавців товарів до 2000 євро на рік.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні другий законопроєкт з пакету МВФ – про оподаткування цифрових платформ (№15111-д), повідомили у середу у парламенті, пише УНН.
Деталі
За ухвалення за основу законопроєкту щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів проголосували 234 депутатів.
Це міжнародне зобов’язання України відповідно до меморандуму з МВФ.
Документ запроваджує в Україні європейську систему контролю, де онлайн-сервіси будуть автоматично ділитися з податковою даними про доходи своїх користувачів. Це має зробити правила продажу та послуг в інтернеті прозорими.
“Це доопрацьований текст, який ми значно доопрацювали. Зараз він не стосується вживаних товарів, немає спецрахунків та доступу до банківської таємниці”, – прокоментував нардеп з податкового комітету Ярослав Железняк у соцмережах.
Раніше нардеп з податкового комітету Ольга Василевська-Смаглюк у Telegram повідомляла про доопрацювання законопроєкту про оподаткування доходів через цифрові платформи, і розповіла про те, “що реально змінилось після доопрацювання”:
- по-перше, залишили товари в периметрі закону. Було багато дискусій, чи обмежитись лише послугами, але ми рухаємось в логіці DAC7, а вона прямо передбачає охоплення і товарів. Водночас додали пільгу – 2000 євро на рік для продажу товарів. Тобто дрібні продавці не підпадають під податкове навантаження, але платформи все одно звітують;
- друге – прибрали спецрахунки. Це була одна з найбільш конфліктних ідей. Ми зважили ризики і ефект і дійшли висновку, що ускладнення для бізнесу значно перевищують потенційну користь. Тому від цієї конструкції відмовились;
- третє – самозайняті і ФОПи. Тут також було багато запитань. У фінальній версії: обмеження для самозайнятих прибрали; для ФОПів залишили лише логіку: якщо діяльність відповідає твоєму КВЕДу – працюєш як ФОП, усе інше можна робити як звичайна фізособа через платформу. Це знімає хаос з адмініструванням;
- четверте – нерезиденти платформ. Ми спростили для них звітність і дозволили сплату в іноземній валюті. Це важливо, бо інакше великі міжнародні платформи просто не заходять у регулювання;
- п’яте – те, що, думаю, оцінять люди: жодних декларацій від фізичних осіб. Якщо є перевищення чи порушення – податкова сама, на основі даних від платформи, формує податкове повідомлення-рішення. Відповідальність за розрахунок – на ДПС, а не на людині;
- шосте – важлива правка для ринку: ми прибрали ризик перекваліфікації у трудові відносини між платформою і продавцем через зміни до трудового законодавства. Це те, про що бізнес говорив давно.
Железняк зазначав, що “важливо по строках: не раніше 01/01/2027, але після підписання угоди про обмін та приєднання країн. Тобто це скоріше за все буде пізніше ніж початок 2027-го. Тобто оподаткують тільки у 2028-му році після звітування за 2027-ий”.
Джерело: УНН.
