Від "Доктора Пі" до "Справи Odrex": 5 найгучніших медичних скандалів <p>В Україні викрили низку гучних медичних скандалів, що підірвали довіру до системи охорони здоров'я. Серед них – справа "Доктора
Пі", маніпуляції з трансплантацією та звинувачення медиків клініки "Odrex" у неналежному виконанні обов'язків.</p>
Українська медицина довгий час залишалася закритою спільнотою, де внутрішні помилки ховали за латиною, а корпоративна етика важила більше за закон. Проте роки винесли на поверхню імена, які перетворили образ лікаря з рятівника на фігуранта кримінальної хроніки. Ці історії не просто перелік порушень, це літопис того, як амбіції, жадібність та відчуття безкарності руйнують найсвятіше – право людини на життя та справедливість. Про найгучніші скандали в медичній сфері, читайте в матеріалі УНН.
Хронологія падіння образу лікаря в очах суспільства починається з фігури майже міфічної – Андрія Слюсарчука, відомого як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна заворожено спостерігала за “генієм”, який нібито пам’ятав мільйони цифр і демонстрував феноменальні здібності в нейрохірургії.
Його запрошували на телеефіри, йому аплодували в університетських аудиторіях, він отримував державні відзнаки. Здавалося, країна отримала власного медичного вундеркінда.
Та за блискучим фасадом ховалася порожнеча. Слідство встановило: Слюсарчук не мав повноцінної медичної освіти. Попри це, він проводив складні втручання та “лікував” пацієнтів. У 2014 році суд визнав його винним у за фактом незаконної лікарської діяльності та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка та трирічної дитини. Йшлося про необережність, що призвела до фатальних наслідків. Також у вироку фігурували шахрайство та підробка документів.
Ця історія стала шоком не лише через масштаб обману, а через масштаб мовчання. Як система дозволила самозванцю роками оперувати, виступати на державному рівні та формувати імідж “суперлікаря”? Де були механізми перевірки дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після вироків і апеляцій справа не зникла з інформаційного поля: у 2024 році судові рішення щодо окремих епізодів знову викликали хвилю дискусій. Але незалежно від юридичних нюансів, “Доктор Пі” залишився символом епохи, в якій харизма виявилася переконливішою за професійну ліцензію.
Після Слюсарчука суспільство навчилося ставити запитання. Проте довіра вже була надломлена.
Михайло Загрійчук: чорна трансплантологія
Коли здавалося, що дно медичної етики вже досягнуто, країну сколихнув скандал у найчутливішій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронці повідомили про підозру ексзаступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та низці інших медиків. За версією слідства, йшлося про можливе втручання в інформаційну систему трансплантації та маніпуляції з чергою на пересадку органів.
Трансплантація це сфера, де пацієнт буквально живе від дзвінка до дзвінка. Де родини погоджуються на посмертне донорство, вірячи, що система чесна. Де кожен протокол – питання життя і смерті.
Після вручення підозр Загрійчуку та його спільникам, частина лікарень фактично призупинила операції з посмертного донорства. Медики навіть не підписувати документи, побоюючись кримінальних ризиків. Галузь, яка роками виборювала довіру, опинилася у стані паралічу. Пацієнти, які чекали на серце чи нирку, залишилися заручниками не лише хвороби, а й кризи довіри.
Після широкої медійної популярності цього кейсу у свідомості українців знову ожили легенди про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали реальні прізвища.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі скандальної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була символом фальшивого генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи довіри до приватної медицини. Поштовхом до публічного скандалу стала смерть у жовтні 2024 року одеського бізнесмена та девелопера Аднана Ківана. Останні шість місяців життя (з травня по жовтень 2024) він проходив лікування від онкології саме у приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм інкримінують ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта. Наразі справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русаков також відсторонений від посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex та нині працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на запис до скандального онколога можна за 2998 грн.
За даними Офісу Генерального прокурора, позиція слідства ґрунтується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні йдеться, що при наданні медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили належного реагування на ознаки ускладнень та своєчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання пацієнту не була призначена обов’язкова післяопераційна антибактеріальна терапія. Саме відсутність своєчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом переріс у сепсис. Окрім того, слідство перевіряє інформацію щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на фоні системного запалення та тяжкого стану пацієнта. Зокрема йдеться про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має ще й особистий вимір. За інформацією журналістів, Русаков був давнім другом родини Ківанів. Є інформація, що Ківан за життя робив Русакові коштовні подарунки: квартиру з ремонтом та новеньке авто Lexus. Водночас сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як інструмент торгівлі інвалідністю
Фінальним акордом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – очільниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися кадри пачок купюр, що лежали на ліжках, та відео, як частину грошей викидали просто з вікон.
За версією слідства, йшлося про незаконне збагачення та можливі маніпуляції з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо цинічно. Поки одні втрачали здоров’я на фронті, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “косити” від армії.
МСЕК це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона перетворюється на інструмент заробітку, руйнується не лише медична етика, у суспільства руйнується уявлення про справедливість.
Скандал навколо Крупи став каталізатором для дискусій про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у масовій свідомості образ лікаря як чиновника, що торгує рішеннями.
Чи можливе відновлення довіри до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – малюють складний і болісний портрет української медицини. У кожній з них є жертви: конкретні пацієнти, родини, які втратили близьких, люди, що чекали на трансплантацію, військові, для яких довідка означала долю.
Коли пацієнт заходить у кабінет лікаря, він приносить із собою не лише історію хвороби, а й віру в професіоналізм і чесність. Кожен гучний скандал відбирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству доводиться відповідати на складніше запитання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не підозри? Бо медицина без довіри – це система без імунітету.
Источник: УНН
