Прецедент для ринку: як нове трактування оподаткування лізингу руйнує українську авіацію. Бюро економічної безпеки відкрило справи проти низки авіакомпаній за несплату податків за лізинг повітряних суден за кордоном. Слідчі вважають оренду літаків використанням інтелектуальної власності, що ставить під удар існування цивільної авіації в Україні.
В Україні склалася небезпечна ситуація, коли складні податкові чи господарські спори в авіагалузі замість фахового розгляду в межах перевірок та податкових процедур намагаються одразу переводити у кримінальну площину. Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти більшості авіакомпаній, які орендують повітряні судна за кордоном. Підставою для такого переслідування стало очевидно невірне трактування міжнародного права, за яким слідчі вважають, що лізингові операції повинні оподатковуватись як роялті. Така ситуація загрожує знищенням української цивільної авіації, яка в майбутньому може стати драйвером економічного відновлення України, а зараз змушена виживати за рахунок міжнародних контрактів, пише УНН.
Одне з кримінальних проваджень було відкрите БЕБ проти ПрАТ “Авіакомпанія Константа” через лізингові платежі за користування повітряними суднами. Це вже не просто окремий спір між бізнесом і державою, це чергове підтвердження значно ширшої практики, за якої складні питання міжнародного податкового права в Україні почали вирішувати не через правову визначеність, офіційні роз’яснення чи податкові перевірки, а через кримінальне переслідування з боку Бюро економічної безпеки. Ця кримінальна справа вчергове показує, як після появи у 2024 році необґрунтованого трактування міжнародного права від Державної податкової служби, яку очолювала сумнозвісна команда Тетяни Кірієнко, про те, що лізинг повітряних суден може вважатися роялті, правоохоронна система фактично отримала інструмент тиску на авіабізнес.
Сьогодні від такого підходу, за словами виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини вже постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній, щодо яких слідчі відкрили кримінальні провадження за нібито несплату податків при здійсненні лізингових платежів на користь нерезидентів. Серед них, як раніше розповідав УНН, опинилося ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України”. В кримінальній справі, яку розслідує БЕБ проти колишнього керівництва МАУ, вказано, що слідчі вважають повітряні судна, взяті в лізинг, інтелектуальною власністю і з цих операцій компанія мала б сплачувати роялті.
Що інкримінують “Авіакомпанії Константа”
Аналогічні претензії у БЕБ і до “Авіакомпанії Константа”. Ці справи, очевидно як і інші проти решти авіакомпаній, демонструють, наскільки вразливим може бути український бізнес, якщо правові підходи починають змінюватися не через закон, а шляхом довільного тлумачення міжнародного права і податкового законодавства.
Слідчі Бюро економічної безпеки розслідують кримінальне провадження № 72025001220000034 від 16 червня 2025 року за ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах), у якому фігурує “Авіакомпанія Константа”.
За версією БЕБ, службові особи ПрАТ “Авіакомпанія Константа” нібито у змові з компанією-нерезидентом з ОАЕ у період з 1 січня 2023 року по 31 березня 2025 року нібито неправомірно застосували положення статті 8 Конвенції між Україною та ОАЕ про уникнення подвійного оподаткування, що дозволило їм не утримувати податок на доходи нерезидента при виплаті лізингової плати за користування літаками.
Слідство вважає, що таким чином держава нібито недоотримала 28,3 млн грн, а виплати на користь нерезидента мали б оподатковуватися за ставкою 15%. Хоча дохід нерезидентів-лізингодавців не має нічого спільного з Україною щодо джерела походження такого доходу, а отже не підлягає такому оподаткуванню.
Правова конструкція БЕБ, яку слідчі намагалися підкріпити аналітичними висновками, де висловлена низка припущень, базується на тому, що платежі за користування повітряними суднами нібито не підпадають під режим міжнародних перевезень чи експлуатації повітряного транспорту, а можуть розглядатися як роялті у розумінні статті 12 згаданої конвенції.
І саме це лежить в основі кримінального провадження.
У чому головна проблема позиції БЕБ
На перший погляд, справа виглядає як стандартний податковий кейс. Але при більш уважному аналізі стає зрозуміло: йдеться не про “схему”, приховані доходи чи фіктивні операції, а про спір щодо правильного застосування міжнародної конвенції, тобто класичне питання податкової кваліфікації господарської операції.
У таких ситуаціях держава мала б застосовувати чіткі фіскальні процедури: провести податкову перевірку, зафіксувати порушення у разі їх наявності, винести податкове повідомлення-рішення та надати платнику податків можливість адміністративного та судового оскарження.
Натомість, у випадку з “Авіакомпанією Константа” відбувся зовсім інший процес: питання тлумачення міжнародного права одразу стало предметом кримінального переслідування з боку БЕБ.
Такий підхід дає вкрай небезпечний сигнал для українського бізнесу, що виходить на міжнародні ринки: якщо правову невизначеність або різне тлумачення міжнародного права можна автоматично перетворити на “умисне ухилення від сплати податків”, то під загрозою опиняється будь-який бізнес, який працює з нерезидентами і використовує міжнародні податкові механізми.
Що каже експертиза
В “Авіакомпанії Константа” наполягають, що позиція БЕБ не витримує фахової правової оцінки.
Це невірне трактування положень міжнародного права, яке превалює над національним законодавством. У нас є висновки експертизи, яку проводила експерт ТОВ “Науково-дослідний інститут судових експертиз та експертиз з питань права”. Відповідно до цих висновків, позиція БЕБ про заниження “Авіакомпанією Константа” податку на доходи з джерелом походження на території України у сумі понад 28 млн грн при здійсненні лізингових платежів на користь нерезидента з ОАЕ за оренду повітряних суден без екіпажу не підтверджується
– зазначив у коментарі УНН генеральний директор авіакомпанії Вадим Вдовенко.
За його словами, експертиза не лише підтвердила реальність господарських операцій, а й зафіксувала правильність їхньої правової природи.
Що важливо, експертиза чітко підтвердила, що ми перераховували кошти нерезиденту у період з 2020 по 2025 рік як оплату за лізинг повітряних суден без екіпажу
– наголосив Вадим Вдовенко.
Зокрема, експерт дійшов висновку, що виплати, які здійснила авіакомпанія, дійсно були лізинговими платежами, трактування таких виплат як роялті є помилковим, а українська авіакомпанія правильно застосувала Конвенцію між Україною та ОАЕ про уникнення подвійного оподаткування.
Тобто експертний правовий висновок прямо суперечить аналітиці, на яку спирається слідство. Це ще раз підкреслює, що перед нами не злочин, а конфлікт інтерпретацій міжнародного права, який у цивілізованому світі мав би вирішуватися у фіскальній та судовій площині, а не силовими методами.
Вадим Вдовенко також розповів, що компанія надала слідству всі наявні у них документи. Разом з тим, за його словами, частина документації була знищена через приліт ворожого дрона по підприємству в Запоріжжі і зараз ведеться робота з відновлення документів для подальшої їх передачі в БЕБ.
Попереднє керівництво ДПС запустило хвилю переслідувань
Окрему увагу заслуговує походження самої ідеї, на якій тепер будуються кримінальні провадження проти авіакомпаній.
Точкою відліку стала стаття на сайті ДПС у травні 2024 році, в якій було висловлено позицію, що лізинг повітряних суден може трактуватися як роялті. Ця публікація з’явилася за попередньої команди ДПС, яка “славилась” спробами переслідування бізнесу. Саме після цієї публікації почали з’являтися кримінальні провадження БЕБ. Примітно, що слідчі “побігли” одразу чи не за всіма авіакомпаніями, і період за який у них є претензії до бізнесу виявився теж однаковим – 2023-2025 роки.
Тут варто зауважити, що жодних змін до законодавства чи міжнародних угод, які б виправдовували настільки радикальну зміну підходу в оподаткуванні лізингу, не було. Компанії роками працювали за усталеною моделлю, застосовували положення міжнародних конвенцій, проходили податкові перевірки та не отримували жодних претензій від контролюючих органів щодо того, що лізинг раптом повинен трактуватися як роялті.
Натомість у 2024 році зʼявилася адміністративна інтерпретація положень міжнародного права, оприлюднена у форматі статті на сайті контролюючого органу.
Тому виникає логічне запитання: чи може стаття на сайті ДПС змінити правила оподаткування для цілої галузі? Очевидно, що ні.
Верховенство права і принцип правової визначеності передбачають, що податкові наслідки для платника мають випливати із закону та міжнародних договорів, а не з публіцистичного або аналітичного тлумачення окремого податківця чи пресслужби цього органу.
Однак на практиці сталося саме це: спірна теза, яка не була закріплена змінами до законодавства, відкрила скриньку Пандори і дала правоохоронній системі підставу для початку системного переслідування авіабізнесу.
Фактично після появи статті із трактуванням лізингу як роялті модель, за якою ринок працював роками, заднім числом почала перетворюватися на підставу для кримінального переслідування з боку Бюро економічної безпеки.
З юридичної точки зору це виглядає вкрай проблемно. Бо якщо податковий орган роками не ставив під сумнів певний підхід, а потім без зміни закону раптом змінює трактування і на цій підставі запускаються кримінальні переслідування, це вже ставить під сумнів передбачуваність державної політики у сфері оподаткування та породжує обʼєктивні підозри щодо спроб тиску на бізнес та спроб знищення цілої галузі.
Лізинг літака чи роялті?
Юридичне ядро всієї цієї епопеї зі спробами кримінального переслідування авіакомпаній полягає в одному питанні: чи можна вважати плату за користування літаком роялті?
І тут позиція контролюючих органів виглядає особливо вразливою.
Роялті в українському та міжнародному податковому праві традиційно пов’язується з використанням об’єктів інтелектуальної власності, тобто авторських прав, патентів, торговельних марок, технологій, ноу-хау тощо.
Натомість очевидно, що літак — це транспортний засіб, а не об’єкт інтелектуальної власності. При цьому лізинг тобто оренда літака без екіпажу – це стандартна господарська операція з передачі майна у користування, а не надання права користування результатом творчої чи інноваційної діяльності, або ж передача в оренду якоїсь лабораторії “на колесах”.
Саме тому спроба “підтягнути” авіаційний лізинг під роялті виглядає не просто дискусійною, а штучною і спрямованою виключно на донарахування податку або створення інструменту кримінального тиску на бізнес.
Найбільш тривожним у цій історії є те, що справа “Авіакомпанії Константа” не виняток. Відомо про щонайменше 5 українських авіаперевізників, які зіткнулися із тиском з боку БЕБ через начебто несплату податків за лізинг повітряних суден. Тобто йдеться вже не про окрему юридичну помилку чи конкретний кейс, а про ознаки системної кампанії проти авіабізнесу.
Це особливо небезпечно для галузі, яка намагається вижити за кордоном за умови закритого неба над Україною через повномасштабну війну росії.
Коли в таких умовах держава замість підтримки починає ще й масово переслідувати компанії через спірне та раніше не застосовуване тлумачення норм, це виглядає вже не як боротьба за податкову дисципліну, а як планомірне знищення галузі цивільної авіації.
Джерело: УНН.
