Надзвичайна ситуація в енергетиці України: що це означає для жителів міст<p>Кабмін готує рішення про введення надзвичайної ситуації в енергетиці для швидкого реагування на пошкодження та дефіцит
потужностей. Це формалізує поточний стан, дозволяючи оперативні ремонтні роботи та захист інфраструктури.</p>
Кабінет міністрів України готує рішення про введення надзвичайної ситуації в енергетиці України. Детальніше про те, що означає така ініціатива і як впливатиме на звичайних споживачів, розповів журналістці УНН експерт з питань енергетики Михайло Гончар.
Деталі
Надзвичайна ситуація в енергетиці означає, що держава переходить у режим максимально швидкого реагування на пошкодження та дефіцит потужностей, каже експерт. Основна мета – створити умови для оперативних ремонтно-відновлювальних робіт.
Очевидно, що ситуація і без відповідного рішення виглядає надзвичайною. Це, по суті, формалізація де-юре стану де-факто, хоча відповідного законодавчого регулювання у нас немає. Робиться ставка на те, щоби створити режим максимального сприяння проведенню ремонтно-відновлювальних робіт в ураженій енергосистемі та додаткових заходів щодо захисту критичної інфраструктури та громадян в умовах інтенсифікації росією цілеспрямованих ударів з ураження критичної інфраструктури
– пояснює експерт з питань енергетики Михайло Гончар.
Експерт наголошує, що нинішній стан енергосистеми – це вже не просто наслідок останніх ударів, але це “накопичений” ефект тих ударів по енергетичній інфраструктурі, які мали місце протягом останніх 4 років війни. У таких умовах головним пріоритетом стає збереження функціональності Обʼєднаної енергосистеми України, відновлення (де це можливо) ураженої генерації та енергозабезпечення критичних споживачів.
Надзвичайний стан не означає автоматично менше світла. Він вводиться внаслідок дій агресора, коли руйнація енергосистеми загрожує за критичними наслідками. Передусім важливо, щоб мінімізувати наслідки для оборонно-промисловий комплексу, Сил оборони України, залізничної логістики
– зазначає Гончар.
А для містян, надзвичайна ситуація означає збереження обмежень, які вже діють. Також, у таких умовах графіки відключень можуть не працювати стабільно, а рішення про обмеження ухвалюються в ручному режимі залежно від стану системи, пояснює експерт. Однак, ситуація суттєво відрізняється від регіону до регіону, а найбільший дефіцит спостерігається у великих містах, зокрема в столиці, де найбільший попит на електроенергію.
Обмеження вже відбулися. Ми бачимо екстрені відключення, графіки фактично не працюють. Це буде зберігатися, бо система нестабільна. Київ – найбільший споживач електроенергії і ніколи не мав достатньо власної генерації
– говорить експерт.
За словами Михайла Гончара, надзвичайна ситуація також дає владі розширені повноваження для оперативних рішень. Те, що за звичайних умов тривало б тижнями, зараз має вирішуватися за години, щоб уникнути аварій і колапсів.
Коли система нестабільна, потрібні дуже оперативні рішення з точки зору, кого відключити, кого підключити, як змінити цю чергу. Наприклад, от в Києві не працює електротранспорт наземний, метро працює, а трамваї, тролейбуси не працюють. Очевидно, що це створює цілу низку незручностей. Але запустивши, наприклад, автотранспорт, це означає додаткове навантаження на енергосистему, де потужності і так бракує. Це загрожуватиме тоді аваріями вже не внаслідок ракетного чи дронового удару, а внаслідок перевантаженості системи й аварій внаслідок перевантаження функціонуючих потужностей. У таких випадках має бути прийнято дуже оперативне відповідне рішення
– пояснює він.
Термін дії надзвичайної ситуації наразі спрогнозувати неможливо. Він залежить від подальших дій ворога, технічного стану обладнання та погодних умов, каже експерт.
Ніхто не знає, скільки це триватиме. Можливо, стане легше, коли пройде пік морозів за пару тижнів або навесні, коли зросте генерація від сонця. Але це лише припущення. У будь-якому випадку весна перемагає, а ми маємо памʼятати, що захисникам України на лінії фронту на порядок складніше, аніж містянам в прохолодній київській квартирі
– підсумував Михайло Гончар.
Источник: УНН
