Чому люди переходять на російську мову: пояснення психолога. Психолог Микола Олійник пояснив перехід на російську мову автоматизмом психіки під час стресу. Мозок підсвідомо обирає звичні з дитинства нейронні шляхи.
Останнім часом у соцмережах люди дедалі частіше говорять про повернення російської мови в публічний простір – від побутового спілкування до контенту й сервісу. Чому це відбувається і чи є в цьому психологічні причини, розповів журналістці УНН психолог-коуч Микола Олійник.
У стресових ситуаціях мозок шукає найпростіші способи стабілізації. Людина діє не через раціональний вибір, а через автоматичні реакції, каже психолог. Саме тому поведінка може змінюватися несвідомо.
У стресі психіка шукає найшвидший шлях до стабільності. І вона повертається не до “кращого”, а до звичного. Мова – це навичка, яка формується роками. І якщо в дитинстві або тривалий час людина говорила російською, то в момент напруги мозок автоматично “відкатується” до цієї моделі
– каже Микола Олійник.
Психолог додає, що мова часто має глибокий емоційний зв’язок із минулим досвідом. Вона може бути пов’язана з дитинством, родиною та першими переживаннями, а в складні моменти людина підсвідомо шукає знайоме середовище.
Мова часто прив’язана до дитинства, сім’ї, перших емоційних досвідів. І в стресі людина підсвідомо шукає відчуття знайомості і безпеки. Це може бути ностальгія, звичка або просто нейронний шлях. Це не про позицію, скоріше про автоматизм нервової системи
– наголошує психолог-коуч.
Водночас, на мовну поведінку впливає і середовище. За словами експерта, люди схильні адаптуватися до того, що бачать і чують навколо. Особливу роль у цьому відіграють, зокрема, медіа та публічні особи.
Людина – соціальна істота. Вона підлаштовується під середовище. Якщо в медіа звучить певна мова, публічні особи її використовують і це популяризується в контенті, то це стає нормою. І навпаки, коли формується новий стандарт, люди починають під нього адаптуватися
– пояснює Микола Олійник.
Ставлення до мови також, залежить від особистої ідентичності. Для когось це принципове питання, для інших – лише інструмент спілкування. Саме це визначає різницю в реакціях людей.
Для одних мова – це частина національної позиції, маркер “хто я” і питання цінностей. Для інших – це просто інструмент комунікації. Різниця в тому, наскільки людина ототожнює себе з цією темою та державою загалом. Я як бойовий офіцер-ветеран війни вважаю, що зараз ми маємо бути в єдності, згуртованості і без альтернатив в сторону ворога. Адже він спільний, один для всіх українців
– каже психолог-коуч.
Психолог наголошує: важливо правильно реагувати на такі ситуації.
Сильна позиція – це спокій, не агресія чи тиск, а чітке розуміння: я говорю українською – це мій вибір і моя позиція. Далі – не нападати, не доводити і не принижувати, бо люди більше змінюються не через конфлікти, а через приклади і середовище
– підкреслив Микола Олійник.
Джерело: УНН.
