Скорочення робочих графіків та виробництва: як український бізнес виживає в умовах відключень електроенергії<p>Енергокриза 2025-2026 років змусила українські підприємства скорочувати виробництво та змінювати графіки роботи. Малий бізнес
опинився у найвразливішій позиції, а ціни на електроенергію зросли на 60%.</p>
Підприємства змушені скорочувати виробництво, переглядати графіки роботи та шукати кошти на автономну генерацію, тоді як малий бізнес опинився у найвразливішій позиції.
Енергокриза осені 2025 —зими 2026 року дуже сильно вплинула на українські підприємства. І вплив цей був нерівномірним в залежності від сфери, в якій розвивається велике приватне підприємство чи малий бізнес, передає УНН із посиланням на дискусію “Як обстріли енергосистеми впливають на роботу бізнесу?”, організовану Центром економічної стратегії (ЦЕС).
Деталі
Старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко, спираючись на статистику, зазначила: 80% компаній за опитуванням Європейської бізнес-асоціації зазначили, що вони відчули цей вплив. Лише 20% сказали, що вони цього не відчули. Більш того, майже половина компаній, опитаних інститутом економічних досліджень, за січень теж повідомили, що вони відчули перебої з постачаннями електроенергії, води та опалення.
Більшість компаній зазначили, що те, що відбувається, дуже сильно впливає на їх виробничі витрати, тому що вони змушені купувати електроенергію за вищою ціною. Це стосується імпортованої електроенергії, яка через підвищення здорожчала, так і внутрішньої електроенергії, яка виробляється в Україні, але через високий попит теж дорожчає для підприємств
– пояснила Колесніченко.
Якщо порівняти показники цін на поточну дату лютого, порівняно з, скажімо, листопадом, то ціни на електроенергію зросли на 60%.
Це дуже стрімке зростання. І великі підприємства, наприклад, металургійний комплекс, вони зазначають додатково також технологічні ризики, через те, що неочікувані перебої енергопостачання можуть сильно перервати технологічний процес, і це будуть додаткові збитки для того, щоб повернутися до нормальної ситуації
– сказала старша економістка ЦЕС.
Багато з таких підприємств просто знизили своє виробництво для того, щоб було менше ризику. Чимала кількість виробництв змінили свої режими роботи, підлаштовуючись під той режим енергопостачання централізованого, який вони отримують від “Укренерго”
Компанії зазначають, що не завжди зменшувати виробництво доводиться через відсутність світла, впливає також попит. Адже він знижується у всіх наступних ладках споживання.
Найскрутніше наразі ФОП. Адже вартість електроенергії від генератора та інших автономних засобів дорожча, ніж та, яку підприємство отримує з мережі.
Для того, щоб розвивати самостійну генерацію, підприємства зазначають, що вони дуже потребують фінансування. Зокрема, той проєкт, який запровадив уряд, енергетична підтримка для ФОПів, вже більше 14 тисяч підприємств звернулися за цією підтримкою і отримали 144 мільйони гривень
– пояснює Наталія Колесніченко.
Найбільше по державну допомогу зверталися представники ресторанного бізнесу, а також роздрібної торгівлі, тому що саме цей проєкт дозволяє купувати генератори.
Але навіть за державної підтримки ресторанний бізнес відчуває тиск несприятливих обставин. Так, багато закладів переглядають своє меню, для того, щоб витримати відключення. Асортимент доводиться звужувати, адже не всі продукти можуть довго залишатися свіжими, коли не працюють холодильники.
Більше того, навіть ті підприємства, які отримують імпортовану електроенергію і не мають підлягати відключенням, теж страждають, коли запроваджуються аварійні відключення, бо в такому разі вимикають і їх.
Источник: УНН
