Хто такий зоопсихолог та коли тварині справді потрібен фахівець з поведінки<p>Війна викликає у тварин стрес та проблеми з поведінкою. Зоопсихолог Сергій Клочко пояснює, хто є справжнім фахівцем і як працювати
з травмованими тваринами.</p>
Війна вплинула не лише на людей, а й на тварин – вибухи, сирени та зміна умов життя часто викликають у них сильний стрес і проблеми з поведінкою. У таких випадках власники дедалі частіше замислюються, чи потрібна допомога відповідного фахівця. Детальніше про те, хто може вважатися зоопсихологом і як насправді відбувається робота з травмованими тваринами журналістці УНН розповів зоопсихолог Сергій Клочко.
За словами експерта, зоопсихолог – це не просто людина, яка коригує поведінку собак чи котів. Йдеться про фахівця з вищою профільною освітою та науковим досвідом. Важливо також розуміти різницю між дресирувальником і спеціалістом з поведінки.
Перш за все, це людина з вищою освітою. І, швидше за все, університетською. Це має бути досвід роботи у науковій установі, бо людина, яка просто коригує поведінку собаки чи кішки – це не зоопсихолог, а дресирувальник або спеціаліст з корекції поведінки. Зоопсихолог – це фахівець, який працює з усіма видами тварин, у яких є психіка
– пояснює Клочко.
Він уточнює, що профільною може бути освіта на біологічному або психологічному факультеті з відповідною спеціалізацією. Йдеться насамперед про кафедри зоології або фізіології людини і тварин. Натомість, короткі курси чи сертифікати не можна вважати повноцінною освітою.
Є багато платних курсів при західних університетах, тижневих чи місячних. Люди платять гроші й потім пишуть, що закінчили три університети. Але це не освіта в загальноприйнятому розумінні. Я бачив випадки, коли зоопсихолог за освітою астроном, а підтвердженням називає курс іншого зоопсихолога, який математик. Таке теж буває
– додає Клочко.
Експерт наголошує, що перед початком роботи з поведінкою тварини потрібно виключити проблеми зі здоров’ям. Часто агресія або страх можуть бути наслідком болю чи фізіологічних порушень.
Коли тварина стає агресивною або чогось боїться – це може бути поведінкова проблема. Але не можна виключати внутрішні захворювання чи біль. Поки ви не усунете причину болю, корекція поведінки не допоможе. Тому в першу чергу – огляд ветеринарного лікаря
– наголошує фахівець.
Щодо тривалості роботи з травмованими тваринами, усе залежить від складності випадку. У середньому процес може тривати від кількох тижнів до кількох місяців, а якщо результату немає тривалий час,то варто переглянути підхід або шукати інші причини.
У середньому, це від двох тижнів до трьох місяців. У складних випадках довше. Якщо після трьох місяців немає ефекту, значить або проблема нерозв’язна, або використовуються неправильні методи. Будь-яку поведінку можна скоригувати, за винятком уражень нервової системи
– пояснює зоопсихолог.
Клочко підкреслює, що зоопсихолог фактично працює не лише з твариною, а насамперед із її власником. Саме людина має навчитися правильно реагувати на сигнали тварини. Це найбільш ефективний шлях змін.
Зоопсихолог не живе з цією собакою чи кішкою. Він працює з власником. Потрібно навчити людину бачити сигнали, які подає тварина, і правильно на них реагувати. Це найефективніший спосіб змінити поведінку
– каже Сергій Клочко.
Також, експерт назвав ознаки сильного стресу тварини, на які варто звертати увагу власникам.
Часте дихання, слиновиділення, випадіння шерсті – це ознаки стресу. Мимовільне сечовипускання та дефекація – дуже сильний рівень стресу. А стан, коли тварина ні на що не реагує – це позамежне гальмування (Позамежне (охоронне) гальмування – це захисна реакція нервової системи, що виникає, коли сила чи тривалість подразника перевищують межу працездатності нервових клітин). При агресії собака, окрім гарчання та оскалу, може показувати білок ока, напружувати хвіст, притискати або навпаки піднімати його, але люди не завжди помічають ці сигнали
– наголошує експерт.
Під час реабілітації, особливо, після війни чи пережитих травм, тварині потрібен спокій, пояснює зоопсихолог. Важливо мінімізувати подразники та уникати жорстких методів дресирування. За словами експерта, насильницькі підходи лише погіршують стан.
Потрібно створити максимально спокійні умови. Можна зашторити вікна, зменшити шум, забезпечити м’яке спілкування, хорошу їжу та вигул. Не варто займатися дресируванням чи відпрацюванням команд – це може лише погіршити стан. Якщо подразники не повторюються, тварина поступово приходить у норму
– пояснив експерт.
Також, експерт наголосив, що допомога зоопсихолога може бути ефективною у випадку наявності відповідної освіти та досвіду у фахівця.
Источник: УНН
