Як обрати дитячий садок і не нашкодити дитині – поради психологині для батьків. Психолог Олена Шершньова розповіла про критерії вибору дитсадка та ознаки готовності малюка до навчання. Важливо звертати увагу на емоційний клімат.
Вибір дитячого садочка – це перший серйозний крок у житті дитини та її батьків. Від цього рішення залежить не лише комфорт, а й психологічний розвиток малюка. Детальніше про те, на що звертати увагу, коли дитина готова до садка та як зробити адаптацію максимально м’якою, розповіла журналістці УНН дитячий психолог Олена Шершньова.
Деталі
Обираючи дитячий садок, батьки часто звертають увагу на програму чи умови, але найважливішим є емоційний клімат у закладі, каже психологиня. Саме атмосфера визначає, чи буде дитина почуватися в безпеці. Також важливо оцінити, як дорослі взаємодіють із дітьми щодня.
Обираючи садочок, звертайте увагу, як там спілкуються дорослі з дітьми. Чи є тепло, чи є прийняття, чи реагують на дитячі емоції вихователі і завідувачка, а можливо навпаки соромлять, ламають дітей їхню поведінку. Зверніть також увагу чи стабільний там кадровий склад, тобто чи стабільні вихователі, чи, можливо, там постійно міняються спеціалісти. Також важлива, звісно ж, гігієна, безпека, тобто чи огороджена територія, чи дотримується санітарних норм. Ну і чи відкрита адміністрація і вихователі до контакту з вами, чи готові з вами говорити, відповідати на запитання і бути в діалозі
– каже психологиня.
А от питання віку для садочка не має універсальної відповіді. Орієнтуватися варто не лише на цифру в свідоцтві про народження, а й на психологічну зрілість дитини. Саме вона визначає, наскільки легко малюк адаптується до нового середовища.
Загалом базова автономія формується у дитини приблизно в 2,5-3 роки. Але важливо враховувати індивідуальні особливості і дивитися на конкретну дитину. Чи готова вона, яка в неї психологічна зрілість, а не тільки фактичний вік. Чи сформована в неї прив’язаність до батьків адекватним чином, чи готова вона вже пробувати бути певним чином незалежною. Чи сформовано в неї базове мовлення, чи може вона повідомити про свої потреби
– підкреслює Олена Шершньова.
Ознаки готовності до садочка можна помітити у повсякденному житті дитини. Вони проявляються у здатності взаємодіяти з іншими людьми та витримувати коротку розлуку з батьками. Важливо також звернути увагу на рівень самостійності.
Дитина готова до садка, якщо вона може вже залишатися з іншими дорослими. Якщо батьки вже її залишали з бабусею, з нянею, і при тому не було паніки, і вона продовжувала жити своє життя. Якщо вона цікавиться іншими дітьми, пробує взаємодіяти. І, звісно, якщо є вже елементи самостійності: дитина може сама їсти, привчається до горщика, пробує одягатися. І дуже важливий критерій – чи здатна вона заспокоїтися з підтримкою іншого дорослого
– пояснює дитячий психолог.
Втім, навіть після правильного вибору садочка важливо уважно спостерігати за дитиною. Іноді поведінка або атмосфера в закладі можуть сигналізувати про проблему. Батькам варто реагувати на такі сигнали, а не ігнорувати їх.
Тривожним сигналом є, якщо в садочку знецінюються емоції дітей. Якщо кажуть “перестань плакати”, якщо є дисципліна через страх, через присоромлення, через покарання. Також має насторожувати, якщо є часта зміна персоналу, закритість до батьків, небажання обговорювати складнощі. І найголовніше – як реагує дитина. Якщо адаптація дуже тяжка і не полегшується з часом, якщо є тривалий стрес, регрес у поведінці, порушення сну чи апетиту, то це привід дослідити ситуацію і, можливо, забрати дитину із закладу
– наголошує Олена Шершньова.
Щодо процесу адаптації до садочка, то психологиня пояснює, що це має бути поступово і м’яко. Різкі зміни лише посилюють стрес і можуть викликати негативне ставлення до закладу, а батьки відіграють ключову роль у тому, як дитина переживе цей період.
Щоб дитина поступово, без поспіху могла адаптуватися, варто починати з коротких візитів. Спочатку на годинку, потім на декілька годин, і лише згодом на цілий день. Важливий стабільний ритуал прощання – короткий, спокійний і впевнений. Можна дати із собою іграшку з дому, щоб дитина відчувала підтримку. І після садочка, звісно, важливо вислуховувати дитину, цікавитися її справами і приймати її емоції
– каже дитячий психолог.
Серед найпоширеніших помилок батьків – неправильна поведінка під час розставання. Вона може посилити тривогу дитини та навіть підірвати довіру до батьків. Психологиня наголошує: чесність і стабільність – ключ до безпечної адаптації.
Не варто робити довгі тривожні прощання – це лише посилює біль. Також не можна знецінювати почуття дитини, коли їй важко. Ще одна помилка – зникати непомітно, відволікаючи дитину. Це дуже шкідлива стратегія, яка підриває базову довіру до світу. І, звісно, не варто різко змінювати режим і вимагати швидкої адаптації, треба розуміти, що дитині потрібен час
– підкреслила Олена Шершньова.
Джерело: УНН.
